Справа № 2-639 \08
У Х В А Л А :
« 12 » січня 2009 р. Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі: судді Матвієвської Г.В., при секретарі Оболєнській С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від «15» липня
2008 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 12485 грн. 01 коп ., витрати на проведення автотоварознавського дослідження у розмірі 417,33 грн., вартість транспортування автомашини після ДТП та стоянки автомашини на спецплощадці у розмірі 907 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди; Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 5000 грн. ( п»ять тисяч гривень ) у відшкодування заподіяної моральної шкоди; Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати : судовий збір у розмірі 138 грн. 10 коп. та 8 грн.50 коп. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп.
Представник відповідача ОСОБА_2, - ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, крім того «немов» між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено в усній формі договір підряду.
Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до п. 1 ч. З ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше справа була призначена до попереднього
розгляду на 21.01.2008 р. ( 31 арк. справи) , 21.01.2008 року ухвалою суду з попереднього судового засідання справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.02.2008 року, відповідача було повідомлено про час та місце розгляду справи належним чином, на адресу суду звернулось зворотнє повідомлення ( повістку на ім»я ОСОБА_2 30.01.08 отримано дочкою ОСОБА_5), надалі ОСОБА_6 постійно повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення повісток, а саме 04.02.2008 року судову повістку отримав ОСОБА_2, а 29.03.2008 року – особисто ОСОБА_4 ( представник) , але ані відповідач, ані його представник в судове засідання жодного разу не з»явились, надалі відповідача ОСОБА_2 було неодноразово повідомлено належним чином про розгляд справи , але відповідач, знаючи про наявність справи у суді, бо ним було особисто отримано повістку 04.02.2008 року, не цікавився розглядом справи, тому позивач наполягав на винесенні заочного рішення.
У заяві про перегляд заочного рішення, в порушення вимог ст. 229 ч.1 п.4 ЦПК України, представником відповідача не зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, а посилання представника відповідача на ті обставини, що «немов» між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено в усній формі договір підряду необґрунтовані, не підтверджені.
Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свої заперечення проти позову, надавати відповідні докази як при попередньому судовому засіданні, так і в стадії судового розгляду справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Крім того, представники відповідача і при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не надали доказів (навіть відсутнє посилання на них), які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем не надані докази, навіть посилання на існування таких доказів, що могли б спростувати доводи позивача або неправильності висновків суду чи невідповідності їх обставинам справи.
Відповідно чинного законодавства, заочне рішення суду може бути скасоване
лише при сукупності двох умов : поважності причини неявки у судове засідання, про які відповідач не мав можливості повідомити суду ; та встановлення судом, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для вирішення справи.
Відсутність однієї з умов виключає можливість скасування заочного рішення.
Враховуючи наведене, встановлення судом відсутності сукупності двох зазначених умов для скасування заочного рішення, суд вважає заяву залишити без задоволення.
Керуючись ст. 231 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_2, - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя