Справа №:755/2711/22

Провадження №: 4-с/755/4/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарях - Кравченко А.С., Яхно П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СЕВЕКО», суб`єкт оціночної діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , на дії та рішення приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржниця, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить суд:

-визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 01.02.2022 р. винесену у зведеному виконавчому провадженні № 63379420;

-визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 63379420 щодо визначення вартості майна боржника ОСОБА_1 , а саме: право вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року, яким стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕВЕКО» (03026, м. Київ, провулок Охотинський, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 33575077) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705.74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору -3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн;

-визнати неправомірною (недійсною) прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем, як замовником та виконану суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як виконавцем у зведеному виконавчому провадженні № 63379420, оцінку вартості майна боржника ОСОБА_1 , а саме: права вимоги грошових коштів коштів в розмірі 11 699 966,94 грн. за судовим рішенням № 604/166/14 від 31.01.2017 р. у розмірі 10 993,00 грн. (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні 00 коп.);

-визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 63379420 щодо передачі на примусову реалізацію шляхом проведення електронних торгів через офіційний веб-сайт Державного підприємства «Сетам» майна боржника ОСОБА_1 , а саме: права вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 видане Дніпровським районним судом м. Києва від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року яким стягнуто з боржника на користь стягувана вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору - 3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн.;

-зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича невідкладно повідомити ДП «Сетам» про зняття з примусової реалізації майна за лотом № 510125, а саме: права вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 видане Дніпровським районним судом м. Києва від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року яким стягнуто з боржника на користь стягувана вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору - 3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн.;

-судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покласти на приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича.

Свої вимоги скаржниця обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича перебуває зведене виконавче провадження № 63379420 з примусового виконання 2-х виконавчих листів судів цивільної юрисдикції з боржника - ОСОБА_1 на користь одного стягувана - ТОВ «Компанія СЕВЕКО». Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.01.2022 по справі № 214/9128/14-ц заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення задоволено та відстрочено виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2015 у цивільній справі № 214/9128/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія СЕВЕКО» 2 379 000 грн. до набрання законної сили рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.09.2021 по справі № 756/2131/20. У зв`язку з наведеними обставинами ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця із заявою про зупинення виконавчих дій від 24.01.2022, яка була отримана останнім. Відтак, з наступного робочого дня з моменту отримання вказаної заяви про зупинення виконавчих дій з оригіналом ухвали суду про відстрочення виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2015 у цивільній справі № 214/9128/14-ц, тобто з 28.01.2022 приватний виконавець не мав права вчиняти будь-яких виконавчих дій за виконавчим листом № 214/9128/14-ц від 07.11.2016, виданим Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та був зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій за вказаними виконавчим документом. У зв`язку з обов`язком приватного виконавця зупинити вчинення виконавчий дій за виконавчим листом №214/9128/14-ц від 07.11.2016, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, починаючи з 28.01.2022 приватний виконавець міг вчиняти виконавчі дії, в тому числі щодо оцінки майна боржника лише в рамках примусового виконання виконавчого листа № 755/14404/18 від 04.03.2020 р.. виданого Дніпровським районним судом м. Києва (виконавче провадження №63379134), а не у рамках зведеного виконавчого провадження № 63379420, за яким виконуються одночасно виконавчі листи Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та Дніпровського районного суду м. Києва. В порушення вимог ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем лише 01.02.2022 винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57398327, відповідно до якої зупинив вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №214/9128/14-ц від 07.11.2016, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Цього ж дня, 01.02.2022, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 , у зведеному виконавчому провадженні № 63379420. Одним з документів, які виконуються виконавцем у зведеному виконавчому провадженні є виконавчий лист № 214/9128/14-ц від 07.11.2016, виданий Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за яким приватний виконавець був зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій не пізніше 28.01.2022. В постанові приватного виконавця від 01.02.2022 р. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні вказано, що вона винесена при примусовому виконанні виконавчого листа Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та Дніпровського районного суду м. Києва. Таким чином, приватним виконавцем було вчинено протиправну виконавчу дію - призначення суб`єкта оціночної діяльності за виконавчим документом - виконавчим листом № 214/9128/14-ц від 07.11.2016, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в порушення вимог ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Наведені обставини є підставою для визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 01.02.2022 винесену у зведеному виконавчому провадженні № 63379420. Копія вказаної постанови скаржнику не надсилалась, про її існування скаржниці стало відомо 14.02.2022 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в АСВП. Відповідно до вказаної постанови від 01.02.2022 приватний виконавець постановив: суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ОСОБА_2 , надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості описаного й арештованого нерухомого майна та рухомого майна, з метою подальшої його реалізації, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: квартира однокімнатна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , загальною площею - 42,5 кв.м., житловою площею -23,4 кв.м., квартира розташована на 3-му поверсі 4-х поверхового будинку та складається з: 1-а- кімната , - 23.4 кв.м., кухня - 5,6 кв.м., вбиральня - 4,5 кв.м., коридор - 4,6 кв.м., вбудована шафа - 3.5 кв.м. Квартира обладнана балконом - 0,9 кв.м.; право вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року, яким стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕВЕКО» (03026, м. Київ, провулок Охотинський. буд. 1-Е, код ЄДРПОУ 335 75077) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору -3205,00 гри., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн.

За результатами ознайомлення 14.02.2022 в Автоматизованій системі виконавчого провадження з матеріалами виконавчого провадження № 63379134 (яке є частиною ЗВП №63379420) скаржнику стало відомо, що приватним виконавцем завантажено скановані копії наступних документів: висновок про вартість майна від 10.02.2022, виконаний суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , відповідно до якого вартість права вимоги грошових коштів в розмірі 11 699 966,94 грн. за судовим рішенням № 604/166/14 від 31.01.2017 визначена у розмірі 10 993,00 грн., тобто більш ніж у 1000 разів дешевше від його реальної вартості.

Скаржниця категорично не погоджується з визначеною оцінювачем вартістю вказаного права вимоги, оскільки вона є істотно заниженою, зокрема, внаслідок неподання оцінювачу повного обсягу документів на підставі яких повинна здійснюватися відповідна оцінка та порушеннями чинного законодавства, допущеними під час проведення оцінки. Вказаний висновок є невід`ємною частиною Звіту № 1002.1/22 від 10.02.2022 р. про оцінку вартості майна, однак вказаний звіт приватним виконавцем в АСВП не завантажений, його копія їй не направлялась. Приватний виконавець Сивокозов О.М. на прохання надати матеріали виконавчого провадження для ознайомлення, чи надати звіт про оцінку відмовив, та рекомендував оскаржувати його постанови на підставі завантажених у АСВГІ документів.

Таким чином приватним виконавцем створюються ОСОБА_1 як стороні виконавчого провадження перешкоди в реалізації права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та оскарженні результатів вказаної оцінки.

Крім того, посилається на те, що 14.02.2022 в систему електронних торгів було внесено інформацію про реалізацію права вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 видане Дніпровським районним судом м. Києва від 31.01.2017, яке набрало законної сили 17.02.2017, яким стягнуто з боржника на користь стягувача вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору - 3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн, за лотом № 510125, зі стартовою ціною 10 993,00 грн. та призначені на 09.03.2022, отже, приватним виконавцем вчинені дії щодо передачі вказаних майнових прав на примусову реалізацію.

З зазначеним порядком реалізації скаржниця також не погоджується посилаючись на ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення, зокрема, на інше майно (майнові права), інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Так, 12.12.2011 ОСОБА_1 подала нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО», в якій вказувала на необхідність сплатити вартість частини майна у статутному капіталі. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО» від 12.12.2011 ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників товариства та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства та з урахуванням вимог статті 54 Закону України «Про господарські товариства», передбачені законом виплати вартості частини майна у статутному капіталі у сумі 5 495 600,00 гривень, мали бути проведені ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО» в строк до 12.12.2012, проте проведені не були.

Обставини невиконання цього грошового зобов`язання у вказаний строк встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 у справі 904/166/14, яким стягнуто з ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО» на користь ОСОБА_1 5 495 600,00 гривень вартості частини майна, 665 705,74 гривень трьох процентів річних, 5 511 485,00 гривень інфляційних втрат, 3 205,00 гривень витрат зі сплати судового збору, 23 971,20 гривень витрат на оплату судової експертизи та 17.02.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано відповідний наказ.

З урахуванням наведеного, приватному виконавцю Сивокозову О.М. було відомо про наявність вказаного рішення суду, однак виконавцем не здійснені дії у порядку ст. 440 ЦПК України та не звернуто стягнення на такий вид майна боржника, зокрема на грошові кошти в сумі 11 699 966,94 грн., які належать ТОВ «Торговий дім Севеко», яке має заборгованість перед ОСОБА_1 .

В той же час, скаржниця також посилається на те, що приватним виконавцем проведено оцінку та виставлено на примусову реалізацію не право грошової вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Торговий дім Севеко» щодо сплати грошових коштів за цивільно-правовим (господарським) зобов`язанням, яке у зв`язку з виходом зі складу учасників ТОВ «Торговий дім Севеко», а право вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14, отже, фактично приватним виконавцем виставлено на примусову реалізацію неіснуючий в природі об`єкт, що вводить в оману потенційних його покупців та відповідно негативно вплине на результати електронних торгів.

Таким чином дії приватного виконавця щодо оцінки та передачі на примусову реалізацію прав ОСОБА_1 як стягувача за судовим рішенням замість передачі майнових прав ОСОБА_1 за цивільно-правовим (господарським) зобов`язанням є протиправними, оскільки права стягувача за судовим рішенням не можуть бути передані третім особам, а заміна стягувача за судовим рішенням можлива лише у разі наявності правонаступництва у матеріальних правовідносинах, що стало підставою для звернення до суду із даною скаргою.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.12.2022 вказану скаргу призначено до судового розгляду, у відкритому судовому засіданні, з викликом сторін; витребувано від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 63379420 та за заявою скаржника зупинено реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_1 за лотом № 510125, а саме: права вимоги грошових коштів за судовим рішенням №904/166/14 видане Дніпровським районним судом м. Києва від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року, яким стягнуто з боржника на користь стягувана вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору - 3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн. в Системі електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ) до прийняття судового рішення за результатами розгляду цієї скарги та набрання ним законної сили рішення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09.2022 клопотання представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про залучення заітересованої особи задоволено та залучити до участі в справі - суб`єкта оціночної діяльності - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 .

05.10.2022 від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича на виконання ухвали суду від 19.09.2022 надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 63379420.

05.10.2022 до суду від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича надійшов відзив на скаргу на дії та рішення приватного виконавця, у якому останній зі скаргою не погоджується та заперечує проти її задоволення.

Як на підставу своїх заперечень проти скарги посилається на те, що у скарзі громадянка ОСОБА_1 зазначає, що виконавець не мав прав вчиняти виконавчі дії в межах ЗВП № 63379420, у тому числі дії щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності у зв`язку з тим, що виконавцем нібито 28.01.2022 отримано заяву ОСОБА_1 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Саксаганського районного суду Дніпропетровської області від 18.01.2022, якою відстрочено виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2015 у цивільній справі № 214/9128/14- ц, проте заява ОСОБА_1 , разом з ухвалою Саксаганського районного суду Дніпропетровської області від 18.01.2022, якою відстрочено виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2015 у цивільній справі № 214/9128/14-ц та на підставі якої в подальшому було зупинення вчинення виконавчих дій в межах ВП № 57398327, яке входить до складу ЗВП № 63379420, отримана виконавцем 01.02.2022 року під підпис, але вже після того, як було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності у ЗВП № 63379420. Того ж дня, виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, копію якої було направлено сторонам виконавчого провадження, і яку гр. ОСОБА_1 отримала 08.02.2022. Отже, процес та порядок винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні приватним виконавцем, як зазначає останній, не порушено. Винесення постанови є невід`ємною частиною процесу примусового виконання виконавчого документа, а доводи скаржника ОСОБА_1 ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки скаржником не надано жодних доказів щодо порушення виконавцем вимог Закону, а підстави для визнання постанови неправомірною - відсутні. Крім того, зазначив про те, що норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби / приватних виконавців.

У частині визначення вартості майна боржника зазначив про те, що визначення вартості описаного та арештованого майна боржника не є компетенцією приватного виконавця (державного виконавця), оскільки відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Висновок про оцінку майна боржника знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» - відтак сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна, таким чином, як зазначає приватний виконавець, направлення всього звіту не має необхідності. Виконавець, в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», не пізніше наступного дня направив на адресу сторін виконавчого провадження повідомлення про результати визначення вартості чи оцінку майна, в порядку ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження, саме виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки чайна сторонам не пізніше наступного робочого дня, після дня визначення вартості чи втримання звіту про оцінку. Звіт про вартість майна отримано було отримано 11.02.2022, повідомлення складеного того ж дня та направлено сторонам наступного робочого дня 14.02.2022, тобто, процедура, як зазначає приватний виконавець, яка передбачена Законом України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем дотримана в повному обсязі.

Згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльності в Україні» передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності. Зокрема визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону. Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. При цьому сам звіт про оцінку майна, як вказує приватний виконавець, не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не може вважатися юридичним актом, нормативно-правовим актом чи актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) будь-якого державного чи іншого органу або уповноваженої ним особи. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Таким чином, за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у шорах про визнання такого звіту недійсним. Таким чином, діяльність суб`єкта оціночної діяльності щодо складання звіту висновку) про вартість майна жодним чином не пов`язана з діяльністю приватного виконавця, окрім того вся відповідальність щодо надання недостовірної чи необ`єктивної оцінки майна покладається на оцінювача.

Щодо доводів скаржниці про ненадання останній оцінки для ознайомлення зазначив, що починаючи з 15.02.2022 перебував у щорічній відпустці. В період перебування у відпустці приватний виконавець не міг забезпечити представнику ОСОБА_1 можливість доступу до матеріалів виконавчого провадження. Представник боржника зверталась до нього за телефоном щодо погодження часу для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, в тому числі з висновком суб`єкта оціночної діяльності та між представником боржника та ним було погоджено дату ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Тобто, приватним виконавцем належним чином відреаговано на клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження і жодних перешкод для сторін виконавчого провадження (їх представників) приватний виконавець з межах зведеного виконавчого провадження № 63379420 не здійснював та не здійснює. Додатково зазначив, що доступ до АСВП починаючи з 24.02.2022 було припинено у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, а після відновлення доступу 02.08.2022 до АСВП звіт завантажено.

Щодо передачі майна на реалізацію зазначив, що діяв відповідно до абз. 2 п. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Міністерством юстиції України 29.09.2016 № 2831/5. Так, приватним виконавцем 14.02.2022 було сформовано та передано до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію майна, а Державним підприємством «СЕТАМ» опубліковано заявку приватного виконавця 15.02.2022 та присвоєно номер лоту 510125. Заявка до Державного підприємства «СЕТАМ» передана виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження № 63379420 до складу якого входить ВП № 63379134 з виконання виконавчого листа № 755/14404/18 від 04.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Севеко» три відсотки річних у розмірі 142 349 грн., інфляційні втрати - 636 503,87 грн., судовий збір - 11 683,03 грн., яке входить до складу ЗВП № 63379420. Таким чином, приватний виконавець вважає, що порядок та процедуру передачі майна на реалізацію ним порушено не було, відтак підстави для визнання неправомірними дії приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію відсутні, а боржником не доведено факту порушення виконавцем вимог законодавства та не доведено в діях виконавця неправомірності щодо передачі майна на реалізацію.

Крім того зазначив, що ним під час передачі заявки на реалізацію майна боржника була допущена описка в назві суду за судовим рішенням, за яким видано наказ № 904/166/14 від 31.01.2017, а саме: замість Господарського суду Дніпропетровської області зазначено, що наказ виданий Дніпровським районним судом м. Києва, проте останнім було направлено лист до ДП «СЕТАМ» щодо виправлення виски в назві суду за судовим рішенням, зазначивши вірним назву суду «Господарський суд Дніпропетровської області». Відтак вважає, що дії виконавця щодо допущення описки є не навмисними, та в його діях не виявлено ознак порушення прав сторін виконавчого провадження та прав покупця.

У поданому відзиві приватний виконавець також заперечував щодо зупинення реалізації арештованого майна, посилаючись на те, що законом не передбачений порядок забезпечення скарги та вказував, що суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, оскільки вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції виконавця.

Вважає, що подана ОСОБА_1 скарга є надуманою, такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а також такою, що витрачає час суду та час виконавця на розгляд безпідставних скарг та доведення відсутності порушень з боку приватного виконавця.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2022 в задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про застосування зустрічного забезпечення, в межах розгляду скарги ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СЕВЕКО», заінтересована особа - суб`єкт оціночної діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , на дії та рішення приватного виконавця відмовлено.

Цього ж дня, ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.09.2022 в межах розгляду скарги ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СЕВЕКО», заінтересована особа - суб`єкт оціночної діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , на дії та рішення приватного виконавця.

30.11.2022 до суду від представника скаржниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення доказів, з відповідними доказами.

Цього ж дня, до суду від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. надійшло клопотання про долучення доказів, з відповідними доказами.

02.12.2022 до суду від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. надійшло клопотання про долучення доказів, з відповідними доказами.

12.12.2022 до суду від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. надійшло клопотання про долучення доказів, з відповідними доказами.

Цього ж дня, до суду від представника скаржниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

13.12.2022 до суду від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. надійшло клопотання про долучення доказів, з відповідними доказами.

01.02.2023 до суду надійшли заперечення від представника скаржниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 проти клопотання приватного виконавця, у якому останній посилається на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/166/14 від 15.11.2022, визнано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2017 у справі № 904/166/14, таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення грошових коштів у сумі 2 382 654,00 грн. Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення - 15.11.2022 року та є обов`язковою до виконання. Вказує , що судом було встановлено, що враховуючи факт вчинення позивачем одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, обов`язок відповідача щодо сплати на користь позивача суми коштів в розмірі 2 382 654,00 грн., є припиненим, що в силу положень ст. 328 ГПК України, є підставою для визнання виконавчого документа суду таким, що не підлягає виконанню у відповідній частині. Таким чином, право вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 виданим Господарським судом Дніпропетровської області від 31.01.2017, яке було оцінене суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як виконавцем у зведеному виконавчому провадженні № 63379420, відповідно до оцінки якого, вартість майна боржника ОСОБА_1 , а саме: права вимоги грошових коштів в розмірі 11 699 966,94 грн. за судовим рішенням № 604/166/14 від 31.01 2017 р. у розмірі 10 993,00 грн. (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні 00 коп.), на підставі якої визначена стартова ціна реалізації, припинило своє існування, тобто предмет договору купівлі-продажу відсутній, у зв`язку з чим його примусова реалізації є неможливою. Вказує, що обставини, встановлені вказаним судовим рішенням мають істотне значення для розгляду даної справи. Судом встановлено факт, що право вимоги грошових коштів на загальну суму 11 699 966,94 грн. (одинадцять мільйонів шістсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень 94 коп.), яке було оцінене та виставлене приватним виконавцем на примусову реалізацію було припинено частково 09.02.2018 в результаті вчинення одностороннього правочину зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 2 382 654,00 грн., тобто приватним виконавцем оцінене та передане на примусову реалізацію неіснуюче майнове право. Вказує, що ОСОБА_1 дійсно звернулась до приватного виконавця з клопотанням від 21.11.2022 про зняття майна з примусової реалізації, яке мотивоване посиланням на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/166/14 від 15.11.2022, якою наказ визнано таким, що не підлягає частковому виконанню в результаті вчинення 09.02.2018 боржником одностороннього правочину зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 2 382 654,00 грн. у задоволенні якого приватний виконавець відмовив, посилаючись на ту обставину, що ОСОБА_1 : «...цілеспрямовано зменшила свої активи вже після відкриття виконавчих проваджень, накладення арешту на все її нерухоме та нерухоме майно, та також після складення виконавцем постановив про опис та арешт майна (коштів) божника та після передачі майна на електронні торги, які відбулись 01.06.2022 ». Зазначає, що ніяких умисних дій з майном, на яке накладено арешт, ОСОБА_1 після відкриття виконавчих проваджень на накладення арешту на майна не вчиняла. До того ж сам приватний виконавець за день до надання вказаної відповіді, 21.11.2022 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 57398327 у зведеному виконавчому провадженні №63379420 з примусового виконання виконавчого листа № 214/9128/14-ц виданого 07.11.2016 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 та користь ТОВ «Торговий дім Севеко» грошових коштів в загальній сумі 2 379 000,00 грн. та судових витрат в сумі 3654,00 грн. та ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21.11.2016 р. у цивільній справі №214/9128/14-ц про заміну стягувана на ТОВ «Компанія Севеко».

Повідомив, що постановою Верховного Суду від 26.05.2022 по справі № 908/1730/18 (908/3089/20) договір про відступлення права вимоги № 0811-16 від 08.11.2016 та Додаткову угоду № 1 від 22.02.2017 до Договору про відступлення права вимоги № 0811-16 визнано недійсними. Вказана постанова Верховного Суду, є поворотним моментом у багаторічних судових справах з ТОВ «Торговий дім Севеко», грошові зобов`язання якого були у 4 рази більшими від зустрічних грошових зобов`язань ОСОБА_1 . Протягом тривалого часу ТОВ «Торговий дім Севеко» ухилявся від зарахування зустрічних вимог, в той час як ТОВ «Компанія Севеко» намагалась позбивати ОСОБА_1 всього належного їй майна через примусову його реалізацію з порушенням норм чинного законодавства.

Так, приватний виконавець Сивокозов О.М. діючи виключно в інтересах кредитора, намагався у першу чергу, всупереч Закону України «Про виконавче провадження» звернути стягнення на будинок, який є основним місцем проживання боржника та її дитини. Однак, Дніпровський районний суд м. Київ, а в подальшому і Київський апеляційний суд захистили ОСОБА_1 від вказаних протиправних дій приватного виконавця Сивокозова О.М. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.01.2022 по справі № 755/21213/21 визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні №63379420, яка полягає у невжитті приватним виконавцем вичерпних заходів щодо звернення стягнення на майнові права боржника у вигляді права вимоги грошових коштів від ТОВ «Торговий дім Севеко» та на квартиру боржника за адресою: АДРЕСА_2 , запропоновані ОСОБА_1 для першочергового звернення стягнення; визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 21.12.2021 винесену у зведеному виконавчому провадженні №63379420 та зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича скасувати зазначену постанову. Постановою Київського апеляційного суду від 05.07.2022 ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 залишено без змін. Всупереч вказаній ухвалі суду приватний виконавець звернув стягнення не на майнові права боржника у вигляді права вимоги грошових коштів від ТОВ «Торговий дім Севеко», як вказав суд, а на право вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 від 31.01.2017. Із матеріалів справи вбачається, що боржниця повідомила приватного виконавця про існування у неї права вимоги до ТОВ «ТД Севеко» на загальну суму 11 699 966,90 грн. та запропонувала виконавцю звернути стягнення на це майнове право шляхом його продажу з електронних торгів. Натомість, виконавець відмовив боржниці у вчиненні таких дій та надіслав до відділу державної виконавчої служби, де перебуває на виконанні наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2017, вимогу про необхідність повідомлення приватного виконавця про стягнуті на користь ОСОБА_1 кошти для звернення на них стягнення. Статтею З Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. Вказав на переконання суду, що приватний виконавець не здійснив належних та вичерпних заходів для звернення стягнення на належне боржниці/право вимоги до ТОВ «ТД Севеко», чим допустив неправомірну бездіяльність і порушення встановленої законом черговості звернення стягнення на майно боржника спрямувавши свої дії саме на звернення стягнення на належну боржниці частину будинку, в якому вона проживає, та прилеглу земельну ділянку.

Станом на час повідомлення боржником у грудні 2021 року приватного виконавця про необхідність звернення стягнення на майнові права та винесення Дніпровським районним судом м. Києва ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20.01.2022 по справі № 755/21213/21, не існувало Постанови Верховного Суду від 26.05.2022 по справі № 908/1730/18 (908/3089/20), якою договір про відступлення права вимоги № 0811-16 від 08.11.2016 та Додаткову угоду № 1 від 22.02.2017 до Договору про відступлення права вимоги № 0811-16 визнано недійсними. Відповідно не існувало судових рішень, якими припинені зобов`язання ТОВ «Торговий дім Севеко» перед ОСОБА_1 в сумі 2 382 654.00 грн., у зв`язку з вчиненням нею 09.02.2018 одностороннього правочину зарахування зустрічних однорідних вимог.

Представник скаржниці вказує, що ОСОБА_1 діяла добросовісно, коли повідомила у грудні 2021 року приватного виконавця про наявність у неї права грошової вимоги до ТОВ «Торговий дім Севеко» у сумі 11 699 966,90 гри., оскільки на той час суди ще не визнали факт припинення 09.02.2018 грошового зобов`язання ТОВ «Торговий дім Севеко» перед ОСОБА_1 в сумі 2 382 654,00 грн.

Лише після винесення Постанови Верховного Суду 26.05.2022 по справі № 908/1730/18 (908/3089/20), ОСОБА_1 змогла довести в судах факт припинення 09.02.2018 зустрічних однорідних вимог в сумі 2 382 654,00 грн. Тому, ніяких дій на зменшення активів ОСОБА_1 не вчиняла. Вона припинила зустрічні зобов`язання з кредитором, який протиправно, в тому числі з використанням механізмів Закону України «Про виконавче провадження» намагається звернути стягнення на майно ОСОБА_1 , незважаючи на припинення її зобов`язань внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог 09.02.2018. Така поведінка кредитора є недобросовісною, що і було встановлено Верховним Судом.

Правочин зарахування зустрічних однорідних вимог було вчинено 09.02.2018, задовго до відкриття приватним виконавцем Сивокозовим О.М виконавчого провадження. Саме цей односторонній правочин і став правовою підставою для визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2017 у справі №904/166/14 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення грошових коштів у сумі 2 382 654,00 грн. В заяві від 26.05.2022 ОСОБА_1 , тобто в день визнання Верховним Судом договору про відступлення права вимоги недійсним, підтвердила ТОВ «Торговий дім Севеко» факт вчинення 09.02.2018 зазначеного правочину. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/166/14 від 15.11.2022 свідчить, що станом на момент вчинення приватним виконавцем дій, які є предметом оскарження у даній справі Дніпровського районного суду м. Києва оцінене та передане на примусову реалізацію неіснуюче майнове право вимоги виконання рішення суду в сумі 11 699 966,90 грн. у справі № 904/166/14.

09.02.2023 до суду від суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 надійшов відзив на скаргу на дії та рішення приватного виконавця, у якому просив відмовити скаржниці у задоволенні скарги, посилаючись на безпідставність її доводів, оскільки звіт про оцінку повністю відповідає Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», який судом не прийнятий до уваги у зв`язку з відсутністю доказів направлення іншим учасникам справи.

Крім того, цього ж дня, до суду надійшло клопотання від суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 про проведення судового засідання без його участі.

У судовому засіданні представник скаржниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , підтримав вимог скарги та просив її задовольнити з підстав, вкладених у ній та у поданих заявах по суті розгляду скарги. Вказав, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Сивокозова О.М. перебуває зведене виконавче провадження з виконання двох виконавчих листів, виданих Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та Дніпровського районного суду м. Києва. Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.01.2022 по справі № 214/9128/14-ц було задоволено заяву про відстрочку виконання рішення. За вказаних обставин ОСОБА_1 звернулась із заявою до приватного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій, однак усупереч вимогам законодавства останній вчиняв виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа № 214/9128/14-ц, оскільки вказану заяву отримав 27.01.2022, тобто з наступного дня вже не мав права вчиняти виконавчі дії щодо виконання вказаного виконавчого листа, лише дії у межах виконання виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва. Так, 01.02.2022 приватним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконання виконавчого листа № 214/9128/14-ц виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у зведеному виконавчому провадженні, в тому числі, з виконання виконавчого листа № 214/9128/14-ц виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. За результатами проведення оцінки було складено висновок про вартість майна, за яким майно було оцінено у 1000 разів менше від реальної його вартості. У подальшому вказане майно було передано на примусову реалізацію, що суперечить нормам чинного законодавства та фактичним обставинам, що стосуються даного зведеного виконавчого провадження, що і стало підставою для звернення до суду із даною скаргою.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович у судовому засіданні заперечив проти скарги, посилаючись на доводи, викладені ним у відзиві на скаргу. Додатково пояснив суду, що ним було встановлено, що за виконавчим провадженням з виконання наказу Господарського суду не було стягнуто жодної копійки. Останнім було направлено до відділу державної виконавчої служби лист, у якому приватний виконавець Сивокозов О.М., прохав, щоб кошти від виконавчого провадження, де стягувачем є ОСОБА_1 , направлялися виконавцем до зведеного виконавчого провадження, де боржником є ОСОБА_1 . Скаржницею оскаржувались і інші його виконавчі дії. Вказав, що відносно ТОВ «СЕВЕКО» була порушена справа про банкрутство, останні не подали звіти, майна не мало і не могло виконати рішення (наказ) Господарського суду, що і було враховано оцінювачем при визначенні вартості майнових прав.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Вислухавши позиції сторін, оглянувши у судовому засідання оригінал матеріалів виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

За нормою ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як убачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича перебувало виконавче провадження № 63379420 з примусового виконання виконавчого листа № 214/9128/14-ц виданого 07.11.2016 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу та виконавчого листа № 755/14404/18 виданого 04.03.2020 Дніпровським районним судом м. Києва.

01.02.2022 у межах вказаного зведеного виконавчого провадження № 63379420, приватним виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою серед іншого, призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 у зведеному виконавчому провадженні № 63379420; та зобов`язано суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості описаного й арештованого нерухомого майна та рухомого майна, з метою подальшої його реалізації, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: квартира однокімнатна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , загальною площею - 42,5 кв.м., житловою площею -23,4 кв.м., квартира розташована на 3-му поверсі 4-х поверхового будинку та складається з: 1-а- кімната , - 23.4 кв.м., кухня - 5,6 кв.м., вбиральня - 4,5 кв.м., коридор - 4,6 кв.м., вбудована шафа - 3.5 кв.м. Квартира обладнана балконом - 0,9 кв.м.; право вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року, яким стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕВЕКО» (03026, м. Київ, провулок Охотинський. буд. 1-Е, код ЄДРПОУ 335 75077) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору -3205,00 гри., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн.

У подальшому, 01.02.2022 у межах виконавчого провадження № 5739832 приватним виконавцем Сивокозовим О.М. було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Судом встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження міститься висновок про вартість майна, а саме: права вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 від 31.01.2017, проведений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , за яким вартість майна в результаті проведеної оцінки склала 10 993, 00 грн.

14.02.2022 приватний виконавець Сивокозов О.М. у межах виконавчого провадження № 63379134 направив до ДП «Сетам» заявку на реалізацію права вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 від 31.01.2017 вартістю 10 993 грн.

Вирішуючи заявлену вимогу про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 01.02.2022 винесену у зведеному виконавчому провадженні № 63379420, суд дійшов наступних висновків.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).

Пунктами 6, 15, 22 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

З аналізу вказаних положень випливає, що виконавець у своїй діяльності не позбавлений можливості залучати для участі у виконавчому провадженні інших осіб, що мають необхідні знання та кваліфікацію для вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження, а у межах даного - для визначення вартості майна.

Поряд із тим, судом було встановлено, що сторони даного виконавчого провадження спрямували у безладний рух процес виконавчого провадження невірно трактуючи належні зобов`язання ОСОБА_1 за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 у справі № 904/166/14, за яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СЕВЕКО» про стягнення вартості частки у статутному капіталі в розмірі 5 495 600,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5 511 485,00 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 666 626, 30 грн. було задоволено частково та стягнуто, серед іншого, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Севеко» на користь ОСОБА_1 5 495 600,00 грн. вартості частини майна, 665 705,74 грн. три проценти річних, 5 511 485,00 грн. інфляційних втрат, 3205,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 23 971,20 грн. витрат на оплату судової експертизи; видати наказ, що підтверджується наступним.

Судом встановлено, що спірні правовідносини, які були предметом розгляду господарського спору у справі № 904/166/14 виникли у зв`язку із поданою 12.12.2011 ОСОБА_1 нотаріально посвідченою заяву про свій вихід зі складу учасників товариства, в якій вказувала на необхідність сплатити їй вартість частини майна у статутному капітал. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО» від 12.12.2011 ОСОБА_1 виключено зі складу учасників товариства та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства. В зв`язку з тим, що ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО» не здійснив виплату вартості частки у статутному капіталі товариства, ОСОБА_1 вимагала стягнення відповідної суми в судовому порядку.

Вказане рішення є таким, що набрало законної сили.

Поряд із цим, ОСОБА_1 з метою виконання своїх зобов`язань у межах зведеного виконавчого провадження № 63379420, де остання є боржником, звернулась до приватного виконавця Сивокозова О.М. з клопотанням, у якому, серед іншого, просила: в першу чергу реалізувати в системі електронних аукціонів ДП «СЕТАМ» майнові права боржника: право грошової вимоги до ТОВ «Торговий дім СЕВЕКО» (код ЄДРПОУ: 33575077) щодо виплати грошових коштів в розмірі 11 699 966,94 грн.

У подальшому, приватним виконавцем Сивокозовим О.М. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.01.2022 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 19.01.2022 у справі № 755/21231/21, якою описано та накладено арешт на майно: право вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року яким стягнуто з боржника на користь стягувача вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору - 3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн., що належать ОСОБА_1 .

За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Так, 01.02.2022 у межах вказаного зведеного виконавчого провадження № 63379420, приватним виконавцем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою серед іншого, призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 у зведеному виконавчому провадженні № 63379420; та зобов`язано суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення вартості описаного й арештованого нерухомого майна та рухомого майна, з метою подальшої його реалізації, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, але не виключно, права вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року, яким стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕВЕКО» (03026, м. Київ, провулок Охотинський. буд. 1-Е, код ЄДРПОУ 335 75077) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору -3205,00 гри., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн.

Положеннями статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги.

Згідно ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до ст.ст. 177, 178 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Вказане у сукупності свідчить, що сторони виконавчого провадження № 63379420 невірно трактуючи належні зобов`язання ОСОБА_1 за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 у справі № 904/166/14, йменуючи їх «право вимоги грошових коштів за судовим рішенням», зумовили настання несприятливих наслідків для сторін виконавчого провадження, що полягали у винесенні приватним виконавцем Сивокозовим О.М. оспорюваних скаржницею постанов у зведеному виконавчому провадженні № 63379420.

З урахуванням наведеного, у розумінні положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд вказує на те, що у розрізі спірних правовідносин, зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СЕВЕКО» перед ОСОБА_1 за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 у справі № 904/166/14 не є правом вимоги грошових коштів за судовим рішенням, а є борговими зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СЕВЕКО» перед ОСОБА_1 , розмір яких встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 у справі № 904/166/14, відтак таке майно піддаватися оцінці не може.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що приватний виконавець, накладаючи арешт на належне ОСОБА_1 майно, помилково визначив правову природу належного ОСОБА_1 майна у вигляді боргових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СЕВЕКО» перед ОСОБА_1 , розмір яких встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 у справі № 904/166/14, йменуючи їх «право вимоги грошових коштів за судовим рішенням», що породило його подальші неправомірні дії у межах зведеного виконавчого провадження № 63379420.

Як вже було зазначено судом, що виконавець у своїй діяльності не позбавлений можливості залучати для участі у виконавчому провадженні інших осіб, що мають необхідні знання та кваліфікацію для вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження, а у межах даного - для визначення вартості майна, утім розмір боргових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СЕВЕКО» перед ОСОБА_1 , був встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 у справі № 904/166/14, відтак оцінці останні не підлягають, оскільки грошовий еквівалент таких зобов`язань був визначений судом, як і такі боргові зобов`язання не можуть йменуватися «правом вимоги грошових коштів за судовим рішенням», що свідчить про неправомірність винесення приватним виконавцем Сивокозовим О.М. постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ОСОБА_2 від 01.02.2022 та неправомірність визначення вартості майна боржника, за результатами проведеної суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 оцінки вартості майна боржника, оскільки такі виконавчі дії суперечать нормам чинного законодавства, з огляду на вищевикладене.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У частині п`ятій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У своїй постанові від 07.04.2021 у справі № 753/3055/18 Верховний суд вказував, що аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», утім у даному випадку суд не погоджується із такими висновками, оскільки у розрізі встановлених судом обставин у межах зазначеного виконавчого провадження, дії та рішення приватного виконавця у якому оскаржуються, останнім було помилково прийнято рішення про залучення такої особи, без належних на те правових підстав. Встановивши, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги скарги ОСОБА_1 у частині оскарження зазначених дій приватного виконавця є безпідставними.

Відтак, невірне трактування приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О.М. вказаних судом положень щодо визначення правової природи належного ОСОБА_1 майна, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017 у справі № 904/166/14, продукувало подальші неправомірні дії приватного виконавця Сивокозова О.М., що полягали у визначенні вартості майна боржника, за результатами проведеної суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 оцінки вартості майна боржника від 21.12.2021 та передачі такого майна на реалізацію.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

Щодо зобов`язання приватного виконавця Сивокозова О.М. невідкладно повідомити ДП «Сетам» про зняття з примусової реалізації майна, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Зобов`язання приватного виконавця вчинити відповідні виконавчі дії вказує прямо на втручання суду в діяльність виконавця. Зобов`язання виконавця вчинити дії закріплені як правило, а не обов`язок, і є втручанням в дискреційні повноваження виконавця.

Таким чином, підсумовуючи наведене вище, суд зазначає, що при вирішенні питання щодо зобов`язання приватного виконавця Сивокозова О.М. невідкладно повідомити ДП «Сетам» про зняття з примусової реалізації майна, слід виходити з того, що суд не вправі підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження приватного виконавця щодо вирішення питання, яке законодавством віднесено до їх компетенції.

Отже, в частині зобов`язання приватного виконавця Сивокозова О.М. невідкладно повідомити ДП «Сетам» про зняття з примусової реалізації майна, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні таких вимог скаржника.

За приписами ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

У відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

За приписами ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Встановивши обставини справи та відповідні їм норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що вимоги викладені у скарзі ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст. 5, 12, 13, 18, 447, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СЕВЕКО», суб`єкт оціночної діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , на дії та рішення приватного виконавця - задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 01.02.2022 винесену у зведеному виконавчому провадженні № 63379420.

Визнати неправомірною прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем у зведеному виконавчому провадженні № 63379420 оцінку вартості майна боржника ОСОБА_1 від 21.12.2021.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 63379420 щодо визначення вартості майна боржника ОСОБА_1 , за результатами проведеної суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 оцінки вартості майна боржника від 21.12.2021.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича щодо передачі на примусову реалізацію шляхом проведення електронних торгів через офіційний веб-сайт ДП «Сетам» майна боржника ОСОБА_1 , а саме: права вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 видане Дніпровським районним судом м. Києва від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року яким стягнуто з боржника на користь стягувана вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору - 3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн.

В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали суду складений 22.02.2023.

Суддя: