Справа №369/9999/22. Провадження №11-кп/824/2208/2023. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

Категорія: ч. 1 ст. 263 КК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року,

у с т а н о в и л а:

Цією ухвалою місцевого суду, постановленою у кримінальному провадженні №12022111050002595 від 19 серпня 2022 року щодо обвинуваченого:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянина, громадянина російської федерації, уродженця м. Київ, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

який обвинувачується органами досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.

Застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 23 січня 2023 року до 23 березня 2023 року включно.

Одночасно визначено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 134 200 грн. (сто тридцять чотири тисячі двісті грн.).

Роз`яснено, що на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_7 буде покладено обов`язки.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвала мотивована тим, що судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Також суд зазначає, що обвинувачений не має соціальних зв`язків, а також суд взяв до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особою, до якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у випадку визнання його винуватим, суд дійшов висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити його належної процесуальної поведінки, тобто є необхідним у цій конкретній справі.

Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи особи, яка їх подала

Не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_6 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та прийняти рішення, яким зменшити розмір застави до 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує на те, що факти незаконного впливу на потерпілого та свідків не були відомі стороні обвинувачення та не доведенні до відома суду, доказів цьому надано не було.

Вважає, що припущення того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи ухилитись від суду не знайшло свого підтвердження під час досудового розслідування та судового розгляду.

Зазначає, щодо даних про особу обвинуваченого, то жодних негативних характеристик судді стороною обвинувачення надано не було, обвинувачений є раніше не судимим.

Позиції учасників судового провадження

Відповідно до ч. 4 ст. 4221 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

З огляду на вказані вимоги закону апеляційний розгляд здійснено без участі обвинуваченого, захисника та прокурора оскільки клопотання про їх участь в судовому засіданні не надходили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту ухвали місцевого суду та основних доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали контрольного провадження в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів керується наступним.

Мотиви Суду

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження під №12022111050002595 від 19 серпня 2022 щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 КК України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 23 січня 2023 року до 23 березня 2023 року включно. Одночасно визначено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 134 200 грн. (сто тридцять чотири тисячі двісті грн.).

Під час постановлення даного рішення суд першої інстанції виходив з того, що існує доцільність тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку останніх.

З таким висновком апеляційний суд погоджується, зауважуючи на слідуючому.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розумність строку тримання під вартою не піддається абстрактній оцінці. Законність тримання під вартою необхідно оцінювати, виходячи з особливостей конкретної справи. Проте, Європейський Суд з прав людини, зокрема у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, при позбавленні особи волі та продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, суд повинен враховувати особливості конкретної справи, в якій необхідне тривале утримання особи під вартою у зв`язку з привалюванням суспільного інтересу та безпеки суспільства над правилом поваги до особистої свободи особи.

Так, перевіривши доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року, якою ОСОБА_7 застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 23 січня 2023 року до 23 березня 2023 року включно та одночасно визначено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 134 200 грн. (сто тридцять чотири тисячі двісті грн.), колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про застосування такого запобіжного заходу як тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов`язує можливість, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Зокрема, суддею було враховано, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, не має міцних соціальних зв`язків, а тому існує ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, в зв`язку з чим до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою обвинуваченого, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.

Враховуючи, що існують обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років, є обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, та враховуючи ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали за тими доводами, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого, а істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при вирішенні судом першої інстанції питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, як і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, колегія суддів не встановила.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що у клопотанні прокурора відсутні посилання на обґрунтованість фактів незаконного впливу на потерпілого та свідків ОСОБА_7 та відсутність ризиків є непереконливими, зважаючи на характер висунутого ОСОБА_7 обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, які переконливо доводять існування вказаних ризиків, тому, на переконання колегії суддів, достатньо вмотивованим є висновок суду щодо необхідності тримання ОСОБА_7 під вартою, щоб завадити цьому.

З огляду на вказане, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, приймаючи рішення про застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Будь-яких порушень кримінального процесуального закону України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 199, 404, 405, 407, 418 ч. 1, 419, 4221 ч. 4 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2023 року, якою клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 23 січня 2023 року до 23 березня 2023 року включно, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4