Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #483369881

Справа № 373/85/21

Номер провадження 2/373/12/23


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Хасанової В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Киришун Ю.В.,

представника відповідача - адвоката Гичко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, Дівичківська сільська рада Бориспільського району Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:


15 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація, Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району, та просив визнати за позивачем право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3223387200:06:003:0008, площею 0,7385 га, яка розташована на території Дівичківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Крім того, просив покласти на відповідача усі судові витрати, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи, серед яких судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката у сумі 25000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.07.2005 згідно з Розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА № 391 у приватну власність ОСОБА_3 передано земельну ділянку площею 2,2052 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розтащована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. 02.11.2005 на підставі зазначеного Розпорядження на ім`я ОСОБА_3 видано Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №614780, земельна ділянка загальною площею 2,2052 га складається з двох земельних ділянок: площею 1,4667 га, кадастровий номер 3223387200:06:014:0008 та площею 0,7385 га, кадастровий номер 3223387200:06:003:0008.

Після смерті ОСОБА_3 позивач, як її спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.10.2010 у вигляді зазначених вище земельних ділянок.

Спадкодавець ОСОБА_3 з моменту приватизації спірної земельної ділянки у 2005 році та позивач вже після її смерті постійно користувалися цією земельною ділянкою, здаючи її в оренду. Таким чином, позивач весь час користувався у встановленому законом порядку спірною земельною ділянкою та на законних підставах набув право власності на неї. Натомість, відповідач вчасно не скористався своїм правом щодо належної приватизації зазначеної земельної ділянки, відомості про яку відсутні у Публічній кадастровій карті України.

Крім того, у липні 2020 року позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 в судовому порядку оскаржує право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008, площею 0,7385 га, посилаючись на те, що 15.07.2003 йому видано Державний акт на право приватної власності на землю, серії РІ №266784, згідно з яким ОСОБА_2 отримав у власність дві земельні ділянки площами 1,451 га та 0,739 га, остання знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008, яка належить на праві приватної власності позивачу.

05.02.2021 у справі відкрито провадження, призначено до розгляду за загальними правилами позовного провадження в підготовче засідання на 02.03.2021 о 15:00.

19.01.2021 представником заявника Гарницьким П.П. подано клопотання про долучення письмових доказів, а саме: витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,4667 від 14.01.2021; витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,7385 від 14.01.2021.

09.02.2021 судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху в порядку ч.11 ст.187 ЦПК України.

24.02.2021 від представника відповідача - адвоката Гичко О.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відзначено, що право власності на земельну ділянку (пай) № НОМЕР_1 , площею 0,739 га належить саме відповідачу ОСОБА_2 , оскільки він першим отримав землю у власність, згідно з Розпорядженням №752 від 20.11.2002, а виділення ОСОБА_3 земельної ділянки 0,7385 згідно з Розпорядженням №391 від 14.07.2005 відбулося помилково. ОСОБА_3 02.11.2005 видано державний акт ЯА №614780 на право власності на спірну земельну ділянку, а відповідачу ОСОБА_2 - 15.07.2003.

Також зазначає, що ОСОБА_2 з моменту виділення йому земельних ділянок відкрито користувався ними і використовує по теперішній час. Надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку ОСОБА_2 , у якого право власності вже існувало, зумовило порушення гарантованого Конституцією України права власності ОСОБА_2 на відповідну земельну ділянку. Крім того, відповідач отримав державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку 15.07.2003, до набрання ЗУ «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 чинності, а тому наявність кадастрового номеру не спростовує чинність державного акту відповідача.

На підставі викладеного просила відмовити в задоволенні позовних вимог. До відзиву додала письмові докази.

Ухвалою суду від 24.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Переяслав-Хмельницька РДА, Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку залишено без розгляду в зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви згідно з ухвалою суду від 09.02.2021.

Постановою Київського апеляційного суду від 28.07.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.02.2021 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 09.09.2021 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовче засідання на 05.10.2021 о 16:00.

28.09.2021 на виконання ухвали суду від 09.09.2021 від ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» надійшла копія технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) в межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

30.09.2021 від представника відповідача - адвоката Гичко О.А. до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі до вирішення справи №373/702/21.

Ухвалою суду від 05.10.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Гичко О.А. про зупинення провадження у справі відмовлено.

Також ухвалою суду від 05.10.2021 залучено до участі у справі правонаступника третьої особи - Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області - Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області. Підготовче засідання у справі відкладено до 11.11.2021 до 15:00.

11.11.2021 ухвалою суду справу призначено до судового розгляду та призначено судове засідання на 09.12.2021 на 15:00.

09.12.2021 судове засідання відкладено до 10.01.2022 о 13:00 в зв`язку з неякою позивача та представника позивача.

10.01.2022 від представника відповідача - адвоката Гичко О.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв`язку з хворобою.

Судове засідання відкладено до 03.02.2022 до 11:00.

03.02.2022 справу знято з розгляду в зв`язку з хворобою головуючої судді. Судове засідання відкладено до 16.03.2022 до 13:00.

16.03.2022 судове засідання не відбулося в зв`язку із запровадженням на території Київської області комендантської години з 20:00 15.03.2022 до 07:00 17.03.2022. Розгляд справи призначено на 01.04.2022 на 15:00.

01.04.2022 до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Гарницького П.П. про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

01.04.2022 за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено до 06.05.2022 до 11:00.

В судовому засіданні 06.05.2022 позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Зазначив, що його право власності на земельну ділянку підтверджене державним актом, який відповідає вимогам діючого законодавства. Водночас відзначав, що державний акт про право приватної власності на землю від 13 липня 2003 року на ім`я ОСОБА_2 на момент його видачі був недійсним, оскільки не відповідав вимогам (за формою), встановленим Земельним кодексом України, постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02 квітня 2002 року. Отже, право власності ОСОБА_2 на вищезазначену земельну ділянку не підтверджується належним державним актом, його належною державною реєстрацією, тому не може бути підставою виникнення у нього права власності раніше, ніж у його бабусі.

Представник відповідача - адвокат Гичко О.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Так, зазначила, що на ім`я відповідача видано Державний акт на право приватної власності на землю від 15.07.2003, який згідно з положеннями ч.3 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є дійсним, оскільки право відповідача на земельну ділянку виникло до 01.01.2013 та зареєстровано відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права. Зокрема, згідно з ст.126 ЗК України документом, який підтверджував право власності у період до 02.05.2009 був державний акт трьох видів, серед яких державний акт на право власності на землю. Зазначений акт позивачем не оскаржується, в судовому порядку не визнаний недійсним, розпорядження про виділення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не скасовано. За вказаних обставин скасування нормативно-правових актів на одного власника залишає в силі нормативно-правові акти на ім`я іншого власника.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися; причини неявки представника Бориспільської РДА невідомі, про місце і час слухання справи третя особа повідомлена належним чином. Від сільського голови с.Дівички Слюсара О. в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника Дівичківської сільської ради Бориспільського району.

16.05.2022 від представника позивача - адвоката Гарницького П.П. до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

31.05.2022 в судовому засіданні представнику позивача відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в зв`язку з недотриманням вимог ч.7 ст.43 ЦПК України. Позивач заявив клопотання про відкладення судового засідання, в зв`язку з чим судовий розгляд відкладено до 06.06.2022 о 13:00.

В судовому засіданні 06.06.2022 судом задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 30.06.2022 о 14:00.

30.06.2022 після повторного допиту свідка ОСОБА_5 судове засідання відкладено до 02.08.2022 о 13:00.

02.08.2022 за клопотанням представника позивача судове засідання відкладено до 08.09.2022 о 11:00.

08.09.2022 справу знято з розгляду в зв`язку з перебуванням головуючої-судді у відпустці. Судове засідання відкладено до 07.10.2022 до 10:00.

07.10.2022 справу знято з розгляду в зв`язку з перебуванням головуючої-судді на лікарняному. Судове засідання відкладено до 28.10.2022 о 11:00.

06.10.2022 представником відповідача - адвокатом Гичко О.А. суду подано заяву про долучення до справи доказів, а саме: постанови Київського апеляційного суду від 07.09.2022 по справі 373/702/20 за позовом ОСОБА_2 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Груп», про визнання незаконним рішення органу державної влади, визнання недійсним державного акту на землю та свідоцтва про право на спадщину.

28.10.2022 за клопотанням представника позивача - адвоката Гарницького П.П., з метою підготовки ним до судових дебатів, судове засідання відкладено до 14.11.2022 о 16:00.

14.11.2022 від представника позивача - адвоката Гарницького П.П. до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю позивача особисто взяти участь в судовому засідання через несення військової служби, а саме: перебування на бойовому чергуванні, при цьому належних доказів суду не надано.

14.11.2022 судове засідання відкладено до 01.12.2022 о 16:00 в зв`язку з неявкою учасників справи.

01.12.2022 представник відповідача - адвокат Гичко О.А. до суду подала заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з її зайнятістю в апеляційній інстанції. В зв`язку із зазначеним судове засідання відкладено до 23.12.2022 до 11:00.

23.12.2022 справу знято з розгляду в зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному. Судове засідання відкладено до 13.01.2023 до 10:00.

09.01.2023 від представника позивача - адвоката Гарницького П.П. до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з перебуванням на навчанні. Доказів на підтвердження зазначеної обставини суду не надано.

Судове засідання відкладено до 03.02.2023 о 11:00.

16.01.2023 від представника позивача - адвоката Гарницького П.П. до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з перебуванням на навчанні. Доказів на підтвердження зазначеної обставини суду не надано.

30.01.2023 від представника позивача - адвоката Гарницького П.П. до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду від 11.01.2023 по справі №373/702/20.

03.02.2023 судове засідання по справі відкладено в зв`язку з клопотанням представника позивача - адвоката Гарницького П.П. до 17.02.2023 до 14:00.

17.02.2023 від представника позивача - адвоката Гарницького П.П. до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із хворобою позивача ОСОБА_1 . Доказів на підтвердження зазначеної обставини суду не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на наявні у матеріалах справи заяви представника позивача - адвоката Гарницького П.П. про розгляд справи за відсутності позивача та його представника від 18.01.2022, від 01.04.2022 (т. 2, а.с.25, 38), враховуючи, що пояснення щодо змісту та підстав позовних вимог викладені позивачем в судовому засіданні, та на підтвердження вказаних у позові обставин ним подані усі докази, які за участю позивача та його представника були досліджені в судовому засіданні, як і допитані свідки, з огляду на відсутність додаткових пояснень в судовому засіданні від 28.10.2022, які можуть доповнити матеріали справи, суд дійшов висновку, що нез`явлення позивача та його представника для виступу в судових дебатах не перешкоджатме вирішенню спору та у зв`язку із цим ухвалив закінчити розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив таке.

Розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА Київської області №752 від 20.11.2002 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам» передано у приватну власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, переданих у колективну власність колишньому КСП АФ «Маяк», громадянам згідно списку, в якому також значиться ОСОБА_2 , номер ділянки - НОМЕР_2 , площа - 2,190.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р1 № 266784, виданого 13.07.2003 на ім`я ОСОБА_2 , останньому передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,190 га на території Стовп`язької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА Київської області № 752 від 20.11.2002.

Рішенням № РВ-3202324092020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 05.03.2020 державним реєстратором при розгляді заяви ОСОБА_2 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру відмовлено у внесенні таких відомостей в зв`язку з розташуванням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки, а саме в зв`язку із накладанням з ділянкою з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008, площа співпадає на 100%.

Згідно з копією повідомлення ГУ Держгеокадастру у Київській області від 14.04.2020 за № 29-10-0.331-5310/2-20 в архіві Відділу зберігається другий примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 614780 від 02.11.2005 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно з копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 614780 від 02.11.2005, виданого відповідно до розпорядження Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації від 14.07.2005 № 391 на ім`я ОСОБА_3 , остання є власником земельної ділянки площею 2,2052 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району. Кадастровий номер земельної ділянки № 1 - 3223387200:05:014:0008, площа 1,4667 га, № 2 - 3223387200:06:003:0008, площа 0,7385 га.

Згідно з відміткою державного нотаріуса Коляденка Я.В. від 15.10.2010 в Держаному акті, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом право власності переходить до ОСОБА_1 .

З заповіту, посвідченого 20.06.2009 державним нотаріусом Двадцять другої Київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. від імені ОСОБА_3 , вбачається, що остання заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.10.2010 вбачається що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; спадщина, на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки, кадастровий номер 3223387200:05:014:0008, 3223387200:06:003:0008, загальною площею 2,2052, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району та належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 614780 від 02.11.2005.

Судом також досліджено копію Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі; копію договору оренди землі від 16.11.2015, відповідно до якого ОСОБА_1 надав в оренду ТОВ «Агротрейд Груп» земельну ділянку площею 0,7385 га з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008, на строк 10 років; копію відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права оренди зазначеної земельної ділянки; копію договору оренди землі від 09.10.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 надав ТОВ «Агротрейд Груп» земельну ділянку площею 0,7385 га з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008 в строкове платне користування строком на 25 років; копію відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права оренди зазначеної земельної ділянки; копію викопіювання з схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ПП «Агрофірми «Маяк», надану Дівичківською сільською радою Переяслав-Хмельницького району від 19.08.2020; копію витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 3223387200:06:003:0008 та 3223387200:05:014:0008.

Крім того, судом досліджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, що належить ОСОБА_2 , цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виготовлену ТОВ «Регіонземсервіс» за заявою ОСОБА_2 від 19.02.2020; копії свідоцтв про реєстрацію машин серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 - відповідно трактора МТЗ-80 та причіпа до трактора, власником яких є ОСОБА_2 .

В судовому засіданні також досліджено копію технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) в межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, наданої ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 23.09.2021 за №9-0.19-578/2-21.

Свідок ОСОБА_5 - дружина відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що їй відомо про накладку земельних ділянок із ОСОБА_1 , однак який саме процент накладки, їй невідомо. Земельну ділянку (верхню і нижню земельні ділянки) з чоловіком вони отримали у 2000-2002 роках і почали її обробляти, засіювали на зиму. Обробляли земельні ділянки приблизно до 10 років, а потім в 2010-2012 роках ділянку віддали в оренду ОСОБА_6 . Також зазначила, що отримували земельну ділянку спочатку без кадастрового номера; технічну документацію виготовили одразу, а кадастровий номер дали тільки на верхнє поле. На нижнє поле кадастрового номера їм не надали, оскільки була встановлена накладка із земельною ділянкою ОСОБА_1 . Їхню земельну ділянку ОСОБА_6 обробляє єдиним масивом. Коли отримували державний акт, зауважень по формі у ТОВ «Регіонземсервіс» не було.

Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що згідно з усною домовленістю з ОСОБА_2 обробляє земельну ділянку як приватний підприємець. Йому відомо, що відбулася накладка земельних ділянок ОСОБА_2 і з цієї причини одній земельній ділянці № НОМЕР_1 не присвоїли кадастровий номер. Земельну ділянку почав обробляти в 2010 році і обробляє її по теперішній час. Державний акт на цю земельну ділянку йому особисто не передавався, оскільки в цьому не вбачалось потреби, однак державний акт він бачив. Межі цієї земельної ділянки визначені сільською радою - картою, на підставі якої видавався державний акт. Вимоги до форми Державних актів залежно від періоду їх видання, йому невідомі.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.п. г, ґ ч.1 ст.81 ЗК України (в редакції Закону від 11.01.2005) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, поміж іншим, на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) та на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції Закону від 11.01.2005) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статтею 126 ЗК України (в редакції Закону від 11.01.2005) встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.16 Перехідних положень ЗК України (в редакції Закону від 11.01.2005) громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Отже, як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом набув право власності та є власником земельної ділянки, кадастрові номери 3223387200:05:014:0008, 3223387200:06:003:0008, загальною площею 2,2052 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 614780 від 02.11.2005.

Постановою Верховного Суду від 11.01.2023 в справі №373/702/20 рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03.02.2022, яким визнано недійсним розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації №391 від 14 липня 2005 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) в межах Стовп`язької сільської ради» в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки (паю), розміром 0,7385 га, ділянка № НОМЕР_1 , що розташована на території Стовп`язької сільської ради; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №614780 від 02 листопада 2005 року в частині ділянки 2, кадастровий номер 3223387200:06:003:0008, площею 0,7385 га, виданий ОСОБА_3 ; визнано недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 жовтня 2010 року на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 1-1979, в частині ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008, площею 0,7385 га та Постанову Київського апеляційного суду від 07.09.2022, якою рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03.02.2022 залишено без змін, - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Положеннями частини 1 ст.4, ст.12,13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, за захистом своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, оскільки правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008, площею 0,7385 га, власником якої є ОСОБА_1 , перебуває земельна ділянка, площею 0,739 га, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р1 № 266784, виданого 13.07.2003 на ім`я ОСОБА_2 , належить останньому на праві приватної власності. Накладання земельних ділянок становить 100%.

В матеріалах справи наявна технічна документація на земельну ділянку, належну відповідачу та державний акт на право власності на цю земельну ділянку.

Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 стверджував, що видача та наявність у відповідача - ОСОБА_2 документів про право власності на спірну земельну ділянку, порушують його право власності на земельну ділянку.

Згідно з п.а ч.3 ст.122 ЗК України (в редакції станом на 01 січня 2002 року) рішення про передачу земельних ділянок державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання належало до повноважень районних державних адміністрацій.

Отже, накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:003:0008, власником якої є ОСОБА_1 із земельною ділянкою, власником якої на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р1 № 266784 є ОСОБА_2 , як слідує з означеної норм закону, виникло не з вини відповідача, а на підставі відповідного рішення районної державної адміністрації.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як відзначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку, належну відповідачу та рішення органу виконавчої влади, на підставі якого видано такий державний акт у встановленому законом порядку не скасовані, а відтак позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку є неналежним способом захисту у даній справі.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного, зокрема обрання позивачем неефективного способу захисту свого порушеного права суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що судові витрати слід покласти на позивача.

Відповідно до ст.ст.81, 122, 125, 126, 154, 155 ЗК України, ст.ст.317, 319, 328, 331, 1301 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 223, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд


УХВАЛИВ:


В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, Дівичківська сільська рада Бориспільського району Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.


Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 - місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

ОСОБА_2 - зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Бориспільська районна державна адміністрація Київської області - місцезнаходження: вул.Київський шлях, 74, м.Бориспіль, Київська область, 08300.

Дівичківська сільська рада - місцезнаходження: вул.Сонячна, 1-А, с.Дівички, Бориспільський район, Київська область, 08456, код ЄДРПОУ 04361491.


Повний текст рішення виготовлено 27 лютого 2023 року.




Суддя В.В.Хасанова





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація