ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року Справа № 2-а-127/08/0970
м.Івано-Франківськ
Колегія суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Басай О.В.
Судді: Лучко О.О.
Матуляк Я.П.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю:
представника позивача - Алексієнко Т.А.;
представника відповідача - Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - не з'явився;
представника відповідача - Міністерства праці та соціальної політики України -не з'явився;
представника відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідачів: Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
Міністерства праці та соціальної політики України;
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради;
про стягнення одноразової грошової допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 з вернувся в суд із адміністративним позовом до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства праці та соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради про стягнення одноразової грошової допомоги на оздоровлення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року на адресу суду від представника позивач надійшла заява про зміну позовних вимог згідно якої просить стягнути недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2000-2005 роки та 2007 рік в розмірі 17325, 88 грн. з врахуванням індексу споживчих цін та судові витрати понесені по даній справі в сумі 324, 44 грн., а також зобов'язати в подальшому виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу повинні виплачувати щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2000 рік, за 2003-2005 рік та 2007 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, а за 2001-2002 роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Також зазначила, що розмір всіх зазначених доплат, пенсій й компенсацій підвищується відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. . Просить стягнути недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2000-2007 роки в розмірі 17325, 88 грн. та судові витрати понесені по даній справі в сумі 324, 44 грн., а також зобов'язати в подальшому виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник відповідача - Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заперечення в якому пред'явлений позов не визнає з наступних підстав. Відповідно до п.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи вимоги ст. 95 Конституції України та Бюджетного кодекс України, Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій, доплат і допомог, зокрема, у розмірах, визначеними постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні витрати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Даною постановою Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для всіх видів виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, норми цієї постанови не суперечать нормам Конституції України, цього Закону та інших законів України. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача - Міністерства праці та соціальної політики України в судове засідання не з'явився, хоча належними чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого).
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належними чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого).
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії А НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року.(а. с. 3). Також встановлено, що позивач в 2000 році являвся інвалідом III групи, у період з 2001-2002 року йому була встановлена II группа інвалідності. З 2003 року і по даний час позивач являється інвалідом III групи. Дана обставина визнається та не заперечується відповідачами по справі, а тому на підставі ч.3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягає.
Згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна грошова допомога на оздоровлення для інвалідів 3-ї групи виплачується в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, а для інвалідів 2-ї групи виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до Закону України №1766-III від 01.06.2000 року «Про встановлення розмірі мінімальної заробітної плати» мінімальна заробітна плата у 2000 році встановлена в сумі 118,00 грн. Згідно Закону України №2896-III від 13.12.2001 року «Про встановлення розмірі мінімальної заробітної плати» мінімальна заробітна плата у 2002 році встановлена в сумі 165,00 грн. Відповідно до Закону України №1328-IУ від 25.11.2003 року «Про внесення зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» мінімальна заробітна плата у 2003 році встановлена в сумі 205 ,00 грн. Згідно Закону України №1801-IУ від 17.06.2004 року «Про державний бюджет України на 2004 рік» мінімальна заробітна плата у 2004 році встановлена в сумі 262 ,00 грн. Розмір мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” становить - 332 грн. Мінімальна заробітна плата відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” становить - 460,00 грн.
Відповідно ч.7 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідач керуючись Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 16.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплатив позивачу 275, 30 грн, що підтверджується випискою з рахунку від 13.03.2008 року.(а. с. 205).
Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 16.07.2005 суперечить приписам ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з викладеного при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”.
Враховуючи вище зазначене, сума недоотриманих щорічних компенсаційних виплат на оздоровлення складає:
• за 2000 рік - 472,00 грн. ( 118,00 грн. - мінімальна заробітна плата х 4 = 472,00 грн.). З врахуванням одержаних коштів недоплата становить 450, 50 грн.
• за 2001 рік - 825,00 грн. ( 165,00 грн. - мінімальна заробітна плата х 5 = 825,00 грн.). З врахуванням одержаних коштів недоплата становить 798,30 грн.
• за 2002 рік - 925,00 грн. ( 185,00 грн. - мінімальна заробітна плата х 5 = 925,00 грн.). З врахуванням одержаних коштів недоплата становить 909,30 грн.
• за 2003 рік - 820,00 грн. ( 205 грн. - мінімальна заробітна плата х 4 = 820,00 грн.). З врахуванням одержаних коштів недоплата становить 804,30 грн.
• за 2004 рік - 1048,00 грн. ( 262 грн. - мінімальна заробітна плата х 4 = 1048,00 грн.). З врахуванням одержаних коштів недоплата становить 1032,30 грн.
• за 2005 рік - 1240,00 грн. ( 310 грн. - мінімальна заробітна плата х 4 = 1240,00 грн.). З врахуванням одержаних коштів недоплата становить 1150,00 грн.
• за 2007 рік - 1840 грн. ( 460 грн. - мінімальна заробітна плата х 4 = 1840 грн.) З врахуванням одержаних коштів недоплата становить 1750,00 грн.
Таким чином за 2000-2005 роки та 2007 рік недоплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення становить 6894, 70 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2000-2005 роки та 2007 рік в розмірі 17325, 88 грн. з врахуванням індексу споживчих цін, то відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року «Про порядок проведення індексації грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Оскільки грошова допомога, яка повинна бути виплачена позивачу носить разовий характер, суд вважає, що в задоволенні цієї частини позову слід відмовити.
Також не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання в подальшому виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, таким чином є неможливим зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
В ч.3 ст.94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, позивачу підлягає до стягнення витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 324, 44 грн.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради нарахувати та виплатити за 2000-2005 роки та 2007 рік ОСОБА_1і одноразову грошову допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 6894, 70 грн.(Шість тисяч вісімсот дев'яносто чотири грн. 70 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з розглядом справи в сумі 324, 44 грн.(Триста двадцять чотири грн. 44 коп.).
В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.
Головуючий суддя О.В. Басай
Суддя О.О. Лучко
Суддя Я.П. Матуляк
Постанова виготовлена в повному обсязі 24.04.2009 року.