КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №-22-а-17052/08 Головуючий у 1 інстанції Маркова О.М.
Суддя доповідач Федорова Г.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі:Федорової Г.Г.,
Коротких А.Ю.
Попович О.В.,
Демченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,-
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до УСЗН Білоцерківської міської ради Київської області про визнання відмови в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення неправомірною, стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2006 рік відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 1880,00 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2007 року позов задоволено.
Стягнуто з УСЗН Білоцерківської міської ради Київської області суму недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2006 рік в розмірі 1775,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УСЗН Білоцерківської міської ради Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення (а.с.2).
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Відповідачем зазначена допомога була виплачена позивачу у сумі 100,00 грн., тобто у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.8).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію абзацу четвертого частини четвертої статті 48 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Як встановлено колегією суддів, відповідачем допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», у зв’язку з чим позовні вимоги за цей період є безпідставними.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу УСЗН Білоцерківської міської ради Київської області слід задовольнити, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2007 року– скасувати, та постановити по справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_1. до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2007 року - скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ Г.Г. Федорова
_____________________ А.Ю. Коротких
_____________________ О.В. Попович