Справа № 587/2326/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л. М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що наказом від 08.02.2021 ОСОБА_4 переведена на 0,25 посади акушер-гінеколога терапевтичного відділення №2 і 0,25 посади лікаря ультразвукової діагностики поліклінічного відділення. Наказом від 06.10.2021 №134-к ОСОБА_4 звільнили із займаної посади у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Вказане звільнення вважає незаконним. 01.10.2021 позивач була відсутня на робочому місці у зв`язку з виїздом до міста Суми у службових справах для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа в пункті обслуговування кваліфікованого надавача №13 інформаційно-довідкового петартаменту ДПС державної податкової служби України( м.Суми). Вказаний сертифікат відкритого ключа необхідний для можливості вчинення електронного підпису лікаря(медичного персоналу) для входу і роботи в уніфікованій медичній програмі «Medstar», для передачі даних про надані медичної послуги(прийом і лікування пацієнтів) до центральної бази Національної служби здоров`я України та отримання відповідної оплати за наданні медичні послуги.Отримання сертифікату відкритого ключа здійснюється особисто лікарем в пункті обслуговування кваліфікованого надавача за попереднім записом в робочі години. Попередній запис лікарів КНП «Путивльська міська лікарня» здійснюється секретарем т.в.о. директора лікарні Ю.Бачинською. У зв`язку з завершенням строку дії попереднього сертифікату відкритого ключа лікаря ОСОБА_4 , вона повідомила про це безпосередньє керівництво(зав.поліклінічним відділенням ОСОБА_5 та зав. Терапевтичним відділенням №2 ОСОБА_6 ), після чого секретар т.в.о. директора Ю.Бачинська попередньо в телефонному режимі записала позивачку на прийом до пункту обслуговування кваліфікованого надавача №13 ІДДД ДПС ( м.Суми) на 11-15 хв. 01.10.2021. Оскільки вказаний час співдавав з робочим часом позивача, вона попередила безпосереднє керівництво про необхідність виїзду у відрядження до м.Суми для отримання сертифікату відкритого ключа. У зв`язку з цим на робочому місці позивачки була організована взаємозаміна. Серед документів необхідних для отримання службового сертифікату відкритого ключа є: заповнена та підписана реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка, оригінал статату юридичної особи, наказ про призначення на посаду. Всі вказані документи були отримані позивачкою від т.в.о директора ліарні ОСОБА_7 , про що свідчить реєстраційна картка для юридичної особи від 01.10.2021 з підписом ОСОБА_7 та печаткою лікарні. 01.10.2021 позивачка прибула до пункту обслуговування кваліфікованого надавача №13 інформаційно-довідкового департаменту ДПС та отримала службовий сертифікат відкритого ключа, який був занесений на її флеш-картку. Після цього позивач разом з водієм ОСОБА_8 на службовому транспорті повернулась до м. Путивля. В той час, ОСОБА_4 має неприязні стосунки з т.в.о. директора лікарні ОСОБА_7 , яка зайняла цю посаду після двократного звільнення позивачки з посади директора лікарні. Тому вказані вище події позивача у відрядження до м.Суми в службових справах були протиправно використані для незаконного звільнення. Незаконне звільнення призвело до моральних страждань позивачки, втрати нею нормальних життєвих зв`язків, вплинуло на стан її здоров`я, перебуває на постійному лікуванні у невролога. А тому просить стягнути з відповідача 60000 ривень моральної шкоди. Позивачка вважала її звільнення з посади незаконним, тому просила постановити рішення, яким задовольнити її позовні вимоги та судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивачка пітримала позовні вимоги, додатково зазначала, що так як вона двічі вже була звільнена з лікарні, до неї прискіпливо відносяться. Вона працювала без порушень, щоб не було до неї ніяких нарікань, то вона мала отримати електронний підпис. Якщо б вона не отримала цифровий підпис, то їй могли б сказати, що вона завдає збитки закладу.

Представник позивачки - адвокат Верем`юк Д.А. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зазначав, що кожен лікар повинен мати підпис для реєстрації в електронній системі Медстар , що входить у функціональні обов`язки лікаря. Даний підпис використовується в діяльності лікаря, не використовується в особистому житті. Отримання має відбуватись в робочий час, так як використовується для роботи, виконання функціональних обов`язків. Позивачка була відсутня в зв`язку з його отриманням і отримала даний електронний підпис. З іншого боку її могли притягнути до відповідальності за відсутність такого підпису. Вона отримала в лікарні всі необхідні документи для податкової для отримання даного підпису, повідомила усно ОСОБА_6 , завідуючу терапевтичним відділеням, іншого порядку не існує. Обов`язок мати такий підпис покладено, але не визначено як саме лікар мав отримати даний підпис.

Представник відповідача - адвокат Касьяненко Д.С., позовні вимоги не визнав, підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позов (т. 1 а.с.103-121), пояснивши, що 30.09.2021 позивачка через канцелярію зверталась з заявою про надання їй відпустки за власний рахунок на 01.10.2021, але т.в.о. директора КНП «Путивльська міська лікарня» Граматик І.І. її не погодила, про що на заяві було зроблено резолюцію «заперечую». Позивачка завчасно не погодила відрядження до м.Суми з метою продовження чинності дії кваліфікованого електронного підпису, ні зі своїми безпосередніми керівниками (завідуючим поліклінічним відділенням ОСОБА_5 та завідуючим терапевтичним відділенням №2 Кобзиста Ю.В.), а ні з з керувником лікарні. Відповідно позивачка самовільно покинула робоче місце 01.10.2021 та була відсутньою на робочому місці на протязі дня без поважних причин, що і стало підставою для звільнення за прогул на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпПУ. Позивачка не надала доказів на підтвердження обов`язковості використання КЕП під час виконання своїх трудових обов`язків, вона фактично виконувала свої трудові обов`язки і за відсутності електронного підпису. Крім того, позивачка не позбавлена можливості продовжити строк чинності електронного підпису і дистанційно. Позивачка 01.10.2021 перебувала на прийомі у лікаря невролога у медичному центрі «Еледія», тобто істинною підставою необхідності візиту 01.10.2021 до м.Суми були саме особисті, а не службові справи позивачки. Не надано доказів, що в неї на той час закінчилась дія цифрового підпису. Позивачкою не надано достатніх, належних доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, як і на підтвердження наявності складу правопорушення у діях відповідача.

Представник відповідача - адвокат Волохова В.О., оспорюючи позовні вимоги, вважала звільнення з посади позивачки таким, що відповідає нормам чинного законодавства, зокрема, в лікарні не визначений порядок для отримання елктронного ключа, але в лікарні діють правила внутрішнього трудового розпорядку, вона могла отримати даний ключ після закінчення її робочого часу, так як її робочий час закінчувався о 12 год, відсутність на роботі саме 01.10.2021 нею заздалегідь була запланована, так як вона просила секретаря записати її на конкретну дату, так як їй повинно було по особистим справам на прийом до лікаря а м.Суми. Вона могла отримани цей ключ не тільки в податковій м. Суми, але й у відділеннях банків, які знаходяться у населеному пункті, в якому вона проживає. Немає доказів, що вона була відрядженна керівником у відрядження для отримання ключа. Вона зверталась з заявою за власний рахунок надати їй відпустку, але дана заява не була погоджена керівником. Позивачка навіть не поцікавилась чи погоджена дана заява керівником.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, з`ясувавши правові позиції сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом від 08.02.2021 3 20-к ОСОБА_4 переведена на 0,25 посади акушер-гінеколога терапевтичного відділення №2 і 0,25 посади лікаря ультразвукової діагностики поліклінічного відділення, що вбачається з копії трудової книжки( т.1 а.с.17-30)

Наказом від 06.10.2021 №134-к ОСОБА_4 звільнили із займаної посади акушер-гінеколога, посади лікаря ультразвукової діагностики у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.( т.1 а.с.16)

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2021 року (справа № 587/266/21року ) ОСОБА_4 була поновлена на роботі на посаді директора КПН «Путивльська міська лікарня», визнано незаконним та скасовано рішення Путивльської міської ради Сумської області № 213-МР від 28.01.2021 року «Про дострокове розірвання контракту з керівником комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради», визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови про № 17-к від 28.01.2021 року «Про звільнення ОСОБА_4 », визнано незаконним та скасовано наказ КНП «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради № 17-к від 01.02.2021 року «Про звільнення ОСОБА_4 », стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.( т.1 а.с.81-87)

13 серпня 2021 року ОСОБА_4 була звільнена з посади директора повторно, тобто на наступний день після її поновлення на роботі.(т.1 а.с.88)

Відповіно до пояснювальної записки ОСОБА_4 , написаної на ім`я т.в.о. директора КНП «Путивльська міська лікарня» Граматік І.І., вона зазначала, що тиждень тому в неї вийшов з ладу(в зв`язку з терміном) електронний ключ і вона не могла якісно виконувати свої обов`язки, фіксувати своїх пацієнтів в системі MEDSTAR. Про це знали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Секретар т.в.о. директора записала її 1.10.2021 на 11год 15 хв на прийом в податкову службу м.Суми для отримання електроного ключа та вручила їй відповідні документи: наказ із ВК про найняття посади, бланк реєстраційної картки з підписом т.в.о. директора ОСОБА_7 та печаткою лікувального закладу. 01.10.2021 вона отримала електронний ключ в м.Суми та доставила його в кабінет( т.1 а.с.32-33)

Відповідно до скриншота з флеш-накопичувача зі службовим сертифікатом відкритого ключа (ЕЦП) ОСОБА_4 дата зазначена 01.10.2021, час 12:13(т.1 а.с.35) Службовий сертифікат відкритого ключа ОСОБА_4 записаний на окремому носії інформації-флеш-карту ( т.1 а.с.34)

Як вбачається з заяви ОСОБА_4 від 30.09.2021 вона зверталася до т.в.о директора КНП «Путивльської міської лікарні» Граматик І.І., просила надати відпустку за власний рахунок на 01 жовтня 2021. На вказаній заяві міститься напис «заперечую» та підпис ОСОБА_7 ( т.1 а.с.122)

Відповіно до доповідної записки зав.полікл. відділення ОСОБА_5 , написаної на ім`я т.в.о. директора КНП «Путивльська міська лікарня» Граматік І.І., він зазначав, що в особистому пояснені йому, як керівнику структурного підрозділу лікар ОСОБА_4 причиною відсутності на робочому місці, була поїздка в м.Суми, для оновлення електронних ключів, для підписання медичної документації. Особистого дозволу на відсутність на робочому місці 01.10.2021 не надавав( т.1 а.с.123)

Відповіно до доповідної лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_6 , написаної на ім`я т.в.о. директора КНП «Путивльська міська лікарня» Граматік І.І., вона зазначала, що ОСОБА_4 була відсутня 01.10.2021 на робочому місці у зв`язку з подовжненням терміну дії електронного підпису в м.Суми, про що повідомила її в усній формі. Особистого дозволу на відсутність на робочому місці не давала.( т.1 а.с.124)

Про відсутність на робочому місці ОСОБА_4 01.10.2021 був складений акт, в якому зазначається про її відсутність 01.10.2021 на робочому місці цілий день( т.1 а.с.125)

Відповіно до пояснювальної зав.полікл. відділення ОСОБА_5 , написаної на ім`я т.в.о. директора КНП «Путивльська міська лікарня» Граматік І.І. 26.11.2021, він зазначав, що про відсутність на робочому місці ОСОБА_4 01.09.2021 він дізнався цьогоьдня близько 15 год, від юриста КНП. Заздалегідь ОСОБА_4 його про свою відсутність 01.10.2021 на робочому місці не повідомляла, особистого дозволу на відсутність її на робочому місці не надавав. Заміну на робочому місці відсутнього лікаря не організував, через непроінформованість про її відсутність.( т.1 а.с.126)

Відповідно до відповіді «Путивльської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я» від 06.10.2021 №8, ОСОБА_4 не є членом Путивльської районної організації профспілки працівників охорони здоров`я.( т.1 а.с.127)

Відповіно до пояснювальної секретаря керівника ОСОБА_10 , написаної на ім`я т.в.о. директора КНП «Путивльська міська лікарня» Граматік І.І. від 01.10.2021, вона зазначала, що на початку останнього тижня вересня їй зателефонувала лікар ОСОБА_4 з проханням записати її до Сумської податкової інспекції для отримання електронного ключа. Сказала, щоб вона записала її на п`ятницю 01.10.2022. Вона записала її на 11:15 год 01.10.2021, про це повідомила ОСОБА_4 . 30.09.2021 ОСОБА_4 залишила керівнику заяву за свій рахунок, в задоволенні якої ОСОБА_7 відмовила. Про те чи підписала її заяву ОСОБА_4 у неї не цікавилась. Про запис лікаря ОСОБА_11 до Сумської податкової інспекції на 01.10.2021 т.в.о директора ОСОБА_7 вона не повідомила.(т.1 а.с.147)

З відповіді Інформаційно-довідкового департаменту ДПС ДПС України від 04.02.2022 вбачається, що ОСОБА_4 зверталась особисто 01.10.2021 до віддокремленого пункту реєстрації користувачів при ГУ ДПС у Сумській області(м.Суми) управління (центру) сертифікації ключів ІДДДПС за отриманням електронної довірчої послуги. За результатами звернення їй було сформовано два кваліфіковані сертифікати відкритого ключа на посадову особу КНП «Путивльська міська лікарня».( т.2 а.с.5-6)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працює завідуючим поліклінічного відділення в Путивльській міській лікарні. Позивачка була в нього в підпорядкуванні, так як працювала на посаді лікаря УЗД. В поліклінічному відділені в неї робочі години з 08 год до 10 год 30 хв. Позивачка була відсутня на робочому місці 01.10.2021 без попереднього погодження з керівництвом закладу, тобто без поважної причини. Нею була написана заява, в якій було прохання бути відсутньою, але заява не була погоджена ні ним, ні з директором. Пізніше йому стало відомо, що вона їздила по причині продовження електронного ключа в м.Суми. 01 жовтня у позивачки був запланований прийом пацієнтів, про те, що вона буде відсутньою не знав персонал і не було організовано заміну. Про її відсутність на робочому місці він дізнався вже в кінці робочого дня. Вона повинна була погоджувати свою відсутність з ним та керуівником підрозділу. Про це вона повинна повідомляти письмово. Дію електронного ключа вона повинна була відновити, так як потрібно погасити прийом електронним ключем, прийом буде не завершиним без підпису, але вона вона поїхала туди без відома.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що працює секретарем керівника Путивльській міській лікарні. Позивачка зателефонувала їй на прикінці вересня і сказала, що їй потрібно поміняти електронний ключ, попросила записати її до податкової. Вона запитала, на яке число, позивачка скалала на 1 жовтня. Вона записала позивачку і повідомила їй про це. Їй було потрібно бути в податковій близько 12 год. Позивачка взяла в неї декілька примірників реєстраційних карток, які в неї зберігаються в папці з підписом та з печаткою, але це не заповнені ще бланки. Для отримання електронного ключа потрібно заповнити реєстраційну картку, яка має бути підписана директором та містити печатку. Лікарі самі заповнюють цю картку. Бланки пусті, вже з підписом директора та печаткою лікарі беруть в неї. Це в них така практика вже давно, ще за часів, коли позивачка була головним лікарем. Також медсестра з УЗД кабінету принесла їй заяву позивачки на відпустку за власний рахунок, попрохала покласти на підпис до директора. Папку вона віддала керівнику, а потім після її повернення віддала до відділу кадрів. Вона не звернула уваги чи була погоджена заява позивачки. Запис до податкової лікарів, це не входить до її обов`язків, лише за проханням лікарів вона їх записує. Окрім позивачки вона записувала ще інших лікарів протягом року. 30 вересня позивачка особисто не приходила до директора на прийом з заявою, не цікавилась в неї чи підписала директор цю заяву.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працювала в той час завідуючою терапивтичного відділення в Путивльській міській лікарні та позивачка була в її підпорядкуванні як лікар акушер-гінеколог. В її відділенні позивачка працювала після роботи в УЗД кабінеті десь з 10 год 30 хв. 01 жовтня 2021 року позивачка була відсутня на робочому місці. Тижня за два до того у неї була проблема з ключем, що конкретно вона не уточняла. В той день вона повинна вести прийом пацієнтів з 10 год 30 хв до 12-30 хв. Відсутність на робочому місці вона не погоджувала, про заміну вона не просила. Їй зателефонували з реєстратури, що чекають люди на УЗД, 01 жовтня вона здіснювала прийом пацієнтів замість позивачки. Ключ потрібен для роботи, але не має встановлених термінів, що без нього не можна працювати. В програму МедСтар можно увійти через електронну пошту або через електронний ключ. Можна приймати пацієнтів, але не можна погасити прийом та електронне направлення без електронного ключа. Для погашення прийому, фактично є місяць. Коли вона продовжувала дію свого ключа, то сама записувалась на прийом в податкову. Про відсутність на робочому місці пишуть заяву керівнику. Бланки реєстраційної картки вони беруть пусті з підписом керівника та печаткою. Спочатку заяву повинна була погодити вона позивачці, а потім позивачка мала йти до директора. Її заяви вона не погоджувала, нічого про неї не знала. Позивачка її ігнорувала.

Частиною шостою статті 43 Конституції України закріплено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частиною першою статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Отже, визначальними факторами для вирішення питання про незаконність звільнення з роботи за прогул є не тільки установлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності (постанови верховного Суду від 13.06.2018 у справі №358/1570/16-ц, від 23.01.2019 у справі №758/14453/15-ц).

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі здійснюється виходячи з конкретних обставин та наданих сторонами доказів.

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Аналіз наведених вище норм трудового законодавства дає підстави для висновку, що звільнення за прогул допускається за відсутності працівника на роботі виключно без поважних причин, однак у разі наявності поважних причин відсутності, таке звільнення недопустиме.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або членом його сім`ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою обов`язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.

Так, свою відсутність на робочому місці ОСОБА_4 не заперечувала, та зазначала, що 01.10. 2021 вона знаходилася в м.Суми у службових справах для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа в податковій службі м.Суми, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи.

Відповідач, приймаючи рішення про накладення дисциплінарного стягнення, не врахував зазначені обставини, зокрема поважність причин відсутності, помилково кваліфікував відсутність працівника як прогул, при тому що працівник ОСОБА_4 01.10. 2021 знаходилася у службових справах для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа в податковій службі м.Суми, який вона отримала для належного виконання своїх функціональних обов`язків. Позивач, залишаючи робоче місце у цей день, напередодні повідомляла, що в неї закінчилася дія електроно-цифрового підпису, зверталась з заявою про надання їй відпустки за власний рахунок на ім`я керівника лікарні, але заява не була погоджена.

Посилання представників відповідача, на те що позивачка не надала доказів на підтвердження обов`язковості використання КЕП під час виконання своїх трудових обов`язків, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відтак, вимоги ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки суд прийшов до висновку про наявність законних підстав для поновлення позивачки на роботі, одночасно суд має прийняти рішення про стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Порядок визначення суми середнього заробітку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України за № 100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок), абзацом 3 п. 2 якого передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Виходячи з довідок комунального некомерційного підприємства Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради (т. 2 а. с. 116, зв.б.) розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_4 на посаді лікара з ультразвукової діагностики становить 101 гривень 71 копійок, та 202 гривень 10 копійок на посаді лікара-акушера гінеколога, дана інфорація сторонами не оспорюється.

Враховуючи, що трудовий спір розглядався більше одного року не з вини працівника, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 06 жовтня 2021 року (дата звільнення позивачки) по 22 лютого 2023 року (дата постановлення рішення).

За період з 06 жовтня 2021 року (дата звільнення позивачки) по 22 лютого 2023 року (дата постановлення рішення) було 357 робочих днів. Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_4 становить 108460 гривню 10 копійки (357 робочих днів х 101 гривень 71 копійок (середньоденної заробітної плати ОСОБА_4 на посаді лікара ультразвукової діагностики) + 357 робочих днів х 202 гривень 10 копійок (середньоденної заробітної плати ОСОБА_4 на посаді лікара ультразвукової діагностики).

Таким чином, з відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 108460 гривню 10 копійки.

Крім того, стаття 1 КЗпП України передбачає, що на трудові відносини поширюються норми цього Закону про відшкодування моральної шкоди. Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 2371 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону (стаття 237 КЗпП України) містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі статтею 2371 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язку і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що відповідно до статті 2371 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди накладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

За таких обставин, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (ст.ст.4, 5,13,43ЦПК України).

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 2371 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

При виборі застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верхового Суду (частина 4 ст.263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року в справі №640/14909/16-ц викладений правовий висновок про застосування положень норми ст.2371 КЗпП України про відшкодування моральної шкоди.

Отже, судом встановлено факт наявності порушення прав ОСОБА_4 у сфері трудових відносин, тобто незаконного звільнення, що призвело до моральних страждань, втрати нею нормальних життєвих зв`язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуючи стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує конкретні обставини справи (незаконність звільнень, що встановлено судом), характер та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, характер немайнових втрат, зокрема, враховано тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, та вважає справедливим визначити суму компенсації у розмірі 2 000 грн. з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 36, 235, 2371 Кодексу законів про працю України, Конвенцією Міжнародної Організації Праці №158, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/98, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради Граматик І.І. № 134-к від 06.10.2021 року «Про звільнення ОСОБА_4 у зв`язку з прогулом».

Поновити на роботі ОСОБА_4 на посаді лікаря акушера-гінеколога та лікаря ультразвукової діагностики комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради ( код ЄДРПОУ 01981460) на користь ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.10.2021 року по 22 лютого 2023 року 108460,10 гривень, суму виплати зазначено без урахування податків і зборів.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради ( код ЄДРПОУ 01981460) на користь ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) 2000 гривень моральної шкоди.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі на посаді лікаря акушера-гінеколога та лікаря ультразвукової діагностики комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради ( код ЄДРПОУ 01981460) на користь ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) 2724 гривень сплаченого нею судового збору.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений 27.02.2023.

Суддя Л.М.Гончаренко