Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14 травня 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Буцяка З.І.
суддів: Василевича В.С., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участю ОСОБА_1, представників: ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2; ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 2 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5; про визнання права власності на спадщину за законом,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Гощанського районного суду від 2 березня 2009 року відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача,: ОСОБА_5; про визнання права власності на спадщину за законом.
Не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де посилалася на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначала, що судом не взято до уваги ту обставину, що на момент відкриття спадщини вона проживала разом із спадкодавцем, а тому незалежно від часу прийняття спадщини ця спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття.
Просила скасувати рішення Гощанського районного суду від 2 березня 2009 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник, підтримавши апеляційну скаргу, надали пояснення в межах її доводів.
Представник ОСОБА_3, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалась на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
ОСОБА_5, бувши повідомленою належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась; про причини своєї відсутності апеляційний суд не повідомила.
Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з такого.
Відмовляючи ОСОБА_1 в позові, суд першої інстанції виходив із того, що право позивача на спірний житловий будинок ОСОБА_3 не порушено.
Між тим, з таким висновком районного суду колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, оскільки він не відповідає обставинам справи, а норми матеріального
Справа №22-622-09 Головуючий у суді 1 інстанції: Чорноус Л.І.
Категорія: 37 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
права є застосованими неправильно.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що 12 травня 1987 року батькові позивача - ОСОБА_6 державним нотаріусом Гощанської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом спадкодавця ОСОБА_7 у виді житлового будинку із надвірною будівлею в с. Шкарів Гощанського району Рівненської області (а.с. 21, т. 1).
Тотожність успадкованого будинку із спірним будинком АДРЕСА_1 сумнівів у апеляційного суду не викликає, позаяк ця обставина обґрунтована матеріалами справи, а в судовому засіданні ОСОБА_3 її не спростувала.
У середині 90-х років ОСОБА_6 дозволив проживати у ньому ОСОБА_8 - синові ОСОБА_9, тобто жінки, з якою він проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу, і батьком якого він не був. За цією адресою ОСОБА_8 мешкав разом із відповідачем ОСОБА_3 та дочкою до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. Дружина - відповідач у справі - та дитина продовжували проживати в цьому будинку, не набувши законного права на нього.
Від фактичних подружніх відносин ОСОБА_9 та ОСОБА_6 мали трьох дітей: ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_1. ОСОБА_6 разом із сім'єю проживали в будинку АДРЕСА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. На момент відкриття спадщини в будинку продовжували проживати ОСОБА_9 та троє дітей, у тому числі і позивач, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Як встановлено колегією суддів апеляційного суду, до складу спадкового майна ОСОБА_6 входили три грошові вклади з нарахованими процентами та компенсаціями і два житлових будинки в с. Шкарів Гощанського району: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
За змістом ст. 549 ЦК Української РСР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного його вступу в управління або володіння спадковим майном, тобто вчинення відповідних дій.
З довідки Горбаківської сільської ради від 14 травня 2009 року №1282 видно, що позивач постійно проживала з батьком - ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_2 до моменту його смерті і продовжує проживати там само по цей час.
Отже, ОСОБА_1 з моменту смерті батька і протягом шести місяців згодом, бувши неповнолітньою, працювала у домашньому господарстві та вела побут разом з матір'ю та іншими членами сім'ї, продовжуючи проживати в будинку АДРЕСА_2. Таким чином, її проживання та участь у роботах по дому вказують про вступ у володіння частиною спадкового майна і прийняття спадщини, в тому числі і житлового будинку АДРЕСА_1.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» (з наступними змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.1992 року та №15 від 25.05.1998 року) - яка втратила чинність, однак підлягає застосуванню при вирішенні цього спору - зазначено, що якщо у передбачений ст. 549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.
Враховуючи наведені обставини та міркування, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову ОСОБА_1.
На підставі ст. 549 ЦК Української РСР, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» (з наступними змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.1992 року та №15 від 25.05.1998 року), керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а::
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Гощанського районного суду від 2 березня 2009 року - скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: