Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/160/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         22.02.2023 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Кропивницькому Кіровоградської області, апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31січня 2023 року.

Цією ухвалою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п. п. 3, 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 15.00 год. 31 січня 2023 року по 15.00 год. 31 березня 2023 року.

ВСТАНОВИЛА:

       Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 січня 2023 року, стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п. п. 3, 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 15.00 год. 31 січня 2023 року по 15.00 год. 31 березня 2023 року.

Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які закон класифікує як тяжкий та особливо тяжкий, за один з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі, у зв`язку з чим останні з метою уникнення відповідальності можуть виїхати за межі Кіровоградської області та потрапити на непідконтрольні наданий час Україні території, що вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зважаючи на те, що місце фактичного проживання ОСОБА_6 знаходиться неподалік місця вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим вони, знаходячись на свободі, зможуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин.

Також, не допитані ані свідки ані потерпіла, тому є вагомі підстави вважати, що з метою уникнення покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими, усвідомлюючи тяжкість покарання, можуть незаконно впливати на свідків та потерпілу, з метою зміни та дачі показів останніми на їх користь.

Зазначене дає достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мали місце та були враховані судом при обранні міри запобіжного заходу у виді триманні під вартою, продовжують існувати на даний час та не вичерпались, у разі обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останніми їх процесуальних обов`язків.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.01.2023, якою продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Постановити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обгрунтовує свої вимоги тим, що при продовженні запобіжного заходу ОСОБА_6 і прокурор у своєму клопотанні, і суд керувалися лише однією підставою - тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 в разі визнання його винним. Однак, закон передбачає обставини, які повинен суд враховувати при обранні та продовженні такого суворого запобіжного заходу.

Наявність ризиків, як обов`язкова умова застосування запобіжного заходу, не обґрунтовані у клопотанні прокурора і базуються лише на його особистому внутрішньому переконанні та надуманих, без жодних належних доказів, посиланнях на те що обвинувачений, розуміючи тяжкість злочину, може ухилятись від досудового розслідування та суду, впливати на свідків. Однак не зазначено, на підставі чого слідчий прийшов до такого висновку.

Враховуючи, що ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, має міцні соціальні зв`язки та виключно позитивні характеристики, утримання його під вартою незаконне, а жоден ризик передбачений статтею 177 КПК України не доведений.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

У провадженні Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020120070001243 від 24.06.2020, стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п. п. 3, 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України

Згідно матеріалів кримінального провадження, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До закінчення продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд першої інстанції повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено. Судовий розгляд кримінального провадження не закінчений з об`єктивних причин.

Так, ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які закон класифікує як тяжкий та особливо тяжкий, за один з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі.

Отже, обвинувачений з метою уникнення відповідальності може виїхати за межі Кіровоградської області та потрапити на непідконтрольні наданий час Україні території, що вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім того, зважаючи на те, що місце фактичного проживання ОСОБА_6 знаходиться неподалік місця вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим вони, знаходячись на свободі, зможуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин.

Не допитані свідки та потерпіла, тому є підстави вважати, що з метою уникнення покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими, усвідомлюючи тяжкість покарання, можуть незаконно впливати на свідків та потерпілу, з метою зміни та дачі показів останніми на їх користь.

Зазначене дає достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мали місце та були враховані судом при обранні міри запобіжного заходу у виді триманні під вартою, продовжують існувати на даний час та не вичерпались, у разі обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім їх процесуальних обов`язків.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає за реальну можливість ухилення ОСОБА_6 від правосуддя у разі зміни на більш м`який, ніж обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду не отримано відомостей, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Зважаючи на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

З урахуванням наведеного, безпідставними є доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо недостатності більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, має міцні соціальні зв`язки та виключно позитивні характеристики, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Інших доводів щодо незаконності рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом.

Істотних порушень вимог КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 331, 395, 405, 406, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 – залишити без задоволення.

Ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31січня 2023 року, якою стосовно ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 15.00 год. 31 січня 2023 року по 15.00 год. 31 березня 2023 року – залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4