Справа № 705/4761/22

2/706/138/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року Христинівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Христинівці Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Уманське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на її користь - 28 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 01.11.2021 вона звернулася до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області з інформаційним запитом. В п`ятиденний строк визначений ст. 20 ЗУ «Про публічну інформацію» відповідь не надано. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року в адміністративній справі №705/5192/21 визнано протиправною бездіяльність Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо ненаправлення ОСОБА_1 листа від 08.11.2021 № 12272/22 у відповідь на запит на інформацію від 01.11.2021 та зобов`язано Уманський РУП ГУНП в Черкаській області направити ОСОБА_1 лист від 08.11.2021 № 12272/22 у відповідь на запит на інформацію від 01.11.2021. Вважає, що своїми діями відповідач завдав моральної шкоди у виді моральних страждань, які полягають у відсутності належного та своєчасного реагування відповідача на запит, необхідності звертатись до суду із заявами, внаслідок чого змінено плин її життя, що змушує значну частину часу витрачати на захист своїх інтересів як перед відповідачем так і перед судом, протиправні дії відповідача в частині неналежного розгляду звернення, викликають психічне напруження у зв`язку з очікуванням відповіді, розчарування в діяльності державного органу, тривалому погіршення самопочуття викликане тривогою, занепокоєнням, стресом, відчуттям несправедливості, внаслідок тривалої бездіяльності відповідача. 05.11.2021р. останній день строку надання відповіді на інформаційний запит від 01.11.2021р., проте відповідь на запит не було надано навіть в день вступу рішення від 10.05.2022 р. в законну силу 10.06.2022 р. тобто більше 7 місяців. Рішення суду набрало законної сили в червні 2022 року, отже нею витрачено 7 місяців часу на захист своїх прав в судовому порядку, розмір моральної шкоди за 7 місяців вона оцінює у 28 000 грн., з розрахунку за кожен місяць порушеного права по 4000 грн.

Від представника відповідача Державної казначейської служби України Ярош С.В. 09.02.2023 надійшов відзив на позов, в якому останній в повному обсязі заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 . Зазначає, що відповідачем по даній категорії справ, право на визначення яких належить виключно позивачу, є держава Україна, яка бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, діями яких позивачу завдано шкоду. Позивач вимагає відшкодування шкоди за дії вчинені працівниками Уманського районного управління поліції, що є територіальним підрозділом Головного управління Національної поліції в Черкаській області пов`язані з ненаданням відповіді на запит на інформацію від 01.11.2021. На час подання відзиву, Головне управління Національної поліції в Черкаській області є окремою юридичною особою. Казначейство вважає, що оскільки позивач вимагає відшкодування шкоди за дії вчинені працівниками органів Національної поліції Черкаської області, відповідно, зазначений орган повинен був бути залучений у справі у якості співвідповідача. Натомість, Казначейство не може бути єдиним відповідачем у справі, оскільки ним не порушувались вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» і це підтверджується рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі № 705/5192/21. Також, позивачем пред`явлено позов до органу державної влади (юридичної особи публічного права), а не до держави Україна в особі її органів, що суперечить нормам та висновкам викладеним в постановах Верховного Суду. Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду з Казначейства, а не з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України. Позивачем не доведено факт наявності шкоди, а також її виникнення внаслідок дій працівників органів Національної поліції та підтверджень наявності причинного зв`язку між шкодою та відповідними діями працівників органів Національної поліції. Факт визнання протиправною бездіяльності працівників органів Національної поліції в Черкаській області, що полягає в ненаправлені позивачу відповіді на запит на інформацію від 01.11.2021 встановлений рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі № 705/5192/21, не може слугувати безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні докази розладу здоров`я позивача внаслідок душевних страждань чи моральних переживань, які виникли в результаті зазначених подій. З огляду на вищезазначене Казначейство вважає, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди, яку оцінено в 28 000, 00 грн. Крім того, саме по собі визнання судом протиправними дій органів Національної поліції є справедливою сатисфакцією позивачу.

Від позивача ОСОБА_1 14.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому остання зазначає, що відзив є необґрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу, оскільки судовою практикою Верховного Суду чітко та ясно визначено порядок та сторони розгляду справ даної категорії, а тому доводи відповідача вважає недоречними та такими що не заслуговують на увагу суду. Просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 13.01.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 19.01.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 25.01.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.11.2021 позивач звернулася до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області з інформаційним запитом, в якому просила: надати інформацію про виконання ухвали суду від 22.10.2021; надати належним чином оформлений витяг з ЄРДР; запитувану інформацію надати не пізніше 48 годин з дня отримання запиту на е-адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки на вказаний інформаційний запит позивач відповіді не отримала, то вона звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року, визнано протиправною бездіяльність Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненаправлення ОСОБА_1 листа від 08.11.2021 № 12272/22 у відповідь на запит на інформацію від 01.11.2021. Зобов`язано Уманське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області направити ОСОБА_1 лист від 08.11.2021 № 12272/22 у відповідь на запит на інформацію від 01.11.2021. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За загальним правилом, шкода відшкодовується на загальних підставах, що передбачає наявність складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина.

Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені ст.ст. 1173 та 1174 ЦК України.

Статті 1173,1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18).

Як вбачається із наявних матеріалів справи, при ухваленні Черкаським окружним адміністративним судом рішення від 10 травня 2022 року, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненаправлення ОСОБА_1 листа від 08.11.2021 № 12272/22 у відповідь на запит на інформацію від 01.11.2021.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частина друга стаття 16 ЦК України).

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частин першої - третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Залучення або ж незалучення до участі в таких категоріях спорів Державної казначейської служби чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба чи її територіальний орган (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року справа №242/4741/16-ц.).

Підставою для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 є бездіяльність Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненаправлення ОСОБА_1 листа від 08.11.2021 № 12272/22 у відповідь на запит на інформацію від 01.11.2021.

Отже, належним відповідачем у цій справі є держава, яка повинна брати участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади (дії якого призвели до завдання позивачу шкоди), проте, у цій справі Державна казначейська служба України, яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює лише списання коштів з державного бюджету, є єдиним відповідачем.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, саме позивач, звертаючись з позовом до суду, визначає коло відповідачів та визначає предмет та підстави позову.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Із змісту зазначених норм права слідує, що залучення у справі співвідповідача і заміна неналежного відповідача належним можливі лише за клопотанням позивача на певній стадії процесу.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем таке клопотання не заявлялось.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача ( постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Уманське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.02.2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

Відповідач: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України - 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6.

Третя особа: Уманське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - 20301, Черкаська область, м. Умань, вул. Незалежності, 35.

Суддя Т.М. Довготько