Справа № 645/264/23

Провадження № 3/645/301/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Бабкова Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17.01.2023 року о 20 год. 40 хв., в м. Харкові по Салтівському шосе, 172, керував автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння шкіряних покровів обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та у медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А відмовився в присутності двох свідків.

Вказаними діями  ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Притягуваний ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи сповіщався своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В ст. 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

Будучи обізнаним про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності Фрунзенським районним судом м. Харкова, про що ОСОБА_1 було роз`яснено під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, про рух справи повідомлено повістками на зазначену в протоколі адресу проживання, а також шляхом розміщення інформації про рух справи на сайті судової влади, ОСОБА_1 жодних доказів та заперечень для спростування складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, а тому розгляд справи здійснений судом на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, а наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. 10 розділу ІІ Інструкції).

Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 225963, складеного 17.01.2023 року о 21 год. 20 хв. в м. Харкові по Салтівському шосе, 172, інспектором роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Юрченком П.С., ОСОБА_1 17.01.2023 року о 20 год. 40 хв., в м. Харкові по Салтівському шосе, 172, керував автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння шкіряних покровів обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та у медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А відмовився в присутності двох свідків.

Судовим розглядом встановлено, що вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за вказаних обставин, крім змісту протоколу, підтверджується:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.01.2023 року о 21 год. 10 хв. до КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер», з якого вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 не проводився в зв`язку із його відмовою;

- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які письмово підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров`я;

- рапортом поліцейського УПП;

- на відеозапису з нагрудних камер поліцейських зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 в присутності двох свідків на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

При цьому суд зазначає, що зі змістом інкримінованого йому адміністративного правопорушення  ОСОБА_1 був ознайомлений працівниками УПП, заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідність внесених до протоколу даних, порушень порядку при запропонуванні огляду на стан алкогольного сп`яніння не заявляв.

Протокол про адміністративне правопорушення свідчить, що з боку працівників поліції ОСОБА_1 була надана можливість надати особисті пояснення з приводу вчиненого правопорушення, якою останній не скористався.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст.ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.

Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 225963 від 17.01.2023 року стосовно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

З врахуванням наведеного вище, суд вважає доведеним невідповідність дій  водія  ОСОБА_1  17.01.2023 року, вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України, які передбачають обов`язок водія на вимогу працівників патрульної поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, суддя вважає доведеним наявність в діянні  ОСОБА_1 , яке мало  місце 17.01.2023 року о 20 год. 40 хв.  складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати – 536,80 грн..

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 28.02.2023 року.

Суддя                                                        Т.В. Бабкова