Ухвала

Іменем України

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 481/505/17

провадження № 51- 5355 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року,

установив:

Як убачається зі змісту касаційної скарги, вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2020 року ОСОБА_5 засуджено за частинами 2, 3 ст. 191 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, на строк 3 роки.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_5 шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у сумі 147 354,39 грн. залишено без розгляду.

Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2020 року - без змін.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 ставить питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку, при цьому просить поновити строк на касаційне оскарження вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2020 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона підлягає поверненню з огляду на таке.

Захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (вх № 4101/0/170-23 від 13.02.2023), в якій просить поновити пропущений строк на подання касаційної скарги у зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції ним було отримано 01 лютого 2023 року, на підтвердження чого долучив довідку, видану Новобузьким районним судом Миколаївської області (вих. № 25/13/2023 від 01.02.2023). Крім того, захисник вказує, що доказів вручення ухвали апеляційного суду обвинуваченій матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, захисник ОСОБА_4 вважає, що строк подання касаційної скарги на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10.08.2021 року та рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 06.10.2020 року може бути поновлений судом як пропущений з поважних причин.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.

Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.

Строк на касаційне оскарження ухвали Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року закінчився 11 листопада 2021 року. Касаційну скаргу датовано 10 лютого 2023 року (вх № 4101/0/170-23 від 13.02.2023), тобто через 15 місяців після закінчення строку на касаційне оскарження. Разом з тим, захисник ОСОБА_4 як автор касаційної скарги не наводить поважних причин пропуску саме ним строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

Крім того, ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 листопада 2021 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року щодо останньої було залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання.

Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у зв`язку з тим, що в установлений строк не було усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, касаційну скаргу на судові рішення щодо засудженої ОСОБА_5 з усіма доданими до неї матеріалами повернуто захиснику ОСОБА_6 .Також захиснику було роз`яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.

Зазначене свідчить про те, що сама ОСОБА_5 через свого захисника на той час ОСОБА_6 реалізувала своє право на касаційне оскарження судових рішень щодо неї.

За таких обставин захисник ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою поза межами строку касаційного оскарження судових рішень. Висловлюючи в касаційній скарзі прохання про поновлення цього строку, він не зазначив достатніх обставин на підтвердження поважності причин, що перешкодили йому оскаржити судові рішення протягом передбаченого законом процесуального строку.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Разом з тим, поважність причин визначається слідчим суддею, судом у разі неможливості своєчасного подання скарги або іншого документа через стихійне лихо, катастрофу, хворобу, відрядження, трагічні та інші непередбачувані події в житті людини, а також будь-які інші обставини, що не дозволили учаснику процесу завчасно подати відповідний документ.

Також суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Таким чином, клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 не містить переконливих доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, а тому вимога про поновлення строку не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

З урахуванням зазначеного касаційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 підлягає поверненню особі, яка її подала.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити захиснику ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2020 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року.

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року з усіма доданими до неї матеріалами повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3