Справа № 356/229/18

Провадження № 1-кп/382/3/23

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2023 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді  ОСОБА_1

з участю секретаря  ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілдої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у режимі відеокнференції у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110340000010 від 09.11.2016 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Топори Ружинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера інваліда ІІІ групи, з вищою освітою, раніше не судимого,

обвинуваченого в злочині, передбаченому ч. 4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області на підставі ухвали Апеляційного суду Київської області від 08.08.2018 року подання голови Березанського міського суду Київської області задоволено, та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110340000010 від 09.11.2016 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України направлено до Яготинського районного суду Київської області.

Захисник звернувся із клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в котрому вказав, що захист вважає, шо обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, неузгоджується із вимогами: п.5 ч.2 ст.291 КПК України; п.1 ч. 1 ст 91 КПК України; ч.3 ст.62 Конституції України та п. «b» ч.3 ст.6 Європейської Конвенції.

До такого висновку захист дійшов на підставі наступного:

Згідно з п.13 ч. 1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.

Згідно з п.5 ч. 2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

При цьому, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, які виходячи зі змісту, має містити обвинувальний акт в формулювання обвинувачення, з посиланням на фактичні обставини, і які прокурор вважає встановленими, - покладається на слідчого, прокурора.

В постанові Об`єднаної Палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (у зразковій справі №161/7092/20 провадження №51-5946кмо20) зазначено: оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акту, що зумовлює його повернення, норма п.3 ч.3 ст.314 КПК України відсилає до ст.291 цього Кодексу, що надає можливість визначати перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування: порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акту, а також змісту та наявності додатків до обвинувального акту.

Аналіз даного обвинувального акту вказує на те, що прокурором не було дотримано вимог закону, оскільки акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення. Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті містить тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення - відсутнє, тобто не всі елементи складу злочину відображені, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 ..

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України (хуліганство).

Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку (хуліганство), а обов`язковою ознакою об`єктивної сторони хуліганство є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом із застосуванням вогнепальної зброї.

Так у обвинувальному акті вказується, що ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «КІА SORENТO» держномер НОМЕР_1 08.11.2016 року близько 20 год. 30 хв. під`їхав до приватного будинку, розташованого по АДРЕСА_2 з метою зустрічі із мешканцем будинку ОСОБА_7 ..

Разом з тим, в даному обвинувальному акті не вказано: кому належить дане домоволодіння і чи є воно житловим? Дана обставина є істотною, оскільки може бути доказом - чи могла бути вказана дана територія громадським місцем?

Далі в обвинувальному акті зазначається: реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 безпричинно здійснив із мисливської рушниці не менше чотирьох неприцільних пострілів в бік воріт та будинку за вказаною адресою.

«Внаслідок проведених ОСОБА_5 пострілів було пошкоджено ворота будинку шляхом деформації металу, а також, шляхом утворення наскрізного отвору, пошкоджено вікно житлової кімнати будинку та ділянка стіни, розташована навпроти пошкодженого вікна, чим була створена пряма загроза життю та здоров`ю присутньої під час пострілу у даній кімнаті ОСОБА_4 ».

Захисту та обвинувачуваному ОСОБА_5 не зрозуміло яким чином створював пряму загрозу життю та здоров`ю потерпілій ОСОБА_4 деформований метал воріт, пошкоджені вікно кімнати та ділянка стіни?

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист.

У рішенні від 25.07.2000р., ухваленому у справі «Матточча проти Італії» зазначено: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обеяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 Конвенції.».

На підставі викладеного, просив бвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України повернути прокурору.

Крім цього, захисник в підготовчому судовому засіданні додав, що не було встановлено чи знаходиться даний будинок в громадському місці, а також не встановлено, які саме були постріли, тобто чи вони були бойові чи ні і т.д., та яку саме могли нести в такому разі загрозу. Також не було встановлено, в якому розмірі заподіяно шкоду, і кому саме.

Обвинувачений підтримв клопотання захисника.

Потерпіла поклалась на розсуд суду.

Прокурор заперечв проти даного клопотання, мотивуючи це тим, що відстуні підстави для повернення обвинувального акту прокурору.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Згідно ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Як вбачається із обвинувального акту та матеріалів доданих до нього, кримінальне провадження № 12016110340000010 від 09.11.2016 року відносно ОСОБА_5 , в обвинуальному акті, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, проте не зазначає кому належить будинок, що розташований по АДРЕСА_2 , чи є він житловим, чи він знаходиться в громадському місці, хто саме крім ОСОБА_8 перебував на той час в даному будинку і яка саме могла бути створена пряма загроза життю та здоров`ю ОСОБА_8 , і чи тільки їй. Якщо була завдана матеріальна шкоду, то кому саме, якому власнику майна.

Оскільки коментра ст. 296 КК України, відсилає до того, що хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо. Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини КК або КпАП. Ознакою об`єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об`єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення, Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов`язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.

Викладені обставини в сукупності свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, і така невідповідність є суттєвою та не дає можливість призначення провадження до розгляду, так як в подальшому, через вказані суттєві недоліки не надасть можливість повно та всебічно розглянути справу по суті.

Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає наявність саме в обвинувальному акті таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

За встановлених обставин, враховуючи вимоги п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 91, 92, 109, 290, 291, 314, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110340000010 від 09.11.2016 року за обвинуваченням   ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України - повернути прокурору Бориспільської окружної прокуратури Київської області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів, з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя                                                                                       ОСОБА_1