Справа № 405/4344/22

провадження № 1-кс/405/490/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

слідчого судді                                         ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання                         ОСОБА_2 ,

з участю прокурора                                         ОСОБА_3 ,

підозрюваного                                         ОСОБА_4 ,

захисника                                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, Кіровоградської області, громадянина України, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше один раз судимого на підставі ст. 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022120000000569 від 03.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , надійшло клопотання у якому просить застосувати запобіжний заходів у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчим зазначається про те, що органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Прокурор просила задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.

Слідчий підтримала доводи, які викладені прокурором.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, в обґрунтування чого вказав, що пред`явлена його підзахисному підозра є необґрунтованою, попередня кваліфікація злочину штучно завищена органом досудового розслідування, його підзахисний не працює, оскільки в Україні військовий стан, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, просив застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в мінімальному розмірі.

Підозрюваний підтримав надані захисником пояснення.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022120000000569 від 03.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України.

14.02.2023 о 09 год. 44 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 307 КК України, відповідно до якої: ОСОБА_4 , у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 16 год. 40 хв. 17.11.2022, за невстановлених слідством обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, придбав з метою подальшого збуту поліетиленовий пакетик на зіп - застібці, в середині якої знаходилась кристалічна речовина жовто - коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/112-22/10397 – НЗПРАП від 08.02.2023 року є психотропною речовиною – метамфетаміном, обіг якого обмежено. Маса метамфетаміну становить 0,0852 грама, обіг якої обмежено.

Таким чином, отримавши у володіння психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено, ОСОБА_4 , вчинив придбання психотропної речовини, з метою збуту.

В подальшому, ОСОБА_4 , психотропну речовину — метамфетамін, обіг якої обмежено, у невстановлений під час досудового розслідування час, але з моменту придбання і до моменту збуту, тобто, не пізніше 16 год. 40 хв. 17.11.2022, за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, з метою подальшого збуту, особисто зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , поліетиленовий пакетик на зіп - застібці, в середині якої знаходилась кристалічна речовина жовто-коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/112-22/10397 –НЗПРАП від 08.02.2023 року є психотропною речовиною – метамфетаміном, обіг якого обмежено. Маса метамфетаміну становить 0,0852 грама, обіг якої обмежено.

Таким чином, зберігаючи до моменту збуту психотропну речовину — метамфетамін, обіг якої обмежено, ОСОБА_4 , вчинив зберігання психотропної речовини, з метою збуту.

В подальшому, на підставі постанови прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури, працівниками поліції було проведено негласну слідчу (розшукову) дію, а саме, контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, в ході якої було встановлено, що 17.11.2022 в період часу з 16 год. 40 хв. по 16 год. 50 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, передав в обмін на грошові кошти ОСОБА_7 , поліетиленовий пакет на зіп - застібці, в середині якої знаходилась кристалічна речовина жовто-коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/112-22/10397 –НЗПРАП від 08.02.2023 року є психотропною речовиною – метамфетаміном, обіг якого обмежено. Маса метамфетаміну становить 0,0852 грама, обіг якої обмежено.

Таким чином, шляхом особистого продажу, отримавши, у якості оплати, грошові кошти в сумі 300 грн. (триста гривень), банкнотами, які раніше були оглянуті та вручені ОСОБА_7 для проведення оперативної закупки, тим самим ОСОБА_4 , вчинив збут психотропної речовини.

Своїми навмисними, протиправними діями, ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинений особою яка раніше вчинила злочин передбачений ч.2 ст. 307 КК України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_4 , не бажаючи займатися суспільно корисною працею, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок вчинення умисного, протиправного діяння у сфері обігу психотропних речовин, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 06 год. 05 хв. 14.02.2023, за невстановлених слідством обставин, умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, повторно, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, придбав з метою подальшого збуту:

- поліетиленовий зіп пакетик з невідомою речовиною, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/1617-НЗПРАП від 14.02.2023 є психотропною речовиною – метамфетаміном, обіг якої обмежено. Загальна маса метамфетаміну становить 0,019 грама.

Таким чином, отримавши у володіння психотропну речовину – метамфетамін, загальною масою 0,019 грама, з метою подальшого збуту, ОСОБА_4 вчинив придбання психотропної речовини, з метою подальшого збуту, вчинене повторно.

В подальшому, ОСОБА_4 , придбавши психотропну речовину – метамфетамін, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 06 год. 05 хв., 14.02.2023, за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" №62/95-ВР від 15.02.1995, залишивши їх зберігатись за місцем свого проживання, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його подальшого збуту.

В подальшому, 14.02.2023 в період часу з 06 год. 05 хв. по 09 год. 44 хв., в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда, домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено: поліетиленові зіп - пакетики з невідомою речовиною, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/1617-НЗПРАП від 14.02.2023 є психотропною речовиною – метамфетаміном, обіг якої обмежено. Загальна маса метамфетаміну становить 0,019 грама.

Вказану психотропну речовину – метамфетамін, обіг якої обмежено, ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав, за місцем свого проживання, з метою збуту.

Слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованості підозри, на підставі ст.ст. 8,9 КПК України, слідчий суддя застосовує практику Європейського суду з прав людини.

За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Надані слідчим докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 05.06.2022, ОСОБА_9 від 07.08.2022, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.11.2022, протокол оперативної закупки від 17.11.2022, висновок експерта від 08.02.2023 №СЕ-19/112-22/10397-НЗПРАП за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів, протокол обшуку від 14.02.2023, висновок експерта від 14.02.2023 №СЕ-19/112-22/1617-НЗПРАП за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність  ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред`явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що у підозрюваного відсутні стійки соціальні зв`язки, та використовуючи всі можливості та засоби, може переховуватись від органів досудового розслідування, та враховуючи, що на всій території України введено військовий стан, вказаний ризик не є уявним.

Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний  ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки з матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 вже притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307, 321 КК України, за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення.

Слідчим суддею зазначається, що хоча на день розгляду цього клопотання ОСОБА_10 вважається раніше не судимим на підставі ст. 89 КК України, проте, ці відомості характеризують особу підозрюваного ОСОБА_10 , як схильного до вчинення правопорушень, його небажання стати на шлях виправлення, та доводять ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років, раніше не судимий на підставі ст. 89 КК України, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що він не одружений, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, інших утриманців, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, що не свідчить про його міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання, на підставі ст. 89 КК України раніше судимий, доказів про стан здоров`я не надано, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід – тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як встановлено, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке вчинене без застосування насильства або погрозою його застосування; не спричинили загибель людей.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, його стану здоров`я, слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 09 год. 44 хв. 14.02.2023 по 14.04.2023 включно.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача – ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) – 820172, рахунок отримувача – UA458201720355279001000002505, призначення платежу – забезпечення виконання ухвали суду по справі № 12022120000000569 від 03.08.2022.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави  ОСОБА_4 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк по 14.04.2023 наступні обов`язки:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, крім участі у проведенні процесуальних дій;

5)не відвідувати місця проживання свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні;

6)здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 , та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_11