ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 рокуСправа № 951/127/23

Провадження №3/951/114/2023

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли із Сектору поліцейської діяльності (смт. Козова) Бережанського відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                       ВСТАНОВИВ:

08.02.2023 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280942 від 02.02.2023 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом, 31.01.2023 близько 19 год. 45 хв. по місцю спільного проживання в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство відносно дружини гр. ОСОБА_2 обзивав її нецензурними словами, чинив моральний та психологічний тиск відносно неї.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

08.02.2023 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280947 від 02.02.2023 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом, 31.01.2023 близько 19 год. 45 хв. в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство відносно дружини гр. ОСОБА_2 в присутності малолітньої дочки ОСОБА_3 .

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

08.02.2023 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280946 від 02.02.2023 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом, 31.01.2023 близько 19 год. 45 хв. по місцю спільного проживання вчинив домашнє насильство в АДРЕСА_2 відносно дружини гр. ОСОБА_2 в присутності малолітнього сина ОСОБА_4 2014 року народження.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

08.02.2023 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280945 від 02.02.2023 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом, 31.01.2023 близько 19 год. 45 хв. по місцю спільного проживання в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 в присутності малолітнього сина ОСОБА_5 2005 року народження.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

08.02.2023 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280948 від 02.02.2023 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з протоколом, 31.01.2023 близько 19 год. 45 хв. по АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 в присутності малолітнього сина ОСОБА_6 2020 року народження.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь належним чином про що свідчить підпис останнього у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», окрім цього, про обізнаність останнього також телефонограма, яка міститься у матеріалах справи, про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу або заяв про відкладення судового розгляду, при цьому імперативних вимог щодо розгляду вказаної категорії справ з обов`язковою участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності КУпАП не містить.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії " від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , з урахуванням наявних в справі про адміністративне правопорушення доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали та оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Щодо наявності у діях ОСОБА_1 описаних у відповідних протоколах, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд зазначає таке.

Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до п.п.3, 4, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №280942 від 02.02.2023; електронним рапортом інспектора-чергового Сектору поліцейської діяльності (смт. Козова) Бережанського відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області від 02.02.2023; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.02.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.02.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.02.2023, а також іншими матеріалами справи.

Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Оскільки протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 280947 від 02.02.2023, ВАВ № 280946 від 02.02.2023, ВАВ № 280945 від 02.02.2023, ВАВ № 280948 від 02.02.2023, складені відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо однієї й тієї ж події, яка мала місце 31.01.2023 враховуючи вимоги ст. 61 Конституції України, суд вважає за доцільне провадження у такому закрити.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.  

Статтею 33 КУпАП України встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) може винести постанову про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, та те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, за відсутності доказів притягнення, суддя приходить до висновку, що вчинене правопорушення є малозначним, що дає підстави застосувати ст. 22 КУпАП.

Також, згідно ст.39-1 КУпАП , у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

З огляду на те, що в силу вказаної норми ст. 39-1 КУпАП направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» є правом суду, суд при вирішенні питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 доходить висновку про відсутність підстав для направлення його на проходження відповідної програми.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33-35, 173-2 ч. 1, 221, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення №951/127/23, №951/128/23, №951/129/23, №951/130/23, №951/131/23, відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам №951/127/23.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю. Оголосити усне зауваження. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.

Суддя                                                                                                            Ірина БРАТКІВ