Справа № 2-а-32-09

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ         УКРАЇНИ

 1 квітня 2009 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

                                                 Головуючого – Кривошеєва Д.А.

                                                 При секретарі – Оганянц О.В., Фіртіч О.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська справу за адміністративним позивом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради, про визнання протиправною бездіяльність, перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та сплати боргу,

ВСТАНОВИВ:

У Слов'янський міськрайонний суд звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позивом до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради, і просить  визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахування їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, за період з 2007 року по 2008 рік, стягнувши з відповідача на її користь недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за вказаний період часу у сумі 6958,69 гривень, зобов’язавши відповідача виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.

Ухвалою суду від 9 грудня 2008 року до участі у розгляді справи у якості третьої особи залучено Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області.

У ході розгляду даної справи позивачка уточнивши свої позивні вимоги просить: поновивши їй строк для звернення до суду з даним позовом, визнати неправомірними бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради щодо перерахування їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, зобов’язавши відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по грудень 2008 року, а також за січень-лютий 2009 року включно; стягнувши з відповідача на її користь недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за вказаний період часу у сумі 8564,11 гривень, зобов’язавши відповідача виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.

Позивачка обґрунтовує заявлені вимоги тим що: вона являється матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Починаючи з 1 квітня 2007 року вона знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради. Відповідач здійснює їй виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги яка виплачується відповідачем на її користь не відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Згідно вказаної норми закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. При нарахуванні їй допомоги, відповідач керується нормами законів, які рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6рп/2007; від 22 травня 2008 року за № 10рп/2008, визнані неконституційними. Загальна сума недоотриманої нею допомоги за період з 2007 року по 2008 рік, а також за січень і лютий 2009 року складає 8564,11 гривень.

15 жовтня 2008 року вона зверталась до відповідача з заявою про перерахунок належній їй дороги, однак відповідач своїм листом від 20 жовтня 2008 року, відмовив їй у проведенні перерахунку вказаної допомоги.

У зв’язку з чим, бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку позивачки державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, необхідно визнати протиправною, зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги за вказаний період часу, стягнувши з відповідача на її користь, недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у сумі 8564,11 гривень, та зобов’язати відповідача щомісяця виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.

Також позивачка просить поновити їй строк для звернення до суду за захистом своїх прав, вказуючи, що про порушення її прав їй стало відомо із засобів масової інформації у жовтні 2008 року.

Представник відповідача позивні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. У ході судового розгляду представник відповідача показав, що: УПСЗН Слов’янської міської Ради, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, позивачки, призначена з 1 квітня 2007 року. Позивачка відноситься до категорії застрахованих осіб.

Призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, формуються заздалегідь в Головному Управлінні праці та соціального захисту населення Донецької ОДА  з урахуванням вимог та розмірів виплат, передбачених бюджетним законодавством, а саме Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». УПСЗН Слов’янської міської Ради не приймає участі у визначенні розміру виплат і виконує лише делеговані повноваження.    

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначено прожиткового мінімуму.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року положення ст. 56 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік», щодо розміру допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – визнано неконституційними. Зазначене рішення Конституційного Суду України не підтверджено фінансовими ресурсами, а тому його не можна вважати таким, що тягне за собою зміни у виплатах.  

З 1 січня 2008 року, по теперішній час, позиваки допомога по догляду за дитиною виплачується згідно з Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-XII від 21 грудня 1992 року, з подальшими змінами відповідно до п. 23 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Вказані зміни, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10рп/2008, неконституційними не визнавались. Тому вимоги позивачки являються безпідставними і у задоволенні позиву необхідно відмовити.

Також представник відповідача вказав, що строк звернення до суду з даним позивом, позивачкою пропущено за неповажної причини, і підстав для його поновлення не має.

Представник третьої особи: Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, в судове засідання не з’явився, третьою особою до суду направлена заява з проханням розглянути дану справу за відсутністю її представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: адміністративний позив ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання протиправною бездіяльність, перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та сплати боргу, підлягає частковому задоволенню.

Так у ході судового засідання достовірно було встановлено, що:

ОСОБА_1 являється матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 1 квітня 2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради, Донецькій області, та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Із наданих Управлінням праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради Донецькій області: листа від 20 жовтня 2008 року, довідки від 31 березня 2009 року, слідує, що: позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 квітня 2007 року. Виплати позивачки було здійснено: у такому порядку з квітня по липень 2007 року по 129,03 гривень щомісяця, у серпні 2007 року – 132,64 гривень, у вересні 2007 року – 134,45 гривень, у жовтні 2007 року 136,13 гривень, у листопаді 2007 року 140,05 гривень, у грудні 2007 року – 144,10 гривень. З січня 2008 року по березень 2009 року позивачка отримувала допомогу у розмірі 144,10 гривень щомісяця.

Згідно наказу приватного підприємця ОСОБА_3 № 1 від 23 червня 2006 року слідує, що: ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 26 червня 2006 року по 22 квітня 2009 року.  

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею. Пунктом 2 статі 1 цього Закону визначено, що застрахована особа – це найманий працівник на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Таким чином, відповідно до зазначеного закону, у ході судового розгляду справи встановлено, що: позивачка відноситься до категорії застрахованих осіб.

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»,  від 18 січня 2001 року № 2240-III передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року, згідно статті 15 якого передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету, місцевим бюджетом у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст.ст. 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для віком до 6 років.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позиву за умови, якщо цьому наполягає одна із сторін.

Про порушення своїх прав позивачка могла дізнатися з дати опублікування Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, яке було опубліковане 27 липня 2007 року.

Разом з тим до УПСЗН Слов’янської міської Ради із заявою про здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 ріку, позивачка звернулась тільки 15 жовтня 2008 року, а 19 листопада 2008 року звернулась з даним позивом до суду.  

Позивачка разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не наведено поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є її необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивачка дізналася у жовтні 2008 року із засобів масової інформації. Суд вважає що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню.

У зв’язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, а представник відповідача наполягає на застосуванні вказаного строку, суд виходячи із вимог ст.ст. 99, 100 КАС України вважає, що недоотриману позивачкою допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за 2007 рік необхідно визначати за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Сума недоплаченої позивачки допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік становить: 838,94 гривень.

Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки, відповідач повинен був виплачувати відповідно до статті 15 Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми», виходячи з прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

136,13/31 х 17 + 140,05 + 144,10 = 358,8 гривень –  фактично виплачена позивачки сума допомоги по догляду за дитиною.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на місяць для дітей віком до 6 років становить з 1 жовтня 470 гривен.

 470/31 х 17 + 470 + 470 = 1197,74 гривень – сума допомоги яка підлягала нарахуванню.

1197,74 – 358,8 =838,94 гривень.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» п. 23 Розділу II «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в Закон України «Про державну допомогу сім’ям» а саме  у ст. 13 Закону слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" – виключені; а  частина 1 статті 15 викладена в такій редакіції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.»

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10рп/2008  на яке посилається позивачка і її представник, зазначені статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» і було встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не визнано не конституційними і являються чинними на теперішній час.

При вирішенні даного позиву, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Виходячи з викладеного суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню: бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради щодо нарахування та призначення їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року необхідно визнати  неправомірними, та зобов’язати відповідача здійснити позивачки виплату недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за вказаний період часу, в розмірі 838 гривень 94 копійки.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача і надалі виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання УПСЗН Слов’янської міської Ради, в подальшому робити виплачувати допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.  

Таким чином у вказаній частині позивні вимоги ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, у зв’язку з їх безпідставністю та недоведеністю.  

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст. ст. 11, 14, 86, 159-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради, про визнання протиправною бездіяльність, перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та сплати боргу  – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 15 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року – неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 838  гривень 94 копійки, за рахунок коштів Державного бюджету України за кодом функціональної класифікації видатків 090303 «Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років», КЕКВ 1341, розрахунковий рахунок 35414024001219, код ЄДРПО 25954290, МФО 834016.

В іншій частині позивні вимоги ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Стягнути з місцевого бюджету Слов’янської міської Ради на користь ОСОБА_1 витрати по судовому збору в сумі 3 гривні 40 копійок.

Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської Ради від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Донецької області, через Слов’янський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови. Апеляційна скарга на постанову суду, подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, одночасною з подачею копії скарги до адміністративного апеляційного суду Донецької області.

Постанова складена в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

                                                                Суддя Слов'янського міськрайонного суду

                                                                ОСОБА_4