ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28 лютого 2023 року Справа №  280/964/22   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь бюджету податковий боргу сумі 9 600,00 грн. з єдиного податку з фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена. Загальна сума податкового боргу складає 9 600,00 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем усунуті недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідачем ухвала про відкриття провадження отримана 19.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яке міститься в матеріалах справи.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 внесені зміни до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 року внесені зміни до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ), яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 року внесені зміни до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ), яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином на теперішній час в Україні введено воєнний стан.

Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 р. № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік № 309).

Відповідно до розділу ІІ Переліку №309 вся територія Мелітопольського району Запорізької області, на території якої зареєстрований відповідач з 25.02.2022 тимчасово окупована Російською Федерацією.

Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон №1207-VII), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону №1207-VII адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 12-1 Закону №1207-VII встановлений порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення.

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Так, судом 16.02.2022, 20.07.2022, 07.12.2022, 30.01.2023 розміщені оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи відповідно до положень статей 124-131 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідач, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 09.03.2021 та перебуває на обліку в органах ДПС як платник податків.

За відповідачем рахується податковий борг, з єдиного податку з фізичних осіб, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС України в сумі 9600,00 грн.

Відповідачем подана 15.03.2021 до органів ДПС заява про застосування спрощеної системи оподаткування та обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної встановленої для платників 2 групи.

Заборгованість позивача становить 9600,00 грн. із яких:

- за квітень 2021р.(термін сплати до 20.04.2021) у сумі 1200,00 грн.

- за травень 2021р.(термін сплати до 20.05.2021) у сумі 1200,00 грн.

- за червень 2021р.(термін сплати до 20.06.2021) у сумі 1200,00 гри.

- за липень 2021 р.(термін сплати до 20.07.2021) у сумі 1200,00 грн.

- за серпень 2021 р.(термін сплати до 20.08.2021) у сумі 1200,00 грн.

- за вересень 2021р.(термін сплати до 20.09.2021) у сумі 1200,00 грн.

- за жовтень 2021р.(термін сплати до 20.10.2021) у сумі 1200,00 грн.

- за листопад 2021р.(термін сплати до 20.11.2021) у сумі 1200,00 грн.

Платнику податків рекомендованим листом з повідомленням була направлена податкова вимога форми «Ф» № 0044416-1312-0821 від 01.07.2021 р. на суму 3600,00 грн., яка не отримана ним та повернута з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання наданих Податковим кодексом України (далі – ПК України) повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5. ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Враховуючи, що податкове зобов`язання визначене відповідачем самостійно у поданій ним декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, таке зобов`язання вважається узгодженим з дня подання податкової декларації.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи встановлено, що на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» №0044416-1312-0821 від 01.07.2021 на суму 3600 грн., яка не вручена, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

За змістом п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За змістом п.42.4 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Враховуючи викладене, контролюючий орган виконав обов`язок щодо направлення на адресу відповідача податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення, які не вручені відповідачу з незалежних від контролюючого органу причин, отже у відповідності до п.42.4 ст.42 ПК України вважаються врученими належним чином.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Враховуючи відсутність доказів оскарження податкової вимоги та/або податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку, визначена сума грошового зобов`язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Відповідно до пп. 20.1.34  п.20.1  ст.20 ПК України  контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

До суду не надано доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, або свідчили про неузгодження грошових зобов`язань, зокрема, у зв`язку з оскарженням податкової вимоги, якою вони визначені.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене суд вважає, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь бюджету податковий боргу сумі 9 600,00 грн. з єдиного податку з фізичних осіб.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд, - 

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету податковий боргу сумі 9600,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот гривень) 00 коп. з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) на р/р UА988999980314090699000008405, отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ смт. Якимівка/18050400, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663),

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 28.02.2023.

Суддя                                                                     Б.В. Богатинський