ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/602/23 Справа № 203/888/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

24 лютого 2023 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 , ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2023 року, якою повернуто ОСОБА_3 скаргу на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018040000000465.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Вичерпний перелік вимог, яким повинна відповідати апеляційна скарга, встановлений ст. 396 КПК України. Зокрема, згідно з п.п. 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі поряд з іншим зазначаються: судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, клопотання про дослідження доказів, а також перелік матеріалів, які додаються.

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що вона не відповідає вищевказаним вимогам кримінального процесуального закону.

Частиною першою ст. 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6 ст. 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Частинами 1, 2 ст. 14 передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому за змістом ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

У ч. 1 ст. 29 КПК України теж регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Тобто згідно з Конституцією України, КПК України і зазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов`язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.

Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.

Крім того, з правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що міститься у постанові від 19 вересня 2022 року у справі №521/12324/18, слідує, що апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою. Якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену неукраїнською мовою, особі, яка її подала.

З огляду на зазначене апеляційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Вказані обставини вже були встановлені судом апеляційної інстанції та ухвалою суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 у відповідності до ст.399 КПК України було повернуто останньому.

Проте ОСОБА_3 не виконав вказівки апеляційного суду, вказані в ухвалі від 22 лютого 2023 року, а тому його апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.

Щодо посилань заявника на те, що він недостатньо володіє державною мовою, слід зазначити, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

Право користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою особа володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача, зокрема і безоплатно, передбачено для потерпілого (п. 9 ч. 1 ст. 56 КПК України).

Очевидно, що особа, яка неповною мірою розуміє мову судочинства і, відповідно, те, що саме відбувається у кримінальному процесі, неспроможна захистити свої права та інтереси законним шляхом.

Тому право осіб (які набули статусу певного учасника судового провадження) на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, є беззаперечним і воно кореспондує обов`язку слідчого судді та суду забезпечити реалізацію такого права, у тому числі за необхідності скористатися послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК, що визначено у ч. 3 ст. 29 КПК України.

Така реалізація відбувається шляхом залучення перекладача на стадії досудового слідства за рішенням слідчого, прокурора чи слідчого судді, а на стадії судового провадження - суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.

Переклад таких документів надає можливість слідчому судді чи суду з`ясувати наявність в особи, яка звертається, прав на таке звернення, а також перевірити дотримання нею передбачених КПК вимог щодо змісту документа і його додатків, адже право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (п. 37 рішення Європейського Суду з прав людини від18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06)).

При цьому процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.

Утім, учасники провадження, які потребують послуг перекладача, якщо він не був залучений, можуть порушити питання про таке залучення відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Якщо ж учаснику судового провадження, який не володіє мовою судочинства, у встановленому законом порядку вже було призначено захисника/представника та перекладача, то він користується їхніми послугами до закінчення такого провадження чи до вирішення питання про їх заміну.

Тобто, якщо особи не володіють мовою судочинства, вони можуть скористатися послугами перекладача для перекладу своїх скарг, клопотань, інших процесуальних документів, у тому числі й з метою забезпечення можливості проведення з`ясування судом наявності в особи, яка звертається з апеляційною скаргою, прав і підстав для цього.

За таких обставин, якщо апеляційна скарга складена неукраїнською мовою, апеляційний суд, вирішуючи питання про призначення судового засідання щодо розгляду скарги, поданої у порядку ст.422-1 КПК України, не зобов`язаний самостійно залучати перекладача у провадженні для перекладу поданої на його розгляд скарги. Забезпечення рівності прав осіб у судовому процесі за мовною ознакою і гарантування права на користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника провадження) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.

Також, апеляційний суд звертає увагу заявника, що повернення апеляційної скарги не є порушенням принципу доступу до правосуддя, оскільки згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп/1997 відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених саме відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене, тобто обмеженням у доступі до правосуддя вважається відмова у прийнятті заяв, скарг, клопотань, оформлених згідно з чинним законодавством.

З огляду на вищевикладені обставини апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 , яка складена недержавною мовою, разом з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню особі, яка її подала.

Також апеляційний суд роз`яснює, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції після усунення зазначених недоліків в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст. 399 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2023 року про повернення ОСОБА_3 скарги на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42018040000000465, повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду ОСОБА_2