2-4187/07
2-644/08
РІШЕННЯ
іменем України
17 вересня 2008 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Шевченка С.В.
за участю секретаря Бойчук Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа 4 Харківська державна нотаріальна контора, про визнання договору довічного утримання недійсним,
в с т а н о в и в:
14.12.2007 року позивач подала в суд позов, в якому просила визнати недійсним договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4, з однієї сторони, та ОСОБА_2, з другої сторони.
В обґрунтування позову посилалась на те, що на момент укладення спірного договору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходились в тяжкому стані з причини хвороби і не могли усвідомлювати значення своїх дій.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали.
Відповідач та його представник проти позову заперечували, посилались на те, що договір довічного утримання був укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідомо. Відповідач зазначав, що його батьки хоча і хворіли на ряд хронічних захворювань, однак добре усвідомлювали значення своїх дій.
Третя особа, 4 Харківська державна нотаріальна контора, направила до суду листа, в якому просила розглядати справу у відсутність їх представника.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій, може бути визнаний судом недійсний.
Обставини, на які позивач посилалась в обґрунтування того, що її батьки на момент укладення оспорюваної угоди не розуміли значення своїх дій, не підтверджені доказами, які б в своїй сукупності, з достатньою імовірністю, свідчили про те, що на момент укладення з ОСОБА_2, їх сином, договору довічного утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в такому стані, обумовленому психічним розладом, нервовим потрясінням, тощо, який би перешкоджав їм об’єктивно оцінювати свої дії та їх наслідки.
Ні з пояснень самої ОСОБА_1, ні з показань допитаних в судовому засіданні свідків, неможливо зробити висновок про перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в стані, який би перешкоджав їм розуміти значення своїх дій, як до укладення спірного договору, під час його укладення та в подальшому.
Позивачем заявлялось клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи для вирішення питання, чи могли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 керувати своїми діями на момент укладання спірного договору.
В призначенні вказаної експертизи судом було відмовлено, оскільки на дану обставину, як на підставу визнання угоди довічного утримання недійсною, позивачем посилань не було, більш того, як відповідач, так і свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засвідчили, що на момент укладення спірного договору, за ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на їх прохання, договір підписали ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки внаслідок тремара рук у ОСОБА_7 та паралічу руки у ОСОБА_3, особисто вони розписатися не могли, але значення вчиненого правочину розуміли.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка дільничний лікар-терапевт ОСОБА_8 засвідчила, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були її пацієнтами, перебували під її наглядом з 2001 року до моменту смерті. За весь цей час ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_4 ознак психічного розладу не виявляли, на психіатричному обліку не перебували.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 209, 212 ЦПК України, ч. 1 ст. 225 ЦК України, суд,
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа 4 Харківська державна нотаріальна контора, про визнання договору довічного утримання недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя С.В. Шевченко