ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"13" лютого 2023 р.                                                                                  справа № 300/4828/22

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до   ОСОБА_1  про стягнення податкового боргу в сумі 3362,03 грн, -  

                                                              ВСТАНОВИВ:

Головне управління  Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1  (далі - відповідачка)  про стягнення податкового боргу в сумі 3362,03 гривень.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідачки заборгованості щодо несплати податкових зобов`язань, а саме податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік від 19.01.2021.

Ваховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу  надіслану відповідачці, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить стягнути таку заборгованість з відповідачки.

Ухвалою від 29.11.2022 Івано-Франківським окружним адміністративним судом позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 16.12.2022 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачці за адресою її місцязнаходження. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку: адресат відмовився.

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачці, однак правом на подання відзиву у встановлений судом строк вона не скористалася.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до  вирішення за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Судом встановлено, що за відповідачкою, станом на 27.10.2022, обліковується заборгованість на загальну суму  3362,03 гривень, яка  виникла у зв`язку з несплатою податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік від 19.01.2021.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надсилалась відповідачці податкова вимога форми "Ф" від 26.06.2020 за № 98253-51, така вимога була вручена відповідачці, що засвідчує підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Абзацами 1 і 3 пункту 7 Розділу ІV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачці. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу на суму 3362,03 гривень.

Вирішуючи зазначений  спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В статті 36 Податкового кодексу України визначено обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).

Згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Статтею 163 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (пункт 179.1 статті 179 Податкового кодексу України).

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.

В п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст.49 Податкового кодексу України).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 179.7 пункту 179 цього Кодексу фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

На підставі вищевказаних норм Кодексу відповідачкою 19.01.2021 подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій визначено суму з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3362,03 грн. які підлягають сплаті самостійно.

Таким чином, шляхом подання даної декларації відповідачка самостійно визначила та узгодила податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вже було вищезазначено, податкова вимога форми "Ф" від 26.06.2020 за № 98253-51,  була надіслана та  вручена відповідачці.

На час розгляду справи податкова вимога неоскаржена та невідкликана. Зазначена у вимозі сума податкового боргу відповідачкою не погашена.

Відповідно до приписів п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 3362,03 гривень є податковим боргом відповідачки, який нею не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачкою суду не надано.

На переконання суду відповідачка зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідачки є визначальною для вирішення цього спору.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

Оскільки на час розгляду справи податковий борг відповідачкою в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, ОСОБА_1 не надано, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 в дохід бюджету податкового боргу в сумі 3362,03 гривень є обґрунтованими, а позов таким, який слід задовольнити. 

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не належать до відшкодування позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість в сумі 3362,03 грн (три тисячі триста шістдесят дві гривні три копійки).      

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ  43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018);       

відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).   

        Суддя                                                                                                            Гомельчук С.В.