АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2790/11 Номер провадження 22-ц/1690/4550/11Головуючий у 1-й інстанції Хіль Л.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Триголова В.М.
суддів: Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.
при секретарі: Ємельяновій В.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-плюс»
на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 20 травня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-плюс», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 – задоволені частково.
Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-плюс» на користь ОСОБА_2 середній заробіток 8581,76 грн., компенсацію 1125,57 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., судові витрати 117 грн., а всього 11824,33 грн.
Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-плюс» надати дані про персоніфікацію ОСОБА_2 для Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави.
В задоволенні інших позовних вимог – відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням районного суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні решти її позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Представник ТОВ «Агро-плюс» в апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні позову повністю. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушені норми матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 з 27 грудня 2004 року працювала в ТОВ «Агро-плюс» на посаді головного бухгалтера. 12.03.2009 року позивачка була звільнена з роботи.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 07 серпня 2009 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16.11.2009 року, стягнуто на користь ОСОБА_2 з ТОВ «Агро-плюс» заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 5031,22 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.03.2009 року по 07.09.2009 року в розмірі 3927,20 грн., а всього 8958, 42 грн., зобов’язано дирекора ТОВ «Агро-плюс» засвідчити підписом у трудовій книжці позивачки запис про її звільнення та надати довідку про доходи відповідної форми за період з 01.10.2008 року по 12.03.2009 року для постановки на облік у фонді зайнятості.
Київським ВДВС Полтавського МУЮ рішення суду в частині виплати позивачці грошових коштів фактично було виконано з проведенням повного розрахунку в сумі 8958,42 грн. 02 липня 2010 року, тобто через 1 рік 2 місяці та 19 днів. В іншій частині судове рішення виконано не було.
Відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з ст. 34 Закону України «Про оплату праці» у зв’язку із порушенням строків виплати заробітної плати працівникам проводиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, судом першої інстанції вірно проведений розрахунок середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнуто 8581, 76 грн., а також вірно стягнуто компенсацію втрати частини заробітної плати у розмірі 1125,57 грн.
Окрім того, оскільки мало місце несвоєчасне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, а також залишається невиконаним рішення суду в частині надання довідки про доходи та засвідчення запису в трудовій книжці, що позбавило позивачку стати на облік в центрі зайнятості, суд прийшов до правильного висновку про стягнення на її користь моральної шкоди, вірно визначивши її розмір з урахуванням всіх обставин справ у 2000 грн..
Також вірно задоволені вимоги ОСОБА_2 про зобов’язання відповідача надати дані про її персоніфкацію до УПФУ в Октяббрському районі м.Полтави, так як це передбачено діючим законодавством.
Оскільки вимоги позивачки про зобов’язання директора ТОВ «Агро-плюс» зробити запис в трудовій книжці про звільнення та надати довідку про доходи відповідної форми за період з 01.10.2008 року по 12.03.2009 року вирішені під час ухвалення рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 серпня 2009 року, то суд вірно прийшов до висновку, що такі вимоги повторному задовленню не підлягають.
У зв’язку з недоведеністю та тим, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання висловів директора ТОВ «Агро-плюс» ОСОБА_6 та представника товариства – ОСОБА_7 у судових засіданнях та апеляційних скаргах такими, що принижують честь та гідність позивачки, підлягають розгляду в іншому провадженні, судом вірно відмовлено у їх задоволенні.
Вірно відмовлено також у задовленні інших позовних вимог ОСОБА_2, зокрема про стягнення матеріальних витрат та середнього заробітку за час затримки в підписанні трудової книжки, так як їх стягнення не передбачено діючим законодавством.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 20 травня 2011 року та задоволення апеляційних скарг не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-плюс» - відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 20 травня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
ВІРНО: