КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-15574/08 Головуючий у І інстанції - Сапальова Т.В.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ситникова О.Ф, Земляної Г.В.,
при секретарі Литвині О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.12.2007 у справі за його адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Вінницького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
17.07.2007 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням подальших уточнень, просив про визнання неправомірними дій відповідачів щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з врахуванням підвищення: з 01.01.2003 по 31.12.2003 - на 50 % мінімальної пенсії за віком, затвердженої на 2003 рік у сумі 29,25 грн., враховуючи виплачене підвищення за цей період; з 01.01.2004 по 31.12.2004 - на 50 % мінімальної пенсії за віком, затвердженої на 2004 рік у сумі 46,22 грн., враховуючи виплачене підвищення за цей період; з 01.01.2005 по 31.12.2005 - на 50 % мінімальної пенсії за віком, затвердженої на 2005 рік у сумі 166 грн., враховуючи виплачене підвищення за цей період; з 01.01.2006 по 31.12.2006 - на 50 % мінімальної пенсії за віком, затвердженої на 2006 рік у сумі 179,5 грн., враховуючи виплачене підвищення за цей період; з 01.01.2007 - на 50% мінімальної пенсії за віком, затвердженої на 2007 рік у сумі 205 грн., враховуючи виплачене підвищення, а також про зобов'язання ГУПФ України у Вінницькій області і в подальшому здійснювати відповідний перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення з кожним збільшенням мінімальної пенсії за віком.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.12.2007 позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням підвищення у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період 2003 по 2007 рік є безпідставними, а також такими, що заявлені з пропуском строку звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Колегією суддів встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.02.2003 (а.с. 7).
Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист» (в редакції, яка діяла до 01.01.2007) учасникам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Позивачу підвищення до пенсії як учаснику бойових дій виплачувалося у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка передбачає здійснення такого підвищення, виходячи з базового розміру 19,91 грн.
Неправомірність застосування до спірних правовідносин положень Постанови КМУ від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» підтверджується наступним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У свою чергу, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком. При цьому, саме Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює поняття пенсії за віком та її мінімальний розмір.
З огляду на вищевикладене, при розрахунку суми підвищення до пенсії за період з 2003 року по 2006 рік відповідач мав керуватися положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Постановою КМУ від 03.01.2002 № 1, а відтак, право позивача на отримання підвищеної пенсії за цей період дійсно було порушено.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач про виплату йому підвищення до пенсії у зменшеному розмірі дізнавався в момент отримання пенсії за відповідний місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області наполягало на відмові у задоволенні позовних вимог на цій підставі (а.с. 47).
Таким чином, судова колегія, встановивши, що Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено будь-яких інших строків для звернення до суду, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за 2003-2006 роки у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України.
Крім того, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що не можуть бути задоволені позовні вимоги за період після 01.01.2007, зважаючи на наступне.
З 01.01.2007 законодавцем внесено відповідні зміни до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині підвищення пенсій учасникам війни, відповідно до якої учасникам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (редакція чинна на момент звернення позивача до суду - 17.07.2007).
З 01.01.2007 позивачу підвищення до пенсії як учаснику війни розраховувалося та виплачувалося відповідно до вищевикладених вимог законодавства, а тому судовою колегією не встановлено порушень відповідачем приписів чинного законодавства.
Відтак, позивачем безпідставно заявлено вимоги про зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як учаснику війни після 01.01.2007 відповідно до мінімальної пенсії за віком, оскільки з вказаної дати право позивача не порушено.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.12.2007 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді: