печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1819/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2023 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака Р.В.

при секретарі судових засідань Бурячок А.І.

сторони:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

треті особи: приватний нотаріус КМНО Курковська Л.Я., ОСОБА_6 , приватний нотаріус КМНО Черниш Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Курковська Я.Л., ОСОБА_6 , приватний нотаріус КМНО Черниш Ю.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Курковська Я.Л., ОСОБА_6 , приватний нотаріус КМНО Черниш Ю.В. про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.

Позивачі та представник в судове засідання призначене на 23.02.2022, будучи належним чином повідомленим повторно не з`явилися, суду не повідомили про причини неявки.

Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Нікітчина А.О. подала до суду заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку із систематичною неявкою позивачів.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз наведених положень кодексу дає підстави для висновку, що закон не вимагає встановлення судом причин повторної неявки позивача до судового засідання для вирішення питання про залишення позову без розгляду.

При цьому, суд враховує і положення ч. 1 ст. 44 ЦПК України, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Водночас, суд звертає увагу на те, що за положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Крім того, згідно положень ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 240 ЦПК України).

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати передбачені процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain» від 07.07.1989 №11681/85).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 25.02.2019 справа № 760/4554/16-ц провадження № 61-28327св18.

При цьому, суд враховує, що за період з 22.02.2022 по 23.02.2023 позивачі/представники позивачів жодного разу не цікавилися долею своєї справи, що свідчить про відсутність порушення прав та інтересів позивачів, та втрату актуальності даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачі недобросовісно користуються наданими законом процесуальними правами в судове засідання повторно не з`явилися без поважних причин, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись рішенням ЄСПЛ у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain» від 07.07.1989 №11681/85, рішенням ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішенням ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France), рішенням ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», рішенням у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007, Постановою Верховного Суду від 25.02.2019 справа № 760/4554/16-ц провадження № 61-28327св18, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 129 Конституції України, ст.ст. 10, 44, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Курковська Я.Л., ОСОБА_6 , приватний нотаріус КМНО Черниш Ю.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Р.В. Новак