Справа № 157/1211/22

Провадження №2/157/59/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Солошик Д.В.,

позивачки – ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину,

                                                       в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просить змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_2 на підставі рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 лютого 2020 року, яке набрало законної сили 26 березня 2020 року, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши їх в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини. В обґрунтування вимог зазначає, що згідно з рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 лютого 2020 року з відповідача щомісячно стягуються аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1200 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Вищевказаний розмір аліментів не забезпечує всіх необхідних потреб дитини. ЇЇ матеріальне становище не дозволяє самостійно утримувати сина, оскільки вона ніде не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною шестирічного віку. Від держави вона отримує соціальної допомогу як малозабезпечена сім`я. Присуджений розмір аліментів не дає можливості належним чином забезпечувати мінімальні потреби дитини, а присуджені аліменти є незначними. Вона також змушена витрачати значні кошти на лікування сина, придбання для нього ліків, оскільки син має проблеми з дихальною системою. З моменту присудження аліментів значно збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, збільшився мінімальний розмір аліментів та підвищились ціни на продовольчі та непродовольчі товари необхідні для дитини. Відповідач, на скільки їй відомо, зараз перебуває в територіальній обороні, де отримує заробітну плату в розмірі 20000 гривень.

09 листопада 2022 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому не заперечив  зміни розміру аліментів, які з нього стягуються, однак просив  стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень. В обґрунтування зазначає, що зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, не є підставою для збільшення розміру аліментів в порядку, передбаченому ст.192 СК України, та ухвалення нового судового рішення, оскільки цей розмір встановлюється законом, а не судовим рішенням. Що стосується тверджень, що внаслідок перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною шестирічного віку, позивачка не має можливості заробляти, то остання вводить суд в оману та лукавить, оскільки позивачка достатньо заробляє на виготовленні кондитерських виробів. Той факт, що позивачка не зареєстрована як підприємець та її доходи від цієї справи не можливо відстежити, жодним чином не свідчить про те, що остання з сином живе лише за рахунок допомоги від держави та аліментів, які він сплачує на утримання дитини. Він не зобов`язаний утримувати позивачку, а лише має обов`язок брати участь у вихованні та забезпеченні сина на рівні з останньою. Він не лише сплачує аліменти на утримання сина, а й бере участь у додаткових витратах на дитину, а саме купує одяг, іграшки та інше. Наразі він перебуває в офіційному шлюбі, з дружиною  ведуть спільне господарство і повинен забезпечувати себе, дружину та її дітей, які проживають разом з ними. Для своїх непрацездатних батьків він є годувальником, оскільки вони на пенсії, розмір якої є мінімальний, і прожити на неї двом літнім людям, які в силу віку та стану здоров`я витрачають основну її частину на ліки – є неможливим. Тому, половина його доходу, що отримує, віддає на забезпечення належних умов проживання батьків, які утримували його в свій час. Його дохід складається лише із заробітної плати, яку  він не приховує і сплачує всі податки державі. Проте цей дохід є мінливий, має не регулярний характер, адже частина доходу є премією за вдале виконання бойових завдань та виплачується виключно на підставі наказу командира. Враховуючи його склад сім`ї, його дохід повністю витрачається на щоденні потреби, комунальні платежі, оплату житла та допомогу батькам, купівлю найнеобхіднішого одягу, продуктів, медикаментів. У нього не має ні автомобіля, ні власного житла. Ніяких придбань на суму, яка б перевищувала десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, він не здійснював. Позивачка не наводить жодних аргументів та не надає жодних доказів, які б давали суду правові підстави у відповідності зі статтею 192 СК України збільшити розмір аліментів. Окрім цього в резолютивній частині позову відповідачка не просить суд збільшити розмір аліментів, а лише просить змінити спосіб їх стягнення. Адже звертається до суду з позовною вимогою про стягнення з нього аліментів не в твердій грошовій сумі, а в частині від доходу. Проте зміна способу стягнення аліментів не визначається законодавством як їх збільшення чи зменшення.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні  позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2   у судове засідання не зявився, із зщмісту поданих ним заперечннь вбачається, що він справу просить розглянути у його відустності.

Заслухавши пояснення позивачки, з`ясувавши обставини справ, і дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Згідно з рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 лютого 2020 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісячно (а.с. 5, 6, 7,).

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

За змістом ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд визначає за заявою одержувача (ч. 1 ст. 184 СК України).

Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) або у твердій сумі проводиться з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Верховний Суд України у своїй постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 висловив правову позицію про те, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З часу присудження судом аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 гривень  змінився матеріальний стан відповідача, а саме останній  проходить служду у Збройних Силах України та отримує грошове забезпечення.

Згідно з довідкою про доходи  № 87 від 25 січня 2023 року розмір грошового забезпечення відповідача становить:  у жовтні 2022 року  без вирахування  податку з доходу  фізичних осіб: 44550 гривень 50 копійок,  у листопаді 2022 року – 44550 гривень 50 копійок, у грудні 2022 року – 45223 гривні 50 копійок, у січні 2022 року – 44749 гривень 53 копійки.

З огляду на вищезазначені обставини та стан здоров`я дитини, яка хворіє та потребує лікування, матеріальне становище останньої, суд дійшов висновку, що належить змінити спосіб та розмір аліментів і стягувати їх з відповідача на утримання його неповнолітнього сина у розмірі 1/10 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Не є підставою для відмови у задоволені позовних вимог посилання відповідача на створення нової сім`ї та на утримання ним дітей  його дружини від нового шлюбу, та на матеріальну допомогу його батькам, оскільки обов`язок утримувати дитину покладається на батьків, а батьки відповідача отримують пенсію.

При визначенні розміру аліментів суд врахував  стан здоров`я дитини сторін, а також поряд з іншим положення абзацу 3 ч. 2 ст. 182 СК України, і те, що позивачка  не заявляла вимог  про стягнення додаткових витратах на дитину, що викликані хворобою дитини.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Оскільки позивачка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, належить стягнути в користь держави судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 10 - 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1   (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі розмірі 1/10 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (девятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення повного тексту рішення 21 лютого 2023 року.

Головуючий: О. В. Антонюк