Справа №303/8948/21

                                                                                2/303/2233/21

                                                                                ряд. стат. звіту - 65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року                                                 м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді                Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань        Славич М.В.

позивача                                         ОСОБА_1

представника позивача                         ОСОБА_2

представника відповідача                         ОСОБА_3

співвідповідача                                 ОСОБА_4

третьої особи                                         ОСОБА_5

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за первісним позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , співвідповідача ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернулася до суду із первісним позовом до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 10.01.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 24.02.2022 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення, а також зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення об`єднано в одне провадження з первісним позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Крім цього, розгляд справи було переведено із спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на загальне позовне провадження.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 23.03.2022 року залучено ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі за первісним позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 14.09.2022 року залучено ОСОБА_4 в якості співвідповідача до участі у справі за первісним позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 позов мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу житлового будинку від 11.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Савчинська-Федорова Н.Г., зареєстрованого в реєстрі за №904, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №173745836 від 15.07.2019 року. Відповідач ОСОБА_7 , зареєстрований у даному будинку, що підтверджується даними довідки Відділу “Центр надання адміністративних послуг” Мукачівської міської ради №29416/0/99-21 від 12.11.2021 року. Однак, з 30.03.2020 року відповідач за даною адресою не проживає, що підтверджується Актом №26 від 12.11.2021 року, складеним за участі трьох свідків (сусідів) у присутності уповноваженої особи паспортиста ТОВ “УК Навібуд” Камалова Л.Г., яка засвідчила підписи свідків. При цьому, згідно Акту №92 від 12.11.2021 року, складеного за участі трьох свідків (сусідів) у присутності уповноваженої особи паспортиста ТОВ “УК Навібуд” Сухорукова Є.П., яка засвідчила підписи свідків, що ОСОБА_7 з березня 2020 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, реєстрація місця проживання відповідача у будинку належному позивачу, перешкоджає їй вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. За наведених обставин, вважає, що наявні підстави для визнання ОСОБА_7 таким, що втратив право користування даним житловим будинком. Проте, оскільки відповідач не має наміру вирішити дане питання в досудовому порядку, позивач змушена звернутись за захистом своїх прав до суду.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Також відповідно до ст.150 Житлового кодексу Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною 1 ст.156 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч.4 ст.156 Житлового кодексу Української РСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій ст.64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Підстави втрати членом сім`ї власника житла права користування цим житлом передбачені ч.2 ст.405 ЦК України, згідно з якою член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

       З огляду на вищезазначені фактичні дані та наведені положення матеріального права, представник позивача вважає, що відповідач, який є членом сім`ї позивача, без поважних причин, понад один рік не проживає у вищезазначеному будинку, а тому втратив право користування цим житлом. Будь-яких перешкод у доступі відповідачу до спірного житла протягом року позивачем не вчинялось. Відповідач за власною волею змінив місце проживання та переїхав до іншого будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Зустрічна позовна заява ОСОБА_7 мотивована тим, що він ОСОБА_7 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 в період з 20.11.1985 року по 23.07.2019 року. Протягом більше ніж тридцяти семи років проживання в будинку АДРЕСА_3 він за власні кошти здійснив істотні поліпшення зазначеного будинку, внаслідок яких будинок значно зріс у ринковій вартості. 23 липня 2019 року його місце проживання було зареєстровано в будинку АДРЕСА_1 . Вказаний будинок був придбаний на ім`я дочки позивача ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 173745836 від 15.07.2019 року. Для придбання будинку АДРЕСА_1 були використані кошти від продажу будинку АДРЕСА_3 , однак право власності на будинок АДРЕСА_1 формально набула дочка відповідача ОСОБА_1 .. Реєстрація ОСОБА_7 в будинку АДРЕСА_1 була проведена з волевиявлення відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , як формального власника будинку, про що до позовної заяви додано відповідний доказ: заява про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 з особистою згодою ОСОБА_1 .. Проте, через деякий час після початку сумісного проживання за вищевказаною адресою власник будинку відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 почала створювати перешкоди йому ОСОБА_7 у проживанні за місцем реєстрації, зокрема, нею та її чоловіком систематично вчинювалися провокаційні дії з метою створення конфліктних ситуацій. Внаслідок неодноразових вищезазначених провокацій та насильницьких дій він ОСОБА_7 в теперішній час за місцем реєстрації не проживає. По цій причині позбавлений можливості не тільки ночувати, відпочивати у житлі, а й отримувати кореспонденцію, користуватися послугами сімейного лікаря та загалом вести нормальний соціальний спосіб життя, спілкуватися в межах свого помешкання з іншими членами своєї родини, товаришами, друзями. Будь-якого іншого житла на праві власності чи на праві найму ОСОБА_7 не має.

       Таким чином, станом на теперішній час він ОСОБА_7 тимчасово не проживає у будинку по АДРЕСА_1 по причині вчинення йому відповідачем перешкод у доступі до приміщень, яка відібрала у нього ОСОБА_7 ключі від вхідної хвіртки до подвір`я, від вхідних дверей у будинок та встановила сигналізацію, не повідомивши йому ОСОБА_7 код доступу. На теперішній час ключів від замків на вхідних дверях він не має. Сам факт відсутності у нього ключів від замків на вхідних дверях до помешкання, у якому він ОСОБА_7 зареєстрований та має право проживати, неповідомлення йому коду доступу до відключення системи охорони будинку свідчить про вчинення йому перешкод у доступі до житла.

Будинок є двоповерховим, має жилий цокольний поверх. Проживання у будинку є можливим без будь-яких контактів сторін, однак первісним позивачем створена важка конфліктна ситуація та під цим приводом позбавлено його ОСОБА_7 доступу до будь-яких приміщень будинку, зокрема, й до тих, у які він за волею власника будинку ОСОБА_1 вселився у липні 2019 року, та позбавлено доступу до території домоволодіння його власником. Будь-яка спроба його ОСОБА_7 зустрітися з відповідачем ОСОБА_1 , прийти в житло з метою вирішення питання свого проживання викликає провокаційні дії з боку власника житла ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_4 .. Таким чином, з метою уникнення провокацій та умисно створених відповідачем за зустрічним позовом конфліктних ситуацій, вчинення щодо нього протиправних дій він ОСОБА_7 був вимушений тимчасово залишити своє єдине житло. Про поважність причин, з яких ОСОБА_7 тимчасово не проживає у спірному житлі свідчить той факт, що він не має жодного житла на праві власності, ні на праві постійного користування чи найму, не мав жодних інших причин, крім уникнення конфліктів, залишити спірне житло, оскільки проживав у ньому з дружиною ОСОБА_5 , з якою перебуває у зареєстрованому шлюбі понад 38 років, та іншої сім`ї не має. Доводи щодо відсутності його ОСОБА_7 у спірному житлі без поважних причин не є спроможними, оскільки не маючи будь-якого іншого житла, ОСОБА_7 , не мав і не міг мати жодних причин залишити своє єдине можливе місце проживання, ніж бажання уникнути конфліктів, погроз та небезпеки заподіяння йому тілесних ушкоджень та навіть смерті.

Зняття зустрічного позивача з реєстрації у будинку АДРЕСА_1 з підстав визнання його таким, що втратив право користування цим житлом, призведе до втрати можливості ним ОСОБА_7 отримувати пенсію, оскільки він є пенсіонером МВС, систематично оновлювати дані в банку, в якому відкрито зарплатний рахунок, зробить його існування несоіціалізованим, оскільки нормальне соціальне існування людини в державі прив`язане в значній мірі до реєстрації місця проживання. За таких обставин він ОСОБА_7 вимушений захищати своє право на житло в судовому порядку.        На момент вселення в будинок власником житла ОСОБА_1 було визначено конкретні приміщення в яких проживав він ОСОБА_7 . Член сім`ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

У свою чергу, він ОСОБА_7 не втрачав інтерес до спірного житла, протягом року систематично приходив до будинку, проте жодного разу йому не відчинили, не впустили навіть на подвір`я домоволодіння та не вели адекватної розмови щодо наявності у нього права жити за зареєстрованим місцем проживання.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 у первісному позові просила суд визнати ОСОБА_7 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_7 у своєму зустрічному позові просив суд вселити його ОСОБА_7 у будинок АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди йому ОСОБА_7 у користуванні житлом - будинком АДРЕСА_1 та надати ключі від дверей, через які здійснюється доступ до будинку - хвіртки (воріт) та вхідних дверей.

12.07.2022 року відповідач ОСОБА_7 подав суду заяву про збільшення позовних вимог в якій просив суд вселити його ОСОБА_7 у будинок АДРЕСА_1 , зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити перешкоди йому ОСОБА_7 у користуванні житлом - будинком АДРЕСА_1 та надати ключі від дверей, через які здійснюється доступ до будинку - хвіртки (воріт) та вхідних дверей, а також зобов`язати  ОСОБА_1  та ОСОБА_4  визначити йому  ОСОБА_7  житлове приміщення, яке він має право займати у будинку АДРЕСА_1 .

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов підтримала та просила суд задоволити його з підстав наведених в позові, а зустрічний позов із збільшеними позовними вимогами не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні, пояснивши суду, що відповідач ОСОБА_7 є її батьком та з березня місяця 2020 року не проживає з ними в будинку, він з будинку виїхав добровільно та проживає в квартирі АДРЕСА_4 . Також, відповідач ОСОБА_7 транспортним засобом вивіз всі свої особисті речі. Її мама ОСОБА_5 , також була переїхала до батька та деякий час проживала з ним в орендованому житлі, але через деякий час подала заяву про розлучення з ОСОБА_7 і повернулася проживати до неї. Пояснила також, що відповідач ОСОБА_7 має в користуванні автомобіль, він два рази приїжджав та вивозив свої речі з її будинку, одного разу йому допомагав його друг ОСОБА_8 . Відповідач ОСОБА_7 віддав всі ключі, які в нього були, а саме від хвіртки, вхідних дверей будинку її мамі ОСОБА_5 , а вона передала їх їй.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов підтримав та просив суд задоволити його з підстав наведених в позові, а зустрічний позов із збільшеними позовними вимогами не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні, пояснивши суду, що подружжя ОСОБА_9 придбали будинок, де пізніше зареєструвались проживати і батьки позивачки. З березня місяця 2020 року батьки позивача ОСОБА_1 почали проживати по АДРЕСА_5 . Відповідач ОСОБА_7 виїхав з будинку добровільно, вивізши з будинку всі свої особисті речі.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні первісний позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні з підстав наведених у відзиві, а зустрічний позов із збільшеними позовними вимогами підтримала та просила суд задоволити його з підстав наведених в позові, пояснивши суду, що відповідач ОСОБА_7 через конфліктні обставини змушений був переїхати з будинку. Власником будинку є дочка відповідача ОСОБА_1 .. Якщо шлюб буде розірвано то необхідно відповідачу визначити місце для проживання. Житло, яке орендує відповідач належить трьом особам. ОСОБА_7 раніше проживав у будинку по АДРЕСА_3 і також вкладав свої кошти в будинок.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка співвідповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судовому засіданні показав суду, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 є його дружиною, а відповідач ОСОБА_7 є його тестем. В 2019 році вони з дружиною купили будинок АДРЕСА_1 , та дозволили батькам дружини проживати в будинку, а також зареєструватися в ньому на деякий час, оскільки вони хотіли купити собі квартиру. Батько дружини  ОСОБА_7  приблизно в березні 2020 року добровільно переїхав проживати в квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_5 . Через декілька днів до нього на квартиру перейшла проживати його дружина ОСОБА_5 .. Також показав суду, що ОСОБА_7 зловживав спиртними напоями, і через це постійно виникали конфлікти. ОСОБА_7 перед тим, як перейшов проживати в квартиру, приїхав на автомобілі і забрав всі свої речі. Після цього, ОСОБА_7 до їх з дружиною будинку АДРЕСА_1 ніколи не приходив та не виявляв бажання проживати у будинку знову.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд первісний позов задовольнити, а у зустрічному позові із збільшеними позовними вимогами відмовити, пояснивши суду, що відповідач ОСОБА_7 є її колишнім чоловіком. Він неодноразово погрожував їй і говорив, щоб вони йшли проживати окремо від дітей. Відповідач ОСОБА_7 не хотів проживати в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 сам добровільно виїхав з будинку та переїхав проживати в квартиру АДРЕСА_4 . Через деякий час, вона також перейшла проживати в квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_5 до ОСОБА_7 , і проживали вони разом в квартирі більше року. Але вона через деякий час, знову повернулася проживати в будинок АДРЕСА_1 до своєї дочки ОСОБА_1 , так як ОСОБА_7 зловживав спиртними напоями та постійно вчиняв сварки та конфлікти. Після цього вона подала до суду позов на розірвання шлюбу з ОСОБА_7 .. Також пояснила, що десь в червні місяці 2022 року до будинку АДРЕСА_1 приходив її чоловік ОСОБА_7 , він говорив їй, що хоче з нею примиритися, так як в той час в апеляційному суді знаходилася його апеляційна справа на рішення суду щодо їх розлучення. Вона поговорила з ОСОБА_7 та сказала йому, що вона не хоче з ним примирення. Також, з ним того дня приходив його друг ОСОБА_8 , але він сидів у машині. Щоб зайти у двір або будинок ОСОБА_7 нічого не говорив, він тільки хотів поговорити з нею про примирення між ними. Також пояснила суду, що ОСОБА_7 сам добровільно забрав всі свої речі, меблі, інвентар та переїхав проживати в квартиру, а перед цим він віддав їй всі ключі від хвіртки та будинку, які вона передала дочці ОСОБА_1 ..

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона проживає по сусідству з позивачем ОСОБА_1 тобто вони є сусідами. Вона бачила, як відповідач ОСОБА_7 із своєю дружиною переїжджали з будинку та вивозили свої речі. Сварок між сусідами вона не чула. Вона підписувала акт про не проживання ОСОБА_7 в установі, як ця установа називається вона не пам`ятає. При складанні акта була присутня вона, позивач та особа, яка оформляла акт.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що вона проживає по сусідству з позивачем ОСОБА_1 .. Вона бачила, як батьки позивача ОСОБА_1 переїжджали з будинку, тобто вона бачила автомобіль і речі, які вивозили з будинку. Коли складався акт то були присутні ОСОБА_12 , її мама, ОСОБА_10 , а також особа, яка складала акт. ОСОБА_13 це її мама, яка підписувала акт вдома.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що він працював інкасатором з ОСОБА_7 тобто вони здійснювали перевезення матеріальних цінностей. ОСОБА_7 завжди проявляв себе, як відповідальний працівник, який його інколи замінював. Також у них працював і ОСОБА_4 по сумісництву. Він також добре працював, але після продажу будинку в них почали виникати конфлікти на роботі з ОСОБА_7 .. ОСОБА_7 не приходив на роботу з ознаками алкогольного сп`яніння, так як в них відповідальна робота. ОСОБА_7 є доброзичливою людиною, він допомагав йому по роботі, вчив як правильно виконувати свої професійні обов`язки. Він особисто не бачив і не чув, щоб ОСОБА_7 виганяли в будинку і те, щоб він хотів повернутись в будинок. Також показав, що ОСОБА_7 разом своєю жінкою ОСОБА_5 були переїхали проживати до ОСОБА_15 на квартиру. Інколи коли він приходив у гості на квартиру до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 то бачив, що вони в квартирі облаштувалися, перевезли свої особисті речі. Квартира в яку переїхали проживати ОСОБА_7 та ОСОБА_5 знаходиться по АДРЕСА_5 , але точну адресу квартири він не пам`ятає. Проживали вони в квартирі разом приблизно рік, а може й більше точно вже не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що він працює начальником служби охорони в ТЦ “Епіцентр” в м.Мукачево і в його присутності ОСОБА_4 з`ясовував стосунки з одним із працівників торгового центру “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, прізвище якого ОСОБА_17 , оскільки останній зі слів самого ОСОБА_4 , образив його дружину ОСОБА_1 , яка також працює в торговому центрі “Епіцентр”.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_7 зателефонував йому десь в грудні місяці 2019 року і сказав чи може приїхати до нього. Він приїхав до нього засмучений і сказав, що вдома в нього виникла сварка. Через деякий час ОСОБА_7 попросився проживати в його квартирі, яка знаходиться по АДРЕСА_5 . Він дозволив ОСОБА_7 проживати в квартирі та через деякий час до ОСОБА_7 на квартиру прийшла проживати і його дружина ОСОБА_5 .. Так дійсно в червні місяці 2022 року він приходив із ОСОБА_7 до будинку АДРЕСА_1 . Прийшовши до будинку, ОСОБА_7 подзвонив і на це вийшла його дружина. Про що вони між собою розмовляли, він не чув так як знаходився у автомобілі. Через деякий час приїхали працівники служби охорони і працівники поліції. Також пояснив, що він один раз приїжджав на автомобілі до будинку де раніше проживав ОСОБА_7 і звідти допомагав перевести на квартиру речі ОСОБА_7 , це були гантелі, штанга та одяг. ОСОБА_7 переїхав проживати в його квартиру АДРЕСА_4  в грудні місяці 2019 року. Також показав, що дружина  ОСОБА_7 , а саме  ОСОБА_5  проживала у квартирі з  ОСОБА_7  до листопада місяця 2021 року.   

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав суду, що він бачив, як ОСОБА_4 були тілесні ушкодження, які зі слів самого ОСОБА_4 він отримав від ОСОБА_7 .. Також одного разу коли він приїжджав до ОСОБА_4 то бачив, як ОСОБА_7 тесть ОСОБА_4 вивозив з автомобілем свої речі з будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав суду, що він знає сім`ю ОСОБА_21 більше 40 років, це була гарна сім`я. Також показав, що в ОСОБА_7 були конфлікти з ОСОБА_4 .. При конфліктах між ними він присутній не був.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, свідків, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

       Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що згідно Договору купівлі-продажу житлового будинку від 11.07.2019 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №173745836 від 15.07.2019 року, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (т.1, а.с. 7-9).

Із Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №29416/0/199-21 від 12.11.2021 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1, а.с. 10).

Згідно Акту №26 від 12.11.2021 року складеного уповноваженою особою паспортистом ТОВ “УК “Навібуд”, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає з березня 2020 року (т.1, а.с. 11).

Згідно Акту №92 від 12.11.2021 року складеного уповноваженою особою паспортистом ТОВ “УК “Навібуд”, ОСОБА_7 з березня місяця 2020 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 12).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №173745836 від 15.07.2019 року, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (т.1, а.с. 56).

Із листа Центру надання адміністративних послуг №6113/01-40 від 30.06.2021 року вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстрація місця проживання проведена на підставі заяви ОСОБА_7 та згоди власниці домоволодіння ОСОБА_1 (т.1, а.с. 57).

Із листа Центру надання адміністративних послуг №7106/01-32 від 27.07.2021 року вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 в період з 20.11.1985 року по 23.07.2019 року. Згідно заяви про реєстрацію місця проживання, 23.07.2019 року ОСОБА_7 перереєструвався за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним зняття з АДРЕСА_3 (т.1, а.с. 58).

Відповідно до запису із Трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_7 працює в ТОВ “Український сервіс інкасації” на посаді інкасатора сектору інкасації відділу інкасацій Департаменту інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, Наказ №12-к від 02.10.2020 року (т.1, а.с. 88-90).

Згідно Інформації про відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №296997676 від 29.01.2022 року, квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_23 , ОСОБА_18 та ОСОБА_24 (т.1, а.с. 193).

Із листа заступника начальника Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - начальника слідчого управління Гиндрюк П. за №5-4848/106/26 від 13.05.2022 року, на підставі заяви ОСОБА_25 від 22.02.2019 року, в порядку ст.214 КПК України, слідчим СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Буташ М.М. було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070040000436 від 23.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. 25.02.2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України досудове розслідування по кримінальному провадженню за №12019070040000436 закрито (т.2, а.с. 81,82).

Постановою старшого слідчого СВ Буташ М.М. від 25.02.2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1209070040000436 від 23.02.2019 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України (т.2, а.с. 88).

Із листа Управління поліції охорони в Закарпатській області №2аз/43/26/01-2022 від 06.07.2022 року вбачається, що 05.06.2022 року о 16 год. 33 хв. на ГПЦС УПО надійшов сигнал “Тривога” у зв`язку з спрацюванням сигналізації на об`єкті, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вході відпрацювання сигналу “Тривога” встановлено, що біля будинку перебувають ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , який повідомив про перешкоджання в користуванні приміщенням в якому він зареєстрований. Окрім цього, ОСОБА_7 повідомлено про виклик наряду поліції по спецлінії “102” (т.2, а.с. 148).

Із звернення-характеристики щодо ОСОБА_7 та характеристики на ОСОБА_7 виданої ТзОВ “Український сервіс інкасації” вбачається, що ОСОБА_7 характеризується позитивно (т.2, а.с. 215-217).

Дані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та нормами Житлового кодексу Української РСР. 

Згідно ст.55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право власності є непорушним.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

       Відповідно до ч.1, 2 та ч.3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до п.1 та п.2 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

       Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

       Відповідно до абз.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 ЗУ “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно ст.150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, здавати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст.71 Житлового кодексу Української РСР суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.

Статтею 72 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_7 не проживав по місцю своєї реєстрації в буд. АДРЕСА_1 , починаючи з березня місяця 2020 року, тобто більше одного року, без поважних причин, оскільки, як було встановлено, він залишив місце проживання за своєю реєстрацією добровільно, і переїхав проживати за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 , де також проживав більше року із своєю дружиною ОСОБА_5 , з якою через деякий час розлучився. Даний факт підтверджується також і показами третьої особи ОСОБА_5 , тобто колишньою дружиною відповідача ОСОБА_7 , а також поясненнями позивача ОСОБА_1 та показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 .. Крім цього, у своєму зустрічному позові, і сам відповідач ОСОБА_7 зазначає, що він не проживає у будинку АДРЕСА_1 .

Також добровільність відповідача ОСОБА_7 у залишенні місця проживання тобто будинку АДРЕСА_1 була встановлена у його діях, зокрема він на автомобілі вивіз із будинку свої речі, добровільно віддав власнику будинку ОСОБА_1 ключі від хвіртки та вхідних дверей будинку, що підтверджується показами ОСОБА_5 , поясненнями ОСОБА_1 та показами свідка ОСОБА_4 ..

В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_7 та його представником ОСОБА_3 не було доведено належними та допустимими доказами факту, що власник будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 створювали перешкоди ОСОБА_7 у проживанні за місцем реєстрації, зокрема, що нею та її чоловіком систематично вчинювалися провокаційні дії з метою створення конфліктних ситуацій, а також, що останніми вчиняються перешкоди у доступі до приміщень, про те, що ОСОБА_1 відібрала у ОСОБА_7 ключі від вхідної хвіртки до подвір`я та вхідних дверей у будинок.

У свою чергу, твердження представника відповідача ОСОБА_3 , про те, що ОСОБА_7 залишив місце проживання за місцем реєстрації з поважних причин, тобто через конфліктні ситуації із власником будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, як було встановлено, що конфлікти між ними виникають із сімейних відносин. Щодо Листа №2аз/43/26/01-2022 від 06.07.2022 року Управління поліції охорони в Закарпатській області Національної поліції України про те, що ними 05.06.2022 року було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , то суд не бере до розгляду, оскільки спір у даній справі виник через те, що ОСОБА_7 не проживав за місцем своєї реєстрації, без поважних причин, більше року, починаючи з березня 2020 року. У свою чергу, із зазначеного листа вбачається, що виїзд працівників Управління поліції охорони в Закарпатській області, за вищезазначеною адресою, здійснювався 05.06.2022 року, тобто в той період часу, коли справа вже перебувала в провадженні Мукачівського міськрайонного суду, тобто дана подія мала місце в інший період часу, який не охоплює період предмета спору і цим самим не спростовує доводи відповідача. Також у своїх поясненнях в судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 зазначала, що відповідач ОСОБА_7 дійсно в червні місяці 2022 року приходив, але метою його приходу було примирення з нею, оскільки в той час в апеляційному суді знаходилася його апеляційна скарга на рішення суду щодо їх розлучення.

Отже, враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що правових підстав для користування даним житловим будинком відповідач ОСОБА_7 втратив, оскільки не проживав в ньому більше одного року без поважних причин, а тому первісний позов є обґрунтований і такий, що підлягає до задоволення.

Що стосується зустрічного позову то він разом із первісним позовом є взаємопов`язаний, і рішення у первісному позову безпосередньо впливає на рішення зустрічного позову, а тому задоволення первісного позову повністю виключає задоволення зустрічного позову і додаткової мотивації в цій частині не потребує.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 150, 156 ЖК Української РСР, ст.ст. 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 15, 57-61, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Первісний позов - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , таким, що вратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .

У зустрічному позові із збільшеними позовними вимогами ОСОБА_7 про:

- вселення ОСОБА_7 у будинок АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_7 у користуванні житлом – будинком АДРЕСА_1 та надати ключі від дверей, через які здійснюється доступ до будинку - хвіртки (воріт) та вхідних дверей;

- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визначити ОСОБА_7 житлове приміщення, яке він має право займати у будинку АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_7 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Співвідповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа без самостійних вимог за зустрічним позовом: ОСОБА_5 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .        

Повний текст рішення суду складено 24.02.2023 року.

Головуючий                                         Ю.Ю. Куцкір