ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

09 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 340/1983/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Ясенової Т.І. (доповідач),

                               суддів:  Головко О.В., Суховарова А.В.,     

за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 (суддя Момонт Г.М.) в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Завод Екоенергія» Товариство з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» до  Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Завод Екоенергія» Товариство з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» звернулося до Головного управління ДПС у Кіровоградській області з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000018100712 від 27 травня 2021 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким у відношенні ДП  «Завод Екоенергія» ТОВ «Полвакс-Україна» застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 5561860,38 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №000018100712 від 27 травня 2021 року, винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, яким до Дочірнього підприємства «Завод Екоенергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 5  561  860,38 грн. Стягнуто на користь Дочірнього підприємства «Завод Екоенергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 24  810,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Кіровоградській області, із посиланням на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, встановлено порушення останнім строків розрахунків по експортним договорам поставки, у зв`язку з чим було прийнято спірне рішення, відповідно до якого сума пені за порушення таких строків розрахунків складає 55618,38грн. Факт вказаного порушення фактично не заперечується позивачем. Позивач посилається на порушення строків розрахунків саме через неможливість допущення його представників на територію підприємства – нерезидента в Болгарії для проведення пуско-налагоджувальних робіт через розповсюдження інфекції COVID – 19. Разом з цим, позивач не довів належними доказами припинення як своєї так і свого контрагента у Болгарії господарської діяльності у період дії карантину, не надав доказів існування об`єктивних перешкод, що зумовили б доступ до майна та проведення сертифікації останнього. Таким чином наявність сертифікату ТІШ, на який посилається позивач, не може бути беззаперечним доказом виникнення форс-мажорних обставин, пов`язаних с карантином, а свідчить лише про намір позивача таким чином формально уникнути заходів фінансової відповідальності за порушення термінів розрахунків за зовнішньо - економічним контрактом. Також слід врахувати, що сертифікати про форс-мажорні обставини були надані вже після завершення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічним договорам. Зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про проведення контролюючим органом перевірки в період дії мораторію щодо проведення перевірок, оскільки після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких перевірок» від 03.02.2021 року №89, податковий орган був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла  таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 24.03.2021 по 30.03.2021 посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідно до наказу №348-п від 24.03.2021 р. та  направлення №646 від 24.03.2021 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Завод Екоенергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 27.07.2018 №27/07 (дата здійснення операції  08.08.2019 року, 21.08.2019 року, 27.09.2019 року та 28.10.2019 року) за період з 08.08.2019 по 30.03.2021.

За результатами вказаної перевірки складено акт №987/11-28-07-12/32992036 від 06.04.2021,  яким встановлено наступні порушення позивачем:

- п.1, 2  статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. №2473-VIII, з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого  постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №5  у частині дотримання законодавства встановленого строку розрахунків по експортному договору поставки від 27.07.2018 р. №27/07, укладеному з ТОВ «БПГ» (BRG Ltd) (Болгарія), а саме: у сумі 33  483,00 євро на 13 днів, у сумі 31  000,00 євро на 56 днів, у сумі 37  000,00 євро на 103 дні, у сумі 25  000,00 євро на 110 днів, у сумі 73  000,00 євро на 218 днів, у сумі 35  783,00 євро на 222 дні, у сумі 48  478,00 євро на 185 днів, у сумі 96  222,00 євро на 154 дні.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №000018100712 від 27.05.2021 р., яким до ДП  «Завод Екоенергія» ТОВ «Полвакс-Україна» застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 5  561  860,38 грн.

За результатами розгляду скарги позивача в адміністративному порядку, спірне рішення залишено без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України  контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог пп.  75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України  документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп.  78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX  внесено зміни до  Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10  розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України  доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами  78.1.7  та 78.1.8 пункту  78.1 статті 78  цього  Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами  80.2.2,80.2.3  та 80.2.5 пункту  80.2 статті 80  цього  Кодексу.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених  статтею 102 цього Кодексу.

Дію карантину введено  постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Водночас  постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»  продовження дію карантину з 19 грудня 2020 р. до 28  лютого 2021 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 р. № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»  продовжено дію карантину до 30.04.2021 року.  Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. № 405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»   продовжено дію карантину до 30.06.2021  року. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 611 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»  продовжено дію карантину до 31.08.2021. 11 серпня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021 року.

Отже, цією нормою запроваджено загальне правило, у силу якого протягом дії карантину не призначаються документальні та фактичні перевірки за окремими винятками.

Відповідно до п.4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020р. №909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби. COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Із посиланням на п. 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020р. №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінетом Міністрів України видано постанову від 03.02.2021 року №89, де указано скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15,78.1.16 пункту 78.1 статті Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що наказ Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 24.03.2021р. №348-к «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Завод Екоенергія» ТОВ «Полвакс Україна» прийнятий у період дії  на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що мораторій на проведення документальних перевірок встановлений пунктом 522  підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на момент прийняття вказаного наказу продовжував діяти.

Посилання скаржника на постанову Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 р. №89, як на правове обґрунтування для можливості проведення перевірки, колегія суддів вважає хибними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.  7.3. ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Так, оскільки пункт 522  підрозділу 10 розділу ХХ  Податкового кодексу України має вищу юридичну силу відносно до приписів  постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 р. №89, застосуванню підлягають норми  Податкового кодексу України, про що правильно зазначив суду першої інстанції.

Аналогічний висновок зазначений і Верховним Судом у постанові  від 22.02.2022 у справі №420/12859/21.

У постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 Верховний Суд дійшов правового висновку, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки,  переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на вищенаведене, податкове повідомлення-рішення №000018100712 від 27 травня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно доводів скаржника, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду, а тому останній слід будо залишено без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3  ст.122 КАС України  позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також Кодекс адміністративного судочинства України  передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою  статті 122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою  статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є  стаття 56 Податкового кодексу України, з огляду на зміст у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України  визначено, що з урахуванням строків давності, визначених  статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту  56.19 статті 56 Податкового кодексу України  У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів  56.2,  56.3,  56.17 статті 56, пункту  57.3 статті 57 Податкового кодексу України  встановлено, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом  56.17 статті 56 Податкового кодексу України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Норма пункту  56.18 статті 56 Податкового кодексу України  не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту  56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту  56.19 статті 56 Податкового кодексу  є спеціальною щодо норми частини четвертої  статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин  оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду наведеною у постанові від 26.11.2020 р. у справі №500/2486/19.

В даному випадку, позивач скористався правом на адміністративне оскарження спірного рішення, яке рішенням ДПС України від 24.11.2021 за №26653/6/99-00-06-01-02-06 залишено без змін.

Рішення ДПС України від 24.11.2021 за №26653/6/99-00-06-01-02-06 отримано позивачем 07.12.2021 року, а тому строк на звернення з позовом встановлений п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України  розпочався з 08.12.2021.

Позов позивачем подано 30.03.2022 року разом з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

В поданому клопотанні зазначалося, що з 07.12.2021 року на підприємстві позивача було масове захворювання працівників на COVID-19, через що з 13.12.2021 р. встановлено карантин на підприємстві по 14.01.2022 р. Також відповідно до рішення засновника позивача від 08.12.2021 р. №01/12-в директор ДП «Завод Екоенергія» ТОВ «Полвакс-Україна» у період з 20.12.2021 р. по 24.01.2022 р. перебував у відрядженні. В подальшому між позивачем та адвокатом Квашук О. укладено договір про надання юридичних послуг №2022-1, однак 29.01.2022 р. у адвоката виявлено коронавірус SARS-CoV-2. З 24.02.2022 р. в Україні було введено воєнний стан, у зв`язку з чим на підприємстві призупинено на період з 25.02.2022 р. по 25.03.2022 р. відповідно до наказу від 24.02.2022 р.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем було наведено обґрунтовані причини поважності пропуску строку на звернення з позовом до суду першої інстанції, що підтверджується відповідними доказами, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про поновлення такого строку.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя                                                                      Т.І. Ясенова

                               суддя                                                                      О.В. Головко

                               суддя                                                                      А.В. Суховаров