копія  7/2-2450/06

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25  січня  2007  року  Вишгородський  районний  суд  Київської  області  в  складі

головуючого  -  судді   Чірхова Г.Є.,

при  секретарі   Замно Н.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Вишгородського районного комунального підприємства „Комунальник" до ОСОБА_1  про  стягнення  заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач, який є наймачем жилого приміщення, своєчасно квартирну плату та плату за комунальні послуги не вносить, що є підставою для стягнення заборгованості  в  сумі   821   грн.   75   коп.

Розмір  позовних  вимог  в  ході  розгляду  справи  уточнено  до  571   грн.   69  коп.

Представник позивача в судовому засіданні обґрунтував заявлені вимоги доводами  викладеними  в  позовній  заяві  і  просив  про  її  задоволення.

Відповідач позов не визнав і ствердив, що оплату за проживання та комунальні послуги вносив своєчасно і в повному обсязі, відповідно до фактично наданих йому послуг, виходячи з власних розрахунків, які за його твердженнями відповідають фактично спожитому. Про зазначене представив письмові розрахунки й заперечення  щодо  вимог  позивача.

Про зазначені представником позивача обставини йдеться в представлених суду  доказах.

Зокрема, відповідно до ордеру НОМЕР_1 від 21 грудня 1994 року відповідач проживає в к. НОМЕР_2 гуртожитку Вишгородського районного комунального підприємства   „Комунальник",   розміром  14   кв.м,   і  зазначене  ним  не  заперечується.

Як убачається з квитанцій та розрахунків позивача, відповідач у зв'язку з проживанням в гуртожитку нарахованої квартирної плати та оплати за комунальні послуги  з  листопада  2006  року  не  сплачував  у  розмірі  571  грн.   69  коп.

Відповідно   до   акту   від   22    січня   2007   року,    складеного   та   посвідченого працівниками  та  мешканцями  гуртожитку,   в  к.   НОМЕР_2  проживає  дві  особи:   відповідач та    громадянка   ОСОБА_2,     про    що    також    ствердила    свідок    ОСОБА_3 завідуючий    господарством    гуртожитку.    Посилаючись    на    кількість    проживаючих   у к.   НОМЕР_2,   позивач  обґрунтував  відповідне  нарахування  оплати  комунальних  послуг.

Що стосується заперечень з цього приводу відповідача, то такі будь-якими доказами  не  обґрунтовано,   а  тому  судом  до  уваги  не  беруться.

Відповідно до розділу 6 Положення про гуртожиток територіальних громад Вишгородського району, затвердженого рішенням районної ради від 10 березня 2005 року плата за користування житловою площею та за комунальні послуги здійснюється  не  пізніше  10  числа  наступного  за  оплачуваним  місяця.

При цьому, згідно з п. 6.2 згаданого Положення в оплату за проживання включається житлова площа та площа місць загального користування (до якої зокрема   входять:   кухня,    туалет   й   інші   підсобні   помешкання),    а   також  додаткова площа    (східці,     коридори,    холи),    яка   розраховується    пропорційно    до    1  кв.    м. житлової  площі  відповідного  мешканця.

Рішенням Вишгородської міської ради №23/1 від 25 березня 2005 року, вартість послуг, що надаються споживачам на 1 кв. м. загальної площі квартири, затверджено  в  сумі  0,   57  грн.   і  зазначене  відповідає  розрахункам  позивача.

Відповідач у своїх запереченнях підстави до включення в оплату площ загального користування не визнав і ствердив, що зазначеною площею він не користується, посилаючись на відсутність відповідних приладів на кухні, завантаженість коридорів й відсутність доступу до сантехніки, що стає неможливим  унаслідок  дій  інших  мешканців.

Разом з тим, зазначені твердження не можна визнати обґрунтованими, виходячи з вимог п. 4.5 згаданого Положення, відповідно до яких, ремонт та утримання таких приміщень провадиться за рахунок мешканців гуртожитку, які й визначають  між  собою  порядок  їх  використання.

Що стосується тверджень відповідача про те, що він не використовує й іншу додаткову площу, то зазначене на матеріалах справи не ґрунтується. В той же час, свідок ОСОБА_3 ствердила про їх належне утримання, зокрема прибирання, освітлення,   вивіз  сміття  тощо.

Крім того, нарахування плати за комунальні послуги, правильність якої заперечує відповідач, здійснювалася відповідно до фактично спожитого мешканцями гуртожитку, що вираховувалося на підставі показників лічильників, згідно з правилами п. 6.2 згаданого Положення, пропорційно до кількості проживаючих у кімнаті  й  до  займаної  площі  відповідно.

У той же час, оплата комунальних послуг орендарями приміщень гуртожитку (ЗАТ „Київ стар Дж.Ес.Ем., ЗАТ „УМЗ", ПП „Чудове прання" та ПП „Дорошенко") здійснюється із розмежуванням від інших мешканців, зокрема за окремими лічильниками та на підставі відповідних актів про розмежування балансової належності й актів про обсяг виконаних робіт, що вбачається з матеріалів справи, а тому твердження відповідача про неправильність нарахування йому таких оплат  є  безпідставними.

При    вирішенні    цієї    справи    суд    також   звертає   увагу   й    на    акт    перевірки Державної  інспекції   з   контролю  за  цінами  від  19   травня  2006  року,   відповідно  до якого  нарахування   квартирної   плати  та  плати  за  комунальні   послуги  в   гуртожитку. ВРКП   „Комунальник"   здійснюються   із   дотриманням   відповідних   нормативно-правових актів.

Відповідно до вимог статей 67 і 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги), що береться за затвердженими  у  встановленому  порядку  тарифами.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача,   що  підлягає  захистові.

Таким  чином,   пред'явлений  позов  є  обґрунтованим  і  підлягає  задоволенню.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, відповідно до яких сума боргу  становить   571   грн.   69  коп.

Крім того, суду представлено документальне підтвердження понесених позивачем  судових  витрат,   які  слід  стягнути  з  відповідача.

На  підставі   викладеного  і  керуючись   статтями  209-215  ЦПК  України,

вирішив:

позов Вишгородського районного комунального підприємства „Комунальник" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородського районного комунального підприємства „Комунальник" заборгованість у розмірі 571 грн. 69 коп. та судові витрати, що складаються з оплати інформаційно-технічне забезпечення  розгляду  справи  в  розмірі  30  грн.,   а  всього  601  грн.   69  коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі  51  грн.

Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в  порядку  ч.   4   ст.   2 95  ЦПК  України.