УХВАЛА

21 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 500/3953/21

адміністративне провадження № К/990/3718/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №500/3953/21 за позовом ОСОБА_1 до Коропецької селищної ради Тернопільської області, третя особа Опорний заклад «Коропецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Марка Каганця» про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просили: визнати протиправним та скасувати рішення Коропецької селищної ради від 14 травня 2021 року №380 «Про створення опорного закладу освіти у Коропецькій територіальній громаді»; визнати протиправними та скасувати рішення Коропецької селищної ради від 04 червня 2021 року №405 «Про створення опорного закладу освіти»; визнати протиправним та скасувати рішення Коропецької селищної ради від 15 червня 2021 року №464 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора Опорного закладу «Коропецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Марка Каганця» Коропецької селищної ради Тернопільської області.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та особи, яка приєдналася до апеляційної скарги ОСОБА_3 - задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачеві, що даний спір належить до юрисдикції господарського суду.

Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, позивачкою подано касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, скаржниця покликається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, позивачка вказує про необхідність відступленням від висновку Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18, від 09 вересня 2020 року у справі №260/91/19 та у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року №694/1174/16-а, 29 вересня 2022 року № 260/583/20.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Скаржниця як обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах зазначає, що судова практика Верховного Суду у вказаній категорії справ є неоднозначною та указує постанови Верховного Суду, в яких справи були розглянуті в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.

Суд звертає увагу, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).

Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи.

Скаржниця помилково ототожнює поняття необхідності відступлення від висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах з нерелевантністю їх застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин. В розумінні пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України це не є підставою для касаційного оскарження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржницею не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

За таких обставин відсутні підстави для вирішення питання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року.

Керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №500/3953/21 за позовом ОСОБА_1 до Коропецької селищної ради Тернопільської області, третя особа Опорний заклад «Коропецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Марка Каганця» про визнання протиправними та скасування рішень - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя Н.А. Данилевич