Справа № 211/759/23

Провадження № 2/211/1154/23

УХВАЛА

про забезпечення позову

09 лютого 2023 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,

встановив:

позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача  ОСОБА_2  та просить суд визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений 29.07.2021 року нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Н.М., посилаючись на сумніви щодо вільного волевиявлення померлого батька при складанні заповіту.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони державному нотаріусу вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до винесення рішення по справі, посилаючись на те, що  невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, за час слухання справи, навіть за наявності судового рішення, відповідач може реалізувати успадковане майно, а повернути втрачене майно буде неможливо. Тому просить забезпечити позов.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частини перша, друга статті 150 ЦПК України).

Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Предметом позову є визнання заповіту недійсним.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається (постанова Верховного Суду від 17.12.2020 по справі № 910/11857/20).

З урахуванням предмету та підстав позову, для забезпечення захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом заборони державному нотаріусу вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до винесення рішення по справі, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Керуючись ст. ст. 151 -153, 157 ЦПК України, суд

постановив:

заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Забезпечити позов шляхом заборони державному нотаріусу Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до винесення рішення у справі.

Копію ухвали невідкладно направити сторонам – до відома, державному нотаріусу – для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: І. О. Юзефович