1-302/06

         ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23   січня  2007  року  Вишгородський  районний  суд  Київської   області   в   складі

головуючого  -  судді

при  секретарі

За  участю  прокурора

Чіркова. Г.Є. ,

Замно Н.М. ,

Медведської  О.Т.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в  м.   Вишгороді  кримінальну  справу  щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки    ІНФОРМАЦІЯ_2,      громадянина

України,        освіта        середня,        пенсіонерки,        заміжньої,

проживає      у      АДРЕСА_1,

несудимої,

обвинуваченої  у  вчиненні   злочину,   передбаченого  ч.   1   ст.   213  КК  України,

встановив:

ОСОБА_1 на подвір'ї АДРЕСА_2здійснювала прийом металобрухту без передбачених законом державної реєстрації та спеціального дозволу (ліцензії), що 2 вересня 2006 року виявлено  працівниками  міліції.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 ствердила, що на своєму подвір'ї, за домовленістю з невстановленою слідством особою, розмістила пункт прийому металобрухту і здійснювала такий, повністю визнавши свою винуватість у вчиненні   інкримінованого  їй  злочину.

Виходячи з того, що показання підсудної ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, зміст яких учасники судового розгляду розуміють правильно й не оспорюють, суд на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою прокурора та підсудної, визнав недоцільним дослідження інших доказів, які учасниками судового розгляду  не  заперечуються.

Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_1 у здійсненні операцій з металобрухтом без передбачених законодавством державної реєстрації та спеціального дозволу (ліцензії), що підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні, і  кваліфікує  її  дії   за  ч.   1   ст.   213  КК  України.

При призначенні підсудній покарання, суд враховує її похилий вік і щире каяття у вчиненому, що з огляду на її позивну характеристику і вчинення злочину вперше, є обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину невеликої тяжкості, а тому, відповідно до ст. 69 КК України, обумовлюють призначення ОСОБА_1 більш м'якого виду покарання від зазначеного в санкції ч. 1 ст. 213 КК України, оскільки підсудна досягла пенсійного віку  і   одержує  невелику  пенсію.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 належить визначити покарання у виді штрафу в меншому  розмірі,   відповідно  до  вимог  ст.   53  КК  України.

Керуючись   статтями   323   і   324   КПК  України,   суд

засудив:

визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України і за цим законом на підставі ст. 69 КК України призначити їй  покарання  -  штраф  у  розмірі  1020  грн.

Речові докази по справі, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1, -залишити  останній.

Запобіжний  захід  підсудній  до  набрання  вироком  законної   сили  не   обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний  суд.

Суддя: