Справа № 420/10627/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року                                                                                            м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

                                             ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 28287,48 грн.

Позовна заява подана за допомогою підсистеми “Електронний суд”.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 28287,48 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла у зв`язку з несплатою нарахованих грошових зобов`язань за період з 20.02.2019 по 20.07.2021 рр., на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Також позивач зазначив, що податковою вживались заходи погашення вказаної суми заборгованості, а саме боржнику направлялась податкова вимога форми “Ф” від 10.04.2019 року №29018-52, проте відповідач податковий борг не сплатив, що стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом, відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України.

Процесуальний рух справи

Ухвалою суду від 16 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Відповідачу копія ухвали суду про відкриття провадження у справі № 420/10627/22 направлялась засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Однак, судова кореспонденція, яка направлялась відповідачу, повернута до суду з відміткою відповідальної особи поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Також, на підставі ч. 6 ст. 7 та ч. 1 ст. 130 КАС України, відповідач повідомлявся про розгляд цієї справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Окрім того, Головним управлінням ДПС в Одеській області при зверненні до суду з даним позовом, на виконання вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, додані до позовної заяви докази надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії цієї позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідач відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків, а також будь-яких доказів до суду не надав.

У відповідності з ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами

Дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Згідно матеріалів справи, 03.12.2007 року проведена державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , номер запису: 25470000000001831.

03.12.2007 року ФОП ОСОБА_1 узята на податковий облік в Саратській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області.

30.07.2021 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням, номер запису: 2005470060002001831 (а.с. 27-28).

Стан платника податків: припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

Згідно розрахунку та довідки про податкову заборгованість, відповідач станом на 21.07.2022 року має податковий борг за платежем 18050400 “Єдиний податок з фізичних осіб” у розмірі 28287,48 грн. (а.с. 18-19), що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків станом на 31.07.2021 року (а.с. 20-24).

Як встановлено судом, 16.03.2012 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 30).

Як вбачається з інтегрованої картки платника податку, на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №1183 від 16.03.2012 року, відповідачу нараховані податкові зобов`язання з єдиного податку (платник єдиного податку другої групи) за період з 20.02.2019 по 20.07.2021 рр.

Проте, враховуючи несплату відповідачем податкових зобов`язань по єдиному податку за період з 20.02.2019 по 20.07.2021 рр., з них (зобов`язань) утворилась заборгованість у сумі 28287,48 грн., про стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Відповідно до ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як встановлено судом, за відповідачем виник податковий борг з єдиного податку.

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), cтавки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідач є платником єдиного податку другої групи.

Згідно з п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України,  нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Тобто, нарахування єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами.

Згідно інтегрованої карти платника податків за платежем 18050400 – Єдиний податок з фізичних осіб, контролюючим органом нараховано відповідачу податкові зобов`язання з єдиного податку за період з 20.02.2019 по 20.07.2021 рр.

Станом на 21.07.2022 року залишок заборгованості складає 28287,48 грн., про стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому         податкову вимогу         в         порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом виставлено відповідачу та надіслано на його адресу податкову вимогу форми “Ф” від 10.04.2019 року №29018-52 на суму 1040,83 грн. (а.с. 25).

Оскільки податковий борг не був погашений, податкова вимога додатково не надсилалась.

Станом на час розгляду справи доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або її виконання відповідачем суду не надано.

Згідно вимог пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності з п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем додержані вищенаведені вимоги Податкового кодексу України.

Що стосується припинення підприємницької діяльності відповідача, суд зазначає наступне.

Пунктом 97.3 статті 97 Податкового кодексу України  визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

За приписами підпункту 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України,  особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Отже податковий борг, який виник за відповідачем, як за фізичною особою – підприємцем, після припинення ним підприємницької діяльності стягується з нього як з фізичної особи.

Згідно з п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено існування за відповідачем податкового боргу у розмірі 28287,48 грн., доказів самостійної його сплати відповідачем до суду не надано, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється. Інші судові витрати не заявлені.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 126, 139, 159, 162, 243-246, 250, 255, 258, 262, 295, 297 КАС України,

                                                    ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості у розмірі 28287,48 грн. по єдиному податку з фізичних осіб на бюджетний рахунок UA168999980314010699000015724, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./с. Успенівка/18050400.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач – Головне управління ДПС в Одеській (код ЄДРПОУ ВП:44069166; 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5).

Відповідач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Суддя                                                                                                         О.В. Глуханчук