Справа № 364/114/23

Провадження № 2/364/77/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2023 року суддя Володарського районного суду Київської області Глазкова Ю.О. ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області про визнання особою такою, що втратила користування житлом,

встановив:

До Володарського районного суду Київської області 21.02.2023 року надійшла вищезазначена позовна заява ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали заяви на предмет дотримання положень щодо її форми і змісту, вважаю, що її необхідно повернути позивачу з наступних підстав.

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом з вимогою про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок є приватною власністю позивача.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_2  з 12.02.2014 році зареєстрований у житлі позивача за вищевказаною адресою та з цього часу там не проживає, однак залишається зареєстрованим. Знятись у добровільному порядку з реєстраційного обліку відповідач не бажає, а його реєстрація у будинку позивача, не дає останньому у повному обсязі реалізовувати як власнику права володіння, користування та розпорядження житлом.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом, що б на підставі рішення суду зняти відповідача з реєстрації.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суд не має права своїм рішення підміняти рішення, відповідно державного органу чи органу місцевого самоврядування.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», згідно якого підставами зняття з реєстрації проживання є рішення суду.

Проте, стаття 7 виключено на підставі Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»№ 1871-IX від 05.11.2021.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» № 1871-IX від 05.11.2021, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється: за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

В свою чергу Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, затверджено порядок декларування та реєстрації місця проживання.

Згідно п.п. 5 п. 50 вищевказаного порядку, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі: заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.

Отже, з комплексного аналізу вказаних вище норм вбачається, що судове рішення для зняття відповідача з реєстрації відповідно до вищевказаного Порядку не потрібне.

З вищевикладеного суд доходить висновку, що позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом не обгрунтовано підстави такого звернення, а саме не надано жодного належного доказу щодо неможливості врегулювання зняття з реєстраційного обліку відповідача у позасудовому порядку, зокрема шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

У п.6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява має містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились, в тому випадку, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Враховуючи дану норму закону та те, що набув чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»№ 1871-IX від 05.11.2021, то суд доходить висновку, що досудове врегулювання спору є обов`язковим у даному випадку.

Згідно вимог п. 7 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках коли до неї не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Отже, як вже зазначалось вище, судове рішення для зняття відповідача з реєстрації відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 не потрібне, а тому суд роз`яснює позивачу, що йому слід звернутись до відповідних органів реєстрації (Управління центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Володарської селищної ради, що знаходиться за адресою: вул. Кооперативна, 9, смт Володарка, Білоцерківський район Київська область) із заявою, зразок якої встановлений Додатком 6 до вказаного Порядку, з метою зняття відповідача з реєстрації.

У разі відмови компетентного органу, позивачу необхідно надати до суду докази такої відмови та звернутись із відповідним позовом до суду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає заявнику повторно звернутися до суду із повторною позовною заявою після усунення обставин, які стали підставою для її повернення.

Також суд роз`яснює позивачу, що згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за його клопотанням судом може бути повернуто сплачений судовий збір при зверненні до Володарського районного суду із цим позовом.

Керуючись ст.  185, 260 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області про визнання особою такою, що втратила користування житлом -повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                Ю. О. Глазкова