Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09.02.2023  м. Івано-ФранківськСправа № 909/19/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання  Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Державної служби України з безпеки на транспорті,

                            проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро",                         

                            вул. В.Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 50 567,58 грн,

за участю:

від позивача:   ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

       Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 50 567,58 грн.

    Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

      Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовує їх несплатою відповідачем 50 567,58 грн - за перевищення транспортним засобом МAN реєстраційний номер НОМЕР_1 нормативних вагових параметрів при перевезенні вантажу, згідно з товарно-транспортною накладною №YY00-077084 від 29.06.2020, що встановлено Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №043804 від 30.06.2020, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0017868 від 30.06.2020. Звертає увагу суду, що вказана плата є сумою відшкодування матеріальних збитків завданих державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування і ці кошти спрямовуються в дохід Державного бюджету України. Просить суд захистити порушене право шляхом стягнення з відповідача в судовому порядку 50 567,58 грн.  Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 29  Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги", статей 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

     Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце був належним чином повідомлений ухвалою суду від 09.01.2023, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 26.01.2023. Своїми правами, наданими статтями 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не подав, як і не подав суду жодних заяв, клопотань про відкладення розгляду справи чи пояснень про неможливість з"явитись в судове засідання тощо. Так, приписи частини 2 статті 42, частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, добросовісно користуватися процесуальними правами та не зловживати ними. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що кожен зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

      Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку;  - те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позаяк є малозначною та для якої пріоритетним є швидке вирішення спору згідно з частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов"язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності відповідача за матеріалами справи.      

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

     Фактичні обставини справи вказують на те, що на підставі направлення на рейдову перевірку №010966 від 26.06.2020 (а.с.37) державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на автодорозі Київ-Одеса 210км+450м, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу МАN реєстраційний номер  АТ5793CН  з напівпричепом KOGEL реєстраційний номер НОМЕР_2 (власник ТОВ "Європа Транс Агро",  свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ) під час виконання водієм               І.П.Сичевським (посвідчення водія № НОМЕР_5 від 09.09.2006) вантажного перевезення вантажу згідно з товарно-транспортною накладною №YY00-077084 від 29.06.2020 (а.с. 22).

     За результатами перевірки встановлено: - фактичну масу вантажу 46,30т при нормативно допустимій 44т; - фактичне навантаження на одиничну вісь 11,95т при нормативно допустимому 11т; - фактичне навантаження на строєну вісь 27,95т при нормативно допустимому 24,00т, що зафіксовано Управлінням Укртрансбезпеки у у Черкаській області  у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №043804 від 30.06.2020, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0017868 від 30.06.2020 (а.с.19-20), які підписано водієм І.П.Сичевським без жодних зауважень.

      Розрахунком №1269 від 30.06.2020 (копію отримано водієм а.с.18) виконаним відповідно до затвердженої формули  з урахуванням норм пункту 31-1 постанови Кабінету Міністрів           № 879 від 27.06.2007 визначено плату за проїзд великоваговими та/або великогабаритними транспортними засобами автомобільними дорогами загального користування згідно акту  №0017868 від 30.06.2020 з урахуванням перевищення параметрів від нормативів в сумі             1 688,40 євро.

      Позивач звертався до відповідача з вимогою  №49241/39/24-20 від 03.07.2020 (а.с.25-27) про сплату 1 688,40 євро. Доказів сплати відповідачем суду не подано.

      Предметом судового розгляду є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 50 567,58 грн.

      Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт". Так відповідно до частини 12 статті 6 цього Закону державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

      Частинами 1, 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

    Згідно з  статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

     Нормою частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" обумовлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

   Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.  Пунктом 3 вказаного Порядку встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

      У відповідності до підпункту 3 пункту 2  цього Порядку великовагові та великогабаритні транспортні засоби це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

        Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху регламентовано, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі -  понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

     Згідно з пунктом 21 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

     Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні нараховується у євро за ставками, затвердженими  постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.

  Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку (пункти 26, 27 цього Порядку).

    У відповідності до пункту 28 вказаного Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

   Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:                                П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за                1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

        Приписами пункту 31-1 Порядку встановлено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

   Аналіз вище наведених правових норм свідчить про те, що у разі перевищення    нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

   У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

    Судом встановлено, що перевезення вантажу згідно з товарно - транспортною накладною №YY00-077084 від 29.06.2020 здійснювалось транспортним засобом - МАN реєстраційний номер  АТ5793CН  з напівпричепом KOGEL реєстраційний номер НОМЕР_2 , які відповідно до свідоцтв про реєстрацію НОМЕР_3 , НОМЕР_4 належать відповідачу - ТОВ "Європа Транс Агро".

  Матеріали справи містять усі документи,  передбачені Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, зокрема довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №043804 від 30.06.2020, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0017868 від 30.06.2020, розрахунок плати за проїзд великоваговими та/або великогабаритними транспортними засобами автомобільними дорогами загального користування №1269 від 30.06.2020, виконаний відповідно до затвердженої формули та з урахуванням методики встановленої пунктами 31-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 879 від 27.06.2007 з урахуванням перевищення параметрів від нормативу в сумі 1 688,40євро, що на дату проведення розрахунку 30.06.2020 складає 50 567,58 грн.

   Згідно з частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 цього Кодексу).

   Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України).

       Частиною 1 статті 224 цього Кодексу встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

     Пунктами 37, 41 порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

      Доказів оскарження відповідачем дій Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області  щодо перевищення транспортним засобом осьового навантаження, як і визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великоваговими та/або великогабаритними транспортними засобами автомобільними дорогами загального користування - суду не подано.

      За таких обставин, суд приходить до висновку, що  при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням його вимог, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

     З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.  

   Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

     Згідно частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

    Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

    Таким чином на основі вище сказаного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягає плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 50 567,58 грн.

    Беручи до уваги приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на відповідача.

     Керуючись статтею 1291 Конституції України,  статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237,  238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

     позов Державної служби України з безпеки на транспорті до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення 50 567,58 грн - задовольнити.

  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро",                              вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 41101091) на користь  Державного бюджету України (одержувач: ГУК у Черк. обл./ТГ м. Черкаси/22160100,                 код ЄДРПОУ 37930566 банк отримувача: Казначейство України  (ел.адм.подат.), номер рахунку UA368999980313121216000023759)  50 567,58 грн - плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро",                              вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 41101091) на користь     Державної служби України з безпеки на транспорті, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135 (ідентифікаційний код 39816845) 2 481,00грн  - судового збору.

      Видати накази після набрання рішенням законної сили.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.     

                                                                                                  Повне рішення складено 13.02.2023

                           Суддя                                               С.Кобецька