УХВАЛА

01 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2548/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражного керуючого Шмуйло А.Д.

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 08.06.2021

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражного керуючого Косякевича С. О. про покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи у зв`язку з доведенням до банкрутства

у справі № 911/2548/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

23.01.2023 Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражний керуючий Шмуйло А. Д. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою ВИХ.№01-11/130 від 23.01.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражного керуючого Шмуйло А.Д. у справі № 911/2548/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В. Я., судді - Банаська О.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.02.2023 № 29.3-02/319, у зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/2548/17.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражного керуючого Шмуйло А.Д. у справі № 911/2548/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О. В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023.

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17 складено та підписано 16.06.2021. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 в касаційному порядку припадав на 06.07.2021.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 23.01.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17 - 23.01.2023, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Проте, матеріали касаційної скарги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражного керуючого Шмуйло А.Д. містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17, яке мотивована тим, що через неможливість сплатити судовий збір скаржник з об`єктивних причин не мав можливість оскаржити постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17, але скаржник повторно звернувся до касаційного суду після того як скаржнику стало відомо про висновки Верховного суду викладені в постанові від 20.10.2022 року у справі №911/3554/17(911/401/21) та попри постійні обстріли і відсутність сталого енергопостачання в місті Києві скаржник невідкладно знову подає касаційну скаргу. Також скаржник зазначає, що внаслідок бойових дій біля міста Києві 06.03.2022 скаржник вимушений був виїхати за кордон і до закінчення визначеного ч. 4 с. 293 Господарського процесуального кодексу України річного терміну перебував за кордоном.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відтак, скаржник має право на поновлення строку на касаційне оскарження з підстав, передбачених частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України саме протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту постанови, а не з дня оприлюднення відповідної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/2548/17 складено 18.06.2021, тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 06.07.2021.

01.10.2021 року ухвалою Верховного суду касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражного керуючого Шмуйло А.Д. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17 було повернуто скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами так як скаржником не усунено недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у встановлені судом касаційної інстанції строки.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Верховного суду від 01.10.2021 про повернення касаційної скарги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражного керуючого Шмуйло А.Д. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17 оприлюднена 05.10.2021.

Інформацію з вищезазначеного реєстру слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень".

Зазначена ухвал направлена скаржник 04.10.2021, що підтверджується даними, які містяться на сайті Укрпошти при перевірці поштового відправлення за трек-номером 0101616657896.

Повторно з касаційною скаргою скаржник звернувся до суду касаційної інстанції зі значним пропуском процесуального строку встановленого на касаційне оскарження, а саме 23.01.2023, тобто понад 1 рік, а точніше - 1 рік і 6 місяців. Зазначаючи, при цьому, що пропуск присічного строку на оскарження судового рішення передбаченого підп. 2 ч. 4 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України відбулося внаслідок виникненням обставин непереборної сили, а саме війни та внаслідок бойових дій біля міста Києва змушений був виїхати за кордон і до закінчення присічного строку перебував за кордоном та вказує, що про правову позицію викладену в постанову Верховного суду від 20.10.2022 у справі №911/3554/17(911/401/21) скаржник дізнався з повідомлення на офіційному веб сайті судової влади. Вказане повідомлення опублікованому 21.12.2022 тоді як з касаційною скаргою скаржник звернувся 23.01.2023. Крім того слід зазначити, що постанова Верховного суду від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17(911/401/21) оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.10.2022.

За наведених обставин вбачається, що скаржник, будучи обізнаним про судове провадження, враховуючи, що сам подавав касаційну скаргу, не скористався своїм правом на звернення до суду касаційної інстанції в межах строку, визначеного приписами ГПК України.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами, скаргами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Судова колегія зазначає, що 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими у паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи та подання такого документа через Електронний суд.

Суд вважає за необхідне зазначити, що як передбачено положеннями ст. ст. 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції.

Разом з тим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Таким чином, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на касаційне оскарження в даному випадку.

В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого заявник наводить хронологію подій, які передували повторній подачі касаційної скарги, з яких вбачається недотримання скаржником однаково обов`язкових для всіх учасників справи вимог щодо оформлення касаційної скарги, жодним чином не зазначаючи про те, що наведені ним події якимось чином свідчать про наявність поважних причин значного пропуску встановленого строку на касаційне оскарження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть вважатися поважними і такими, що дійсно перешкоджали зверненню у передбачений законом строк, оскільки скаржнику вже надавався строк для усунення недоліків, він був обізнаний щодо необхідності їх усунення, при цьому своїм правом на усунення недоліків не скористався.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже доводи скаржника щодо пропущення строку на касаційне оскарження у справі № 911/2548/17, викладені в клопотанні, не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки носять суб`єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника, а тому підстави, наведені у клопотанні визнаються Судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Підстави наведені у клопотанні Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражного керуючого Шмуйло А.Д. про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17 - визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражного керуючого Шмуйло А.Д. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 911/2548/17 залишити без руху.

3. Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» арбітражний керуючий Шмуйло А.Д. має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку, в строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Заяву про поновлення строку направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк