ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року  м. ОдесаСправа № 6/36-Б-09

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Поліщук Л.В., Аленіна О.Ю.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

Представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба»

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.01.2022 (про відмову у задоволенні заяви про заміну кредитора)

по справі №6/36-Б-09

за заявою боржника: Малого приватного підприємства «Селена»

про банкрутство Малого приватного підприємства «Селена»

суддя суду першої інстанції – Немченко Л.М.       

місце винесення ухвали: м. Херсон, Господарський суд Херсонської області, вул. Театральна, 18.

повний текст ухвали  складено та підписано: 20.01.2022

ВСТАНОВИВ

Постановою Господарського суду Херсонської області від 24.04.2012 Мале приватне підприємство «Селена» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.06.2017 на підставі клопотання комітету кредиторів припинено обов`язки арбітражного керуючого Гончар І.О. у якості ліквідатора боржника - МПП «Селена» та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ракіну Аллу Анатоліївну.

До Господарського суду Херсонської області надійшла заява ТОВ «Недержавна виконавча служба» про заміну кредитора № б/н від 17.12.2021, яка підписана адвокатом Луговик Є.В., який діє на підставі ордера серії АА № 1157548 від 17.11.2021, до заяви додано копія договору № 07/17/11/2021/1 від 17.11.2021 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення, копія Акту приймання-передачі Документації до Договору № 07/17/11/2021/1 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення від 17.11.2021, платіжне доручення № 133 від 25.11.2021, копія повноважень представника та докази направлення даної заяви ліквідатору та кредитору АТ «Альфа Банк».

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.01.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба» у задоволенні заяви № б/н від 17.12.2021 про заміну кредитора.

В мотивах прийнятої ухвали, суд першої інстанції послався на те, що заявником не доведено факт відступлення права вимоги, оскільки не надано суду належного доказу виконання умов договору  № 07/17/11/2021/1 від 17.11.2021 укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «Недержавна виконавча служба».

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі; скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.01.2022 та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ «Недержавна виконавча служба» про заміну кредитора ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» правонаступником задовольнити; замінити у справі №6/36-Б-09  про банкрутство Малого приватного підприємства «СЕЛЕНА» кредитора ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» на його правонаступника - ТОВ «Недержавна виконавча служба».   

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Щодо невідповідності платіжного доручення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», скаржник зазначає, що суд першої інстанції не зазначив в оскаржуваній ухвалі, яких саме обов`язкових реквізитів, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, не містить надане суду електронне платіжне доручення.

Також, на думку скаржника, суд першої інстанції проігнорував, що відповідно до п.п. 3.1.3. п. 3.1. ст. 3 Договору Право вимоги за Кредитним договором № 0012/08/11-KLMVJ від.18.06.2008 та Договором застави № 6/н від 18.06.2008 переходить до Нового кредитора з моменту укладення та підписання Договору.

Підсумовуючи викладене, ТОВ «Недержавна виконавча служба» зазначає, що, суд першої інстанції не дослідив і не перевірив відповідність змісту обов`язкових реквізитів наданого електронного платіжного доручення вимогам нормативно-правових актів Національного банку України, зробив поверхові висновки і постановив незаконну та необгрунтовану ухвалу.           

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюка І.Г., суддів: Поліщук Л.В., Мишкіна М.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали оскарження ухвали від 18.01.2022 по справі №6/36-Б-09 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 доручено господарському суду Херсонської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 18.01.2022 по справі №6/36-Б-09  на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

21.02.2022 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , відповідно до Рішення Вищої Ради Правосуддя від 17.02.2022 №140/0/15-22 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», розпорядженням керівника апарату суду № 419 від 21.03.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2022, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленіна О.Ю., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 18 січня 2022 року  по справі № 6/36-Б-09.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18 січня 2022 року по справі № 6/36-Б-09.

28.02.2022, враховуючи наявну загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду та працівників суду, та на підставі рішення Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду видано наказ «Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного часу» №6-ОД, яким, зокрема:

- зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників справ до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України;

- рекомендовано учасникам справи утриматися від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв`язку (підсистеми “Електронний суд”, офіційної електронної пошти суду).

Наказом Голови Південно-західного апеляційного господарського суду «Про особливий режим роботи Південно-західного апеляційного господарського суду» № 10-ОД від 13.05.2022, зокрема, визнано таким, що втратив чинність наказ № 6-ОД від 28.02.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 призначено справу №6/36-Б-09 до розгляду на 20.09.2022 о 14:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.01.2022 у справі №6/36-Б-09 на 15.11.2022 о 14:00 годині.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.01.2022  у справі №6/36-Б-09 на 20.12.2022 о 15:30 годині.

20.12.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю у Південно-західному апеляційному господарському суді електропостачання, про що було складено довідку секретаря судового засідання від 20.12.2022.

          Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд справи №       6/36-Б-09 відбудеться 28.02.2023 о 15:15 год.           Представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлялися належним чином.

Так, 10.06.2022 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба» надійшла заява в якій, останній погоджується на розгляд апеляційної скарги за відсутності представника скаржника.

Крім того, відповідно до поштового повідомлення від 23.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба» отримало ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 про призначення розгляду справи на 28.02.2023 – 10.01.2023.

Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 про призначення справи до розгляду, дізнавшись про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі.

Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -      Закону про банкрутство).

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.11.2010 визнано і включено до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в сумі 13482330,64 грн. 1 черга, судові витрати 397,5 грн. 1 черга; решту вимог в сумі 360718,23 грн. відхилено.

05.04.2019 між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» укладено договір №0002/19/17 про відступлення на користь останнього прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, які утворювали внесену до реєстру вимог кредиторів заборгованість МПП «Селена» перед ПАТ «Банк «Форум».

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.05.2019 замінено кредитора у справі - Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (код 41264766, м. Київ вул. Олексія Терьохіна 8А, оф. 111).

Згодом, кредитором було здійснено заміну назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Місцевим господарським судом встановлено, що 17.11.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (надалі - Первісний кредитор) та ТОВ «Недержавна виконавча служба» (надалі - Новий кредитор) був укладений Договір № 07/17/11/2021/1 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення (надалі -Договір).

Відповідно до ст. 1, п.п. 2.1., 2.2. ст. 2 Договору Первісний кредитор передав (відступив) Новому кредитору своє Право вимоги, а Новий кредитор набув Право вимоги Первісного кредитора до Малого приватного підприємства «СЕЛЕНА» за Кредитним договором № 0012/08/11-KLMVI від 18.06.2008 та Договором застави № б/н від 18.06.2008, укладеними між ПАТ «Банк Форум» та Малим приватним підприємством «СЕЛЕНА».

Відповідно до п. 2.2. ст. 2 Договору станом на день підписання сторонами Договору розмір заборгованості Малого приватного підприємства «СЕЛЕНА» за Кредитним договором № 0012/08/11-KLMVI від 18.06.2008, право вимоги за яким відступлено Первісним кредитором Новому кредитору, становить загальну суму 1 428 344,65 дол. США (один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч триста сорок чотири долари СІНА 65 центів), що складає еквівалент у гривні 38 596 776, 27 грн. (тридцять вісім мільйонів п`ятсот дев`яносто шість тисяч сімсот сімдесят шість гривень 27 коп.).

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. ст. 4 Договору ціна договору складає 1 000 (одна тисяча) гривень 00 коп., яку Новий кредитор зобов`язаний сплатити на рахунок Первісного кредитора, вказаний в ст. 12 Договору не пізніше 16.11.2021.

Відповідно до п.п. 1.1.4., 1.1.9. п. 1.1. ст. 1 Договору право вимоги за Кредитним договором № 0012/08/11-KLMVI від 18.06.2008 та Договором застави № б/н від 18.06.2008 належало Первісному кредитору на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 0002/19/17 від 05.04.2019, укладеного між ПАТ «БАНК ФОРУМ» та Первісним кредитором.

Відповідно до п.п. 3.1.3. п. 3.1. ст. 3 Договору Право вимоги за Кредитним договором № 0012/08/11-KLMVI від 18.06.2008 та Договором застави № б/н від 18.06.2008 переходить до Нового кредитора з моменту укладення та підписання цього Договору, після чого Новий кредитор стає Новим кредитором по відношенню до Малого приватного підприємства «СЕЛЕНА» стосовно його заборгованості за Малого приватного підприємства «СЕЛЕНА». Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі без виключення інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав або виникнуть в майбутньому на підставі Кредитного договору № 0012/08/11-KLMVI від 18.06.2008 та Договору застави № б/н від 18.06.2008.

На підтвердження відступлення права вимоги заявником до заяви додано платіжне доручення № 133 від 25 листопада 2021 про сплату 1000,00 грн, в призначенні платежу зазначено: плата за договором ВПВ № 07/17/11/2021/1 від 17.11.2021 платником значиться ТОВ «Недержавна виконавча служба», а отримувачем ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

Як зазначено судом першої інстанції, надане суду платіжне доручення не засвідчене як копія, в судовому засіданні представник ТОВ «Недержавна виконавча служба» зазначив, що це є електронний документ і вважає, що він не підлягає засвідченню.

Із огляду на платіжне доручення №133 від 25.11.2021 суд першої інстанції прийшов до висновку, що воно не є достовірним допустимим належним доказом, оскільки наданий документ як оригінал, на чому наполягає заявник, не містить усіх необхідних реквізитів, передбачених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Позиція суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до положень статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.                 

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Отже, правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення, а тому для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Цивільний кодекс України в статтях 512-514 передбачає заміну кредитора у зобов`язанні, зокрема, в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), який вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до        ст. 215 ЦК України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, сторони нікчемного правочину не зобов`язані виконувати його умови, причому навіть і тоді, коли суд не визнає його недійсним.  

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником не доведено факт відступлення права вимоги, оскільки не надано суду належного доказу виконання умов договору  № 07/17/11/2021/1 від 17.11.2021 укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «Недержавна виконавча служба», відповідно до наступного.  

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, зокрема заінтересована сторона подає до суду відповідну заяву.

Для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18 та від 21.07.2021 у справі №334/6972/17.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Частинами 1 та 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частини 1 та 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів оскарження, платіжне доручення№133 від 25.11.2021 не засвідчене як копія, водночас в судовому засіданні представник ТОВ «Недержавна виконавча служба» зазначив, що це є електронний документ і вважає, що він не підлягає засвідченню.

Так у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 викладено таку правову позицію:

« 67. Відповідно до частини першої статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

68. На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

69. У частині другій статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

70. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

71. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини п`ята, шоста статті 96 Господарського процесуального кодексу України)».

Колегія суддів зазначає, що платіжне доручення №133 від 25.11.2021 є саме електронним доказом в паперовому вигляді, оригінал якого міститься в системі Клієнт-банк, а, відтак, не є електронним документом, а отже повинен відповідати вимогам щодо їх засвідчення та містити відповідні реквізити: «Згідно з оригіналом», назву посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, і сумніви у їх неналежності у суду відсутні або засвідчений електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронні довірчі послуги», проте подане платіжне доручення №133 від 25.11.2021 не засвідчено належним чином.

Колегія суддів також застосовує висновки викладених у постанові Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №5026/886/2012, що платіжне доручення є електронним доказом в паперовому вигляді, оригінал якого міститься в системі Клієнт-банк.

Водночас, судова колегія зазначає, що твердження скаржника про відповідність платіжного доручення №133 від 25.11.2021 до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» заслуговують на увагу, проте відповідне платіжне доручення подане суду не відповідає вимогам статті 96 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що останній не позбавлений права звернутись до суду з заявою про заміну кредитора у даній справі, додавши докази, які будуть оформлені відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги – залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба» - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 18.01.2022 у справі №6/36-Б-09 – залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Недержавна виконавча служба».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.03.2023.

Головуючий суддя                                                                      І.Г. Філінюк

Суддя                                                                                          О.Ю. Аленін

Суддя                                                                                          Л.В. Поліщук