Справа № 308/11085/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2023 року                                                         м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого –                             судді ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання –             ОСОБА_4

прокурора -                                      ОСОБА_5

обвинувачених -                         ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022070000000014 від 25.02.2022 року про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України

та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Порошково Перечинського району, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022070000000014 від 25.02.2022 року про обвинувачення  ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України.

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

Прокурор зазначає, що кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_6 відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів і передбачають можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Також прокурор уважає, що наявний ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників провадження, оскільки ОСОБА_6 знайомий зі свідками, які встановлені під час досудового розслідування, оскільки у відповідності до матеріалів за наслідками проведення НСРД встановлено, що ОСОБА_6 через свою дружину ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження основного свідка у даному кримінальному провадженні з метою впливу на останнього, для зміни ним показань на користь ОСОБА_6 або відмови від уже наданих показань.

Окрім цього, на даний час ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері національної безпеки України та незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами, а враховуючи, що останньому інкримінується виконання завдання представників російської федерації та федеральної служби безпеки даної країни щодо проведення підривної діяльності проти України, в тому числі щодо посягання на життя Президента України та аналізуючи його подальшу діяльність є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення злочинів.

Також, прокурор вказує, що ОСОБА_6 раніше засуджувався за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 358 КК України, ніде не працює, змінював прізвище, змінюючи при цьому документи, що посвідчують особу, неповнолітніх дітей на утриманні немає.

Щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор зазначає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме ризик того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

В обгрунтування наявності зазначених ризиків зазначає, що кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_7 відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів і передбачають можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Також наявний ризик незаконного впливу на свідків з боку ОСОБА_7 , оскільки останній знайомий зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження, які встановлені під час досудового розслідування, і може наважитися вдатися до протиправних дій щодо останніх, в тому числі, з метою зміни їх показів на свою користь. Окрім цього, на даний час ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері національної безпеки України, а враховуючи, що останньому інкримінується виконання завдання представників російської федерації, зокрема, ОСОБА_11 , та федеральної служби безпеки даної країни щодо проведення підривної діяльності проти України, в тому числі щодо посягання на життя Президента України та аналізуючи його подальшу діяльність є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення злочинів.

Також прокурор вказує, що обвинувачений ОСОБА_7 неодружений, неповнолітніх дітей не має, сталих соціальних зв"язків не має, є військовослужбовцем, відповідно володіє навичками використання зброї та проведення бойових дій, раніше Ужгородським міськрайонним судом звільнявся від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав за вчинення злочину передбаченого ст. 342 КК України.

А тому на підставі вищенаведеного, посилаючись на те, що зазначені у клопотаннях ризики з моменту встановлення їх при обранні відносно обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати, просить задовольнити клопотання та продовжити відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені клопотання про продовження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив задовольнити клопотання, з вищенаведених підстав. Зазначив, що вищенаведені обставини свідчать про неможливість застосування відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 більш м"яких запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив з підстав викладених у його судовій промові від 14.02.2023 року, текст якої він просив долучити до матеріалів справи. Заявив клопотання у якому просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на домашній арешт у нічний період доби, або визначити розмір застави в сумі 215000,00 грн..

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора, та підтримав заявлене ОСОБА_6 клопотання про зміну запобіжного заходу. Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 підтримав подане ним 14.02.2023 року, через канцелярію суду, клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, зазначивши, що ризики, зазначені прокурором, є неактуальні та необгрунтовані, прокурором зазначаються одні і ті ж обставини в обгрунтування продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під варту. Уважає, що всі ризики зазначені прокурором спростовуються. За час перебування під вартою ОСОБА_6 не порушував процесуальних обов"язків, не має наміру переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, жодним чином не тиснув на свідків. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , та змінити обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м"який запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, а у разі не застосування судом до ОСОБА_6 більш м"якого запобіжного заходу визначити ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов"язків передбачених КПК України в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечила проти клопотання прокурора, зазначивши, що ризики, зазначені прокурором, є необгрунтовані та не існують. Її підзахисний не має наміру переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Незаконно впливати на свідків він не може, оскільки один зі свідків перебуває у лавах ЗСУ, а щодо інших свідків застосовано заходи безпеки. Підстав уважати, що ОСОБА_7 буде вчиняти інші кримінальні правопорушення немає. Також зазначила , що у її підзахисного незадовільний стан здоров"я і ОСОБА_7 потребує лікування, докази чого надасть у подальшому. Просила обрати відносно ОСОБА_7 більш м"який запобіжний захід у виді домашнього арешту, або визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення клопотання щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Зазначив, що жодних дій щодо ухилення від слідства чи суду він не вчиняв і не має наміру вчиняти, жодним чином не перешкоджав кримінальному провадженню і не має такого наміру. Свідків у кримінальному провадженні він не знає і не може чинити на них незаконний вплив. Зазначив, що хворіє ( каміння в нирках) і потребує лікування, однак в умовах перебування під вартою належної медичної допомоги не отримує.

Заслухавши думку учасників судового провадження по заявленим клопотанням прокурора про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та заявлених обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником адвокатом ОСОБА_8 клопотань про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд доходить наступного.

Частинами першою та третьою статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого . За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Як встановлено судом, у кримінальному провадженні № 22022070000000014 від 25.02.2022  року, що знаходиться на розгляді суду, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.03.2022 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 діб, без визначення розміру застави, строк дії якого згідно ухвал слідчого суді Ужгородського міськрайонного суду продовжувався, і згідно з ухвалою суду від 20.12.2022 року строк тримання під вартою ОСОБА_6 спливає 16.02.2023 року.

Також встановлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави, строк дії якого згідно ухвал слідчого суді Ужгородського міськрайонного суду продовжувався, і згідно з ухвалою суду від 20.12.2022 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 спливає 16.02.2023 року.

У відповідності  до вимог ст. 177 КПК  України  - метою застосування  запобіжного заходу є забезпечення виконання  підозрюваним, обвинуваченим  покладених на нього  процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини суд своїм рішенням  повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а  й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 року "Летельє проти Франції).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

У зв`язку із відкритою військовою агресією російської федерації проти України, 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено воєнний стан на всій території України, який діє і на теперішній час.

Згідно обвинувального акту, переданого на розгляд суду ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, з яких кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст. 111 та ч.1 ст. 112 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та передбачають можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також, згідно обвинувального акту, переданого на розгляд суду ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, з яких кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст. 111 та ч.1 ст. 112 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та передбачають можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд, враховує, що злочини проти основ національної безпеки України посягають не тільки на безпеку держави, а й на національну безпеку загалом, яка, відповідно до Закону «Про основи національної безпеки України», визначається як рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства.

У ході розгляду клопотання судом встановлено, що ОСОБА_6 ніде не працює, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 358 КК України, на даний час відповідно до ст. 89 КК України вважається несудимим, обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері національної безпеки.

Як встановлено судом в ході розгляду клопотання, ОСОБА_7 неодружений, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв"язків, є військовослужбовцем та відповідно володіє навичками використання зброї та проведення бойових робіт, при цьому обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері національної безпеки передбачених ч.2 ст. 111, ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 112 КК України, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 342 КК України та був звільнений від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Аналізуючи доцільність подальшого застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких вони обвинувачуються, приймає до уваги, що ризики, передбачені положеннями 177 КПК України, що стали підставою для обрання відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, а підстави за яких слідчим суддею було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали.

У відповідності до практики  Європейського суду з прав людини,  суд своїм  рішенням повинен забезпечити не тільки  права  підозрюваного, а й високі  стандарти охорони  загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд уважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, тяжкості покарання, яке їм загрожує та кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обраного відносно обвинувачених не вбачається, а тому, враховуючи вищенаведене та те, що судове провадження не завершено, суд приходить до висновку про   необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 176-178, 315,331, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 з тримання під вартою на більш м"який запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою - відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою  відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України - на період судового розгляду кримінального  провадження,  по 13 квітня 2023 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою  відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Порошково Перечинського району, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України - на період судового розгляду кримінального  провадження,  по 13 квітня 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом п"яти днів з дня її оголошення.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3