Справа №:755/9230/22

Провадження №: 2/755/1620/23

У Х В А Л А

"15" лютого 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - ОСОБА_2., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих шляхом вчинення протиправних дій, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_2. перебуває вказана цивільна справа.

13.02.2023 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді, у якій остання просить суд задовольнити відвід і передати справу на розгляд іншому судді. Мотивуючи подану заяву посилається на те, що суддя ОСОБА_2. не може розглядати справу 755/9230/22 після того, як її безпідставну і необґрунтовану ухвалу від 23.09.2022 винесену в інтересах відповідачів, було скасовано і апеляційна інстанція в своїй постанові вказала суду на професійну безграмотність, незнання норм процесуального та морального права України, незнання положень та постанов Верховного Суду і міжнародного права, незнання судової практики. До того ж, суддя ОСОБА_2. вже показала, що самоусунулась і не бажає розглядати справу, задля цього і передала справу Шевченківському районному суду м. Києва. Суддя ОСОБА_2. своєю ухвалою від 23.09.2022 затягнула розгляд справи більше ніж на 4 місяці, а своїм рішенням від 31.01.2023 щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін позбавила її-позивача права на справедливий і об`єктивний розгляд позову. Всі ці обставини викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Дослідивши підстави та доводи поданої заяви про відвід судді, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки не вбачається будь-яких підстав для відводу, визначних ст. 36-37 ЦПК України, а також - процесуальних порушень в діях судді ОСОБА_2.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Перевіривши наведені у заяві підстави для відводу головуючого у справі, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки фактично позивачем заявлено відвід судді з причин незгоди з її процесуальними рішеннями, жодна з наведених в законі підстав для відводу судді не знайшла свого підтвердження, заявником не доведено, що розгляд справи суддею ОСОБА_2. може призвести до ймовірності ухвалення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення, а тому заява про відвід задоволенню не підлягає.

Крім того, підстави звернення із заявою про відвід судді - є суб`єктивною оцінкою заявника та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на недопустимість використання образливих, принизливих та інших висловлювань при оформленні скарги, заяви, клопотання, іншого процесуального документа, а також будь-яких погроз, що у сукупності може свідчити про зловживання стороною своїми процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004 (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003 (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02))

З огляду на приписи ч. 3 ст. 40 ЦПК України заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді слід передати для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді - необґрунтованою.

Передати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_2., яка подана в межах розгляду цивільної справи №755/9230/22, для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: