ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 лютого 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/704/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за відсутності учасників справи за адміністративним позовом представника позивача Варченка Володимира Григорійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2022 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача Варченка Володимира Григорійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач, представника позивача) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 03.12.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок пенсії та виплатити ( з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 відповідно до заяви від 03.12.2021 у розмірі 80 % заробітної плати (доходу) на підставі статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1984 по 30.12.1987 в ПТУ № 15 м. Червонопартизанська Луганської області; з 29.01.1988 по 29.04.1989 - період роботи на шахті “Червоний партизан” в/о “Свердловантрацит”; з 02.09.1991 по 02.02.1994 - період роботи на Свердловській шахті імені 60-річчя СРСР Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту; з 21.02.1994 по 31.12.1995 - період роботи на шахті “Червоний партизан” виробничого об`єднання по видобутку антрациту “Свердловантрацит”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 07.06.2021 позивач перебуває на обліку в Марківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Станом на 03.12.2021 загальний трудовий стаж позивача, за даними відповідача, складає 15 років 9 місяців 27 днів. Позивач зазначає, що його пільговий стаж роботи за Списком № 1, згідно з відомостями трудової книжки складає більше 15 років, що також підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) та Підсистемою про призначення та виплату пенсії.

03 грудня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 № 3455-VІ з урахуванням всього пільгового стажу за Списком № 1, врахувавши період навчання в ПТУ № 15 м. Червонопартизанська з 01.09.1984 по 30.12.1987, період роботи на шахті “Червоний партизан” в/о “Свердловантрацит”, з 29.01.1988 по 29.04.1989, період роботи на Свердловській шахті імені 60-річчя СРСР Свердловського виробничого об`єднання з видобутку антрациту з 02.09.1991 по 02.02.1994, період роботи на шахті “Червоний партизан” виробничого об`єднання по видобутку антрациту “Свердловантрацит” з 21.02.1994 по 31.12.1995.

Листом від 23.12.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії та вказано на те, що пільговий стаж зараховано лише за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК 5) 8 років 1 місяць 22 дні за періоди: з 10.12.2007 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 31.08.2015 з 01.11.2015 по 31.10.2016.

При призначенні пенсії до пільгового стажу не було зараховано період навчання в ПТУ № 15 м. Червонопартизанська з 01.09.1984 по 30.12.1987, у зв`язку з неспівпаданням прізвища в дублікаті диплома НОМЕР_1 від 21.02.1994 та в паспорті позивача, період роботи на шахті “Червоний партизан” в/о “Свердловантрацит” з 29.01.1988 по 29.04.1989, період роботи на Свердловській шахті імені 60-річчя СРСР Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту з 02.09.1991 по 02.02.1994, період роботи на шахті “Червоний партизан” виробничого об`єднання по видобутку антрациту “Свердловантрацит” з 21.02.1994 по 31.12.1995.

На думку сторони позивача професії та посади, на яких працював позивач у спірні періоди, передбачені Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З урахуванням викладеного просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 16 вересня 2022 року  вирішено розгляд адміністративної справи № 360/704/22 здійснювати на підставі її матеріалів в електронній формі.

14.02.2022 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог з таких підстав.

В порядку Закону України «Про звернення громадян» позивач звернувся до Головного управління зі зверненням від 03.12.2021 вх № 5419/Л-1 200-21 про перерахунок пенсії. Звернення розглянуто Головним управлінням, позивачу надано відповідь від 23.12.2021 № 5110-5419/Л-02/8-1200/21.

Пільговий стаж на підземних роботах позивачу зараховано за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за періоди: з 10.12.2007 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 31.08.2015, з 01.11.2015 по 31.10.2016.

Періоди роботи: з 29.01.1988 по 29.04.1989 та з 21.02.1994 по 31.12.1995 на шахті «Червоний партизан» виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацпт»; з 02.09.1991 по 12.02.1994  на шахті імені 60-річчя СРСР виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловаитрацит» зараховані як страховий стаж на загальних підставах.

Відповідно до записів трудової книжки встановити право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, на думку відповідача, не можливо у зв`язку з відсутністю довідок «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» та інформації про атестацію робочих місць за умовами праці.

Час навчання в Червонопартизанському професійно-технічному училищі № 15 з 01.09.1984 по 30.12.1987 не зараховано до страхового стажу у зв`язку з не співпаданням прізвища в дублікаті диплома НОМЕР_1 від 21.02.1994 та в паспорті позивача (за даними паспорта державною мовою «Ленець», за даними дублікату диплому «Лєнєц») та не можливістю зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 29.01.1988 по 29.04.1989 нa шахті «Свердловевкатрацит».

Страховий стаж роботи складає 15 років 9 місяців 21 день, в тому чисті пільговий стаж за Списком № 1 - 8 років 1 місяць 22 дні, отже, на думку відповідача, здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» немає законних підстав, оскільки відсутній необхідний підземний стаж - 15 років.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи дистанційний режим роботи суду в період воєнного стану, з метою дотримання безпеки учасників процесу та працівників апарату суд розглядає справу в порядку письмового провадження за матеріалами справи в електронній формі за відсутності учасників справи та відсутності необхідності допиту свідків та експертів відповідно до вимог ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_3 та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера.

07.06.2021 позивач звернувся до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за наявності підземного стажу роботи за списком №1. До заяви були надані такі документи: військовий квиток, диплом про навчання, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідка про взяття на облік ВПО, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудова книжка. Заява та додані документи прийняті пенсійним органом без зауважень, заява зареєстрована за номером №970, в матеріалах справи наявна її копія, надана відповідачем.

Пенсія позивачу була призначена за його заявою від 07.06.2021 за наявності пільгового стажу понад 08 років, до пільгового стажу зараховані лише періоди роботи позивача, які підтверджені відомостями з реєстру застрахованих осіб, що визнають сторони і підтверджено матеріалами пенсійної справи позивача.

03 грудня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою в довільній формі про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням до пільгового стажу періоду навчання в ПТУ № 15 м. Червонопартизанська з 01.09.1984 по 30.12.1987, періоду роботи на шахті «Червоний партизан» в/о «Свердловантрацит», з 29.01.1988 по 29.04.1989, періоду роботи на Свердловській шахті імені 60-річчя СРСР Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту з 02.09.1991 по 02.02.1994, періоду роботи на шахті «Червоний партизан» виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 21.02.1994 по 31.12.1995.

У відповідь на це звернення, листом від 23.12.2021 №5110-5419/Л-02/8-1200/21 відповідач повідомив позивача, що до пільгового стажу зараховано лишеперіоди його роботи за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК 5) 8 років 1 місяць 22 дні за періоди: з 10.12.2007 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 31.08.2015, з 01.11.2015 по 31.10.2016.

Час навчання в Червонопартизанському професійно-технічному училищі № 15 з 01.09.1984 по 30.12.1987 не зараховано до страхового стажу в зв`язку з неспівпадінням прізвища в дублікаті диплома НОМЕР_1 від 21.02.1994 та в паспорті. Періоди роботи: на шахті «Червоний партизан» виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 29.01.1988 по 29.04.1989, з 21.02.1994 по 31.12.1995 та на шахті імені 60-річчя СРСР виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 02.09.1991 по 12.02.1994 зараховано до страхового стажу на загальних підставах, однак не зараховано до пільгового через відсутність уточнюючих довідок та інформації про атестацію робочих місць за умовами праці згідно.

В листі також зазначено, що загальний стаж роботи складає 15 років 9 місяців 27 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 8 років 1 місяць 22 дні. Тому не можливо здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», оскільки  в позивача відсутній необхідний підземний стаж - 15 років.

Таким чином, саме у зв`язку з недостатністю пільгового підземного стажу відповідач листом відмовив позивачу в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Дослідженням копії розрахунку стажу станом на дату призначення пенсії Форма РС-право встановлено, що пенсія позивачу була призначена з 15.06.2021, визначений відповідачем страховий стаж позивача склав 23 роки 09 місяців 27 днів, в тому числі за списком №1 – 08 років.

Відповідно до дублікату диплома НОМЕР_1 прізвище, ім`я по батькові власника цього документу дійсно зазначено російською мовою « ОСОБА_2 ». Також зазначено, що ОСОБА_1 навчався з 01.09.2084 по 30.12.1987 за професією електрослюсаря підземного.

Відомості трудової книжки серії НОМЕР_4 від 20.07.1988, що належить позивачу, прізвище, ім`я по батькові якого також  російською мовою зазначені як « ОСОБА_2 »,  містять такі записи щодо спірного періоду його роботи:

запис 1,2 – з 01.09.1984 по 30.12.1987 - навчанняя в Червонопартизанському професійно-технічному училищі № 15 за професією електрослюсарь підземний (диплом НОМЕР_5 від 30.12.1988);

Шахта «Червоний партизан» виробничого об`єднання з видобутку антрациту «Свердловантрацит»:

запис 3,4 - з 29.01.1988 по 29.04.1989 - працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею (наказ 75к від 29.01.1988, наказ №359к від 10.05.1989);

запис 5 – з 24.05.1989 по 27.05.1991 – служба в Радянській Армії (в/к НУ №9330049);

Шахта імені 60-річчя СРСР виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит»:

запис 6,7 – з 02.09.1991 по 02.02.1994 – працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №400/к від 02.09.1991);

Шахта «Червоний партизан» виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит»:

запис 8-10 – з  21.02.1994 по 31.12.1995 – працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею на дільниці УПР-4 (наказ №112к від 22.02.1994, наказ №9к від 05.01.1996).

Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, мають відомості про документи, на підставі яких вони зроблені.

Отже прізвище позивача російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в його дипломі та трудовій книжці не містить м`якого знаку на кінці, на відміну від написання його прізвища українською мовою в паспорті та інших документах як « ОСОБА_3 », тобто з м`яким знаком за українським правописом.

Крім того, на підтвердження спірного періоду роботи позивачем суду надані копії довідок №№ 438/1, 111/1, 111/2, 438/3, 438/4 від 29.11.2021, №№ 2078, 2079, 2080, 2081 від 03.12.2021, якими підтверджено що позивач у спірний період працював за підземною професією з повним робочим днем під землею; накази про підсумкову атестацію робочих місць, перелік робочих місць, професій щодо підтвердження права  на пільги та компенсації, передбачені законодавством за Списком №1; особова картка та довідка про перейменування підприємства.

Отже, спірними питаннями цієї справи є саме зарахування до пільгового підземного стажу позивача за списком №1 періодів його роботи, навчання та служби в армії за відомостями трудової книжки, оскільки вони мали місце до впровадження в Україні системи персоніфікованого обліку осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку 22-1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.

Судом встановлено, що ГУПФУ в Луганській області за заявою позивача від 03.12.2021 про перерахунок пенсії жодного рішення не приймало, відповідь на заяву надало листом від 23.12.2021 №5110-5419/Л-02/8-1200/21, чим порушено положення частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV та пункту 4.3 Порядку № 22-1.

Твердження відповідача щодо недотримання позивачем встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки він не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка, а відповідачем остаточне рішення стосовно розгляду заяви позивача про перерахунок його пенсії не приймалося, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки зі змісту заяви слідує, що вона містить всю необхідну інформацію, а відповідач в листі від 23.12.2021 №5110-5419/Л-02/8-1200/21 не зазначав про неналежну форму та зміст заяви позивача про перерахунок пенсії.

Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17 зроблено висновок, що “зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови”.

Отже, відповідач діяв протиправно, надаючи відповідь листом на заяву позивача довільної форми, без постановлення рішення за результатом розгляду цього питання.

За приписами частини першої ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України, статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

У пункті 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

За визначенням пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Ця постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Нормами пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 передбачено, що якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядку проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.

Відповідно до  Роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Тому суд дійшов висновку, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Зазначеної позиції дотримується й Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.  

Тому зазначені періоди роботи позивача за професією електрослюсар підземний з 29.01.1988 по 29.04.1989; з 02.09.1991 по 02.02.1994; з 21.02.1994 по 31.12.1995 відповідачем має бути зараховано повністю як до пільгового підземного стажу за списком №1 так і до страхового.

Отже, уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Правилами статті 44 Закону № 1058-ІV окреслено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що у зв`язку зі зверненням позивача про призначення пенсії за віком пенсійний орган був зобов`язаний перевірити копії відповідних документів та у разі виявлення невідповідностей вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 20.07.1988, позивач працював на Шахті імені 60-річчя СРСР виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» у період з 02.09.1991 по 12.02.1994 електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею, з 21.02.1994 по 31.12.1995 працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю УПР-4 на Шахті «Червоний партизан» виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит».

Крім того, на підтвердження спірного періоду роботи позивачем надані копії документів, що видані «Производственным подразделением «Шахтоуправление Краснопартизанское» ГУП ЛНР «ТРК Востокуголь»» та «Производственным подразделением «Шахтоуправление Свердловское» ГУП ЛНР «ТРК Востокуголь»» (мовою оригіналу), а саме копії довідок: №№ 438/1, 111/1, 111/2, 438/3, 438/4 від 29.11.2021, №№ 2078, 2079, 2080, 2081 від 03.12.2021, довідки №11/4428-33 від 01.09.2008, №11/3545-33, №11/3518-33 від 09.07.2014, №2421 від 25.06.2021, якими підтверджено що позивач у спірний період працював на посадах з повним робочим днем під землею; накази про підсумкову атестацію робочих місць, перелік робочих місць, професій щодо підтвердження права  на пільги та компенсації, передбачені законодавством за списком №1; особова картка та довідка про перейменування підприємства.  

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Донецької та Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надані позивачем довідки  підтверджують наявність в позивача права на зарахування спірного  періоду як до загального так і до спеціального підземного стажу за списком №1, а також мають бути враховані пенсійним органом під час визначення розміру пенсії позивачу.

Посилання відповідача на те, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, суд не приймає, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи.

З зазначених підстав суд дійшов висновку, що відповідачем саме під час призначення пенсії неправомірно не зараховані спірні періоди роботи позивача з 29.01.1988 по 29.04.1989 на шахті “Червоний партизан” в/о “Свердловантрацит”, з 02.09.1991 по 02.02.1994 на Свердловській шахті імені 60-річчя СРСР Свердловського виробничого об`єднання по видобутку антрациту та з 21.02.1994 по 31.12.1995 на шахті “Червоний партизан” виробничого об`єднання по видобутку антрациту “Свердловантрацит” до пільгового підземного стажу позивача за списком №1 на підставі наявних записів в його трудовій книжці.

Щодо не зарахування до страхового стажу та пільгового підземного стажу позивача часу його навчання, суд дійшов таких висновків.

Так, за приписами статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Випускникам професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання, які навчалися 10 і більше місяців, надається оплачувана відпустка підприємством, установою, організацією протягом перших трьох місяців роботи в ньому. Тривалість щорічної основної відпустки випускників віком до 18 років становить тридцять один календарний день, випускників віком понад 18 років - відповідно до встановленої на підприємстві для робітників відповідної професії, спеціальності, посади.

На час навчання позивача в Червонопартизанському професійно-технічному училищі № 15 діяв Закон   Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974  № 2778-VIII.

Згідно статті 42 Закону № 2778 професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу.

До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.

Період навчання позивача в Червонопартизанському професійно-технічному училищі № 15 з 01.09.1984 по 30.12.1987 до страхового стажу не зараховано відповідачем у зв`язку з тим, що прізвище позивача « ОСОБА_3 » - за паспортом громадянина України не відповідає прізвищу, зазначеному в Дублікату диплома НОМЕР_1 , як « ОСОБА_3 » українською мовою.

Відповідно до Дублікату диплома НОМЕР_1 власника цього документу дійсно зазначено російською мовою « ОСОБА_2 ».

Судом встановлено, що запис в трудовій книжці позивача про його період навчання з 01.09.1984 по 30.12.1987 в Червонопартизанському професійно-технічному училищі № 15 виконано відповідно до вимог Інструкції № 58. Копія трудової книжки надана разом з позовом.

Різниця в написанні прізвища позивача в його трудовій книжці та дипломі з прізвищем в його паспорті пояснюється лише перекладом такого прізвища на українську мову під час оформлення паспорту громадянина України. Тому аргументи, наведені листі відповідача, що підставою для незарахування цього періоду є саме зазначена невідповідність в написанні прізвища позивача, суд визнає незмістовними, а саму відмову в зарахуванні цього періоду протиправною.

Згідно з витягом ЄДРПОУ Червонопартизанське професійно-технічне училищє № 15  зареєстровано на непідконтрольній на час розгляду справи українській владі території, за адресою: АДРЕСА_2 .

З цього приводу, а також щодо  можливості врахування  наданих позивачем до суду довідок, суд дійшов таких висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати свої права.

Отже період навчання позивача за професією «електрослюсар підземний» з 01.09.1984 по 30.12.1987 в Червонопартизанському професійно-технічному училищі № 15 має бути зараховано до страхового та пільгового підземного стажу за списком №1, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (з 29.01.1988 по 29.04.1989 на шахті “Червоний партизан” в/о “Свердловантрацит” позивач працював електрослюсарем підземним).

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що до служби в Радянській армії в з 24.05.1989 по 27.05.1991 і після цього періоду позивач працював за електрослюсарем підземним (на Шахті «Червоний партизан» виробничого об`єднання з видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 29.01.1988 по 29.04.1989 та на Шахті імені 60-річчя СРСР виробничого об`єднання по видобутку антрациту «Свердловантрацит» з 02.09.1991 по 02.02.1994.

Копію військового квитка позивач надавав разом з заявою про призначення пенсії, отже підтвердив той факт, що він 24.05.1989 по 27.05.1991 дійсно проходив військову службу в лавах Радянської Армії.

Відповідно до п.п. «в» абз. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України, щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби", час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вимог статті 8 вищезазначеного Закону встановлено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Тому до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.

На період проходження позивачем військової служби діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення).

Пунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Згідно з трудовою книжкою позивача, що долучена до матеріалів, позивач до і після проходження військової служби з 24.05.1989 по 27.05.1991 працював за підземною професією.

Оскільки судом визнано право позивача на зарахування періодів роботи з 29.01.1988 по 29.04.1989 та з 02.09.1991 по 02.02.1994 до пільгового підземного стажу №1, то період служби позивача в Радянській армії з 24.05.1989 по 27.05.1991 також слід зараховувати до пільгового підземного стажу позивача за списком №1 за записами трудової книжки та військовим квитком позивача, які були надані разом з заявою про призначення пенсії , що визнає відповідач та підтверджують матеріали справи.

Статтею 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” визначено що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з статтею 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Суд зазначає, що за відомостями реєстру застрахованих осіб реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК 5) за періоди: з 10.12.2007 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 31.08.2015 з 01.11.2015 по 31.10.2016 пенсійним органом зараховано позивачу до пільгового підземного стажу за списком №1 - 8 років 1 місяць 22 дні, за який сплачені страхові внески і наявні відмітки ЗП3014А1.

Отже, з урахуванням періодів зарахованого  пільгового стажу за списком №1 з 10.12.2007 по 31.10.2016 за відомостями реєстру застрахованих осіб, а також періодів  навчання з 01.09.1984 по 30.12.1987, служби в Радянській Армії з 24.05.1989 по 27.05.1991, роботи позивача з 29.01.1988 по 29.04.1989, з 02.09.1991 по 02.02.1994, з 21.02.1994 по 31.12.1995, що повністю підтверджені записами трудової книжки, дипломом та військовим квитком, підземний пільговий стаж позивача за списком №1 складає понад 15 років такого стажу, а тому норми ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” мали бути застосовані пенсійним органом під час призначення позивачу пенсії на підставі заяви від 07.06.2021, оскільки позивач надав всі необхідні документи для підтвердження такого стажу разом з заявою.

Разом з тим, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного розгляду документів та безпідставно призначив пенсію позивачу в меншому за належне розмірі.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність на захист порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог на підставі вимог ч.2 ст.9 КАС України та обрати інший спосіб захисту його порушеного права згідно з вимогами п.10 ч.2 ст.245 КАС України, а саме: визнати протиправними дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії за його заявою від 07.06.2021 без зарахування до його пільгового підземного стажу роботи за списком №1 періодів: навчання з 01.09.1984 по 30.12.1987, служби в Радянській армії з 24.05.1989 по 27.05.1991, роботи позивача з 29.01.1988 по 29.04.1989, з 02.09.1991 по 02.02.1994, з 21.02.1994 по 31.12.1995, а також без урахування вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 року за№ 3455-IV.

Для відновлення порушеного права суд також вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з часу її призначення за заявою від 07.06.2021, зарахувавши до пільгового підземного стажу роботи за списком №1 періоди: навчання з 01.09.1984 по 30.12.1987, служби в Радянській армії з 24.05.1989 по 27.05.1991, роботи позивача з 29.01.1988 по 29.04.1989, з 02.09.1991 по 02.02.1994, з 21.02.1994 по 31.12.1995, а також з урахуванням вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 року за № 3455-IV, нарахувати та виплатити заборгованість за минулий час.

Отже позовні вимоги слід задовольнити повністю з обранням іншого способу захисту порушених прав позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов`язку доказування правомірності своїх дій суб`єктом владних повноважень судне приймає доводи відповідача щодо недоведеності позивачем порушення його права на отримання пенсійних виплат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн відповідно до квитанції № 28 від 18.01.2022, копія якої надана разом з позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд дійшов висновку, що суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити.  

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за його заявою від 07.06.2021 без зарахування до його пільгового підземного стажу роботи за списком №1 періодів: навчання з 01.09.1984 по 30.12.1987, служби в Радянській Армії з 24.05.1989 по 27.05.1991, роботи позивача з 29.01.1988 по 29.04.1989, з 02.09.1991 по 02.02.1994, з 21.02.1994 по 31.12.1995, а також без урахування вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 року за№ 3455-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з часу її призначення за заявою від 07.06.2021, зарахувавши до пільгового підземного стажу роботи за списком №1 періоди: навчання з 01.09.1984 по 30.12.1987, служби в Радянській Армії з 24.05.1989 по 27.05.1991, роботи позивача з 29.01.1988 по 29.04.1989, з 02.09.1991 по 02.02.1994, з 21.02.1994 по 31.12.1995, а також з урахуванням вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 року за № 3455-IV, нарахувати та виплатити заборгованість за минулий час.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.).  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                             В.С. Шембелян