Номер провадження 3/754/750/23

Справа №754/1153/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Колегаєва С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Деснянського УП ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05.01.2023 року серії ВАВ №488672, ОСОБА_1 01.01.2023 року близько 04 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 неналежно виконувала батьківські обов`язки по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що останній прибував дома один, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що з 31.12.2022 року на 01.01.2023 року вона з дитиною святкували новий рік у сусідки, через деякий час її дитина та дитина сусідки, захотіли піти до її квартири щоб пограти у відеоігри, я не була проти. Відвела дітей до своєї квартири та залишила їх грати у відеоігри, а сама пішла далі святкувати новий рік. Періодично ходила перевіряла дітей, в них було все добре. Також повідомила про те, що її дитина проживає в добрих умовах, забезпечена всім необхідним, навчається у гімназії, отримує гарні оцінки. Крім того зазначила, що забезпечує всі необхідні умови для дитини.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що ОСОБА_1 добре виконує батьківські обов`язки, слідкує за дитиною, забезпечує гарні умови життя, контролює навчання дитини. Крім того зазначили, що дитина проживає в добрих умовах.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 184 КУпАП, відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

З огляду на пояснення ОСОБА_1 та свідків, з яких вбачається, що її малолітній син весь час перебував вдома, ще з однією дитиною, грали в відеоігри, мати постійно приходила та контролювала поведінку дітей, суддя приходить до переконливого висновку, що ОСОБА_1 належно виконує свої батьківські обов`язки, а отже адміністративний матеріал підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.

Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Досліджені в судовому засіданні матеріали справи, не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виноситься постанова про закриття провадження.

З урахуванням зазначеного вище, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі.

За викладеним, керуючись ст.ст. 247 п.1, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя С.В. Колегаєва