АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/1680/13-к Номер провадження 11-сс/786/40/2013Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в скла

головуючого судді – Гавриша В.М.

суддів Гонтар А.А. Костенка В.Г.

при секретарі Григоровій М.В.

прокурора Альохіна О.І.

захисників ОСОБА_2 ОСОБА_3

ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою стосовно підозрюваної

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, заміжньої, не працюючої, фактично проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, а зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, маючої на утримання двох малолітніх дітей: сина - ІНФОРМАЦІЯ_5, донька – ІНФОРМАЦІЯ_6

обрано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 19 год.30 хв. 11 лютого 2013 року по 19 год. 30 хв. 12 квітня 2013 року

Призначено заставу в розмірі 600 мінімальних заробітних плат, тобто в сумі 688 200 грн., вказано розрахункові рахунки отримувачів та роз’яснено порядок повідомлення про внесення застави, порядок звільнення з під варти, а також зазначено, що застава може бути внесена у будь-який час протягом дії ухвали, тобто до 12 квітня 2013 року.

Одночасно підозрюваній ОСОБА_5 роз’яснено, що в разі внесення застави, на неї покладено обов’язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

● не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

● повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, докласти зусиль до пошуку роботи;

● здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Крім того, ОСОБА_5 роз’яснено, що у разі невиконання нею покладених обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та до неї може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Термін дії обов’язків, покладених судом на ОСОБА_5, у разі внесення застави визначено по 12 квітня 2013 року.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 упродовж 2012 року та січня 2013 року, діючи за попередньою змовою між собою з корисливих мотивів, повторно, використовуючи усталені зв’язки з наркозалежними особами, здійснювали незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут особливо небезпечних наркотичних засобів в особливо великих розмірах на території м. Полтави. При цьому ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 діяли з урахуванням попередньої домовленості зі співробітниками ВБНОН ПМУ УМВС України в Полтавській області, а саме: начальником відділу ОСОБА_15, оперуповноваженими відділу ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 щодо невжиття останніми заходів до притягнення їх до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів за умови передачі переліченим посадовим особам правоохоронного органу грошових коштів, здобутих злочинним шлях

Також досудовим слідством встановлено, що у продовж 2012 року та на теперішній час ОСОБА_5 за своїм фактичним місцем проживання, в м. Полтаві збуває особливо небезпечні наркотичні засоби.

10.02.2013 року близько 20 години ОСОБА_5 за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_7 збула залегендованій особі під ім’я ОСОБА_19 за 250 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований масою в перерахунку на суху речовину в кількості 0,0976 г.

За місцем її проживання під час обшуку 11.02.2013 року, а також за місцем проживання вище перелічених осіб, вилучено особливо небезпечні наркотичні засобі “ канабіс ”, “ опій ” в особливо великому розмірі на суму, при умові їх реалізації, понад 1 000 000 грн.

11.02.2013 року ОСОБА_5 оголошено письмове повідомлення про підозру у незаконному збуті наркотичних засобів повторно за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а 13.02.2013 року оголошено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи необхідність обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою старший прокурор послався на реальну вірогідність її впливу на свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21 та рідного батька ОСОБА_9, тяжкість злочину у вчиненні якого вона підозрюється та за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 9 до 12 років, а також зазначено, що стан її здоров’я свідчить про відсутність перешкод до обрання такого запобіжного заходу.

В поданні прокурор також посилався на те, що ОСОБА_5 ніде не працює, може ухилитися від слідства та суду, а та продовжити злочинну діяльність, оскільки сама не заперечує, що реалізація наркотичних засобів є єдиним джерелом її існування.

Приймаючи до увагу, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчинення нею вищевказаних ризиків, відсутність звернень та письмових клопотань про особисту поруку, прокурор вважає, що підстави до застосування більш м’яких запобіжних заходів щодо підозрюваної, в тому числі домашнього арешту, відсутні.

Задовольняючи клопотання прокурора і обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою суд вказав, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов’язаного із незаконним збутом наркотичних засобів в особливо великих розмірах, бере до уваги обсяг реалізації який перевищує 1 млн. грн., урахував обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого вона підозрюється, особу підозрюваної та можливість настання зазначених у клопотанні ризиків, пов’язаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження.

Суд також прийшов до висновку про неможливість застосування до підозрюваної більш м’яких запобіжних заходів виходячи з того, що ОСОБА_5 може продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки під час допиту засвідчила, що реалізація нею наркотичних засобів є єдиним способом заробітку грошових коштів, крім того, на переконання суду, підозрювана може ухилятися від слідства, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Нарешті суд вказав, що відсутність письмових звернень від осіб, які б могли поручитися за ОСОБА_5 свідчить про те, що ніхто не наважується за неї поручитися, а також послався на відсутність заяви чи клопотання від підозрюваної ОСОБА_5, її рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів в якості застави.

На ряду з цим, судом визначено розмір застави, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в розмірі 600 мінімальних заробітних плат в сумі 688 200 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов’язків.

На ухвалу слідчого суду Октябрського районного суду м. Полтави, в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, подано апеляційну скаргу захисником ОСОБА_2, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем її реєстрації.

Захисник вважає, що слідчим суддею клопотання вирішено формально, без належної перевірки обставин, в тому числі визначених ст. 178 КПК України, оскільки, на його переконання в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_5 збувала наркотичні засоби, збула наркотичні засоби в розмірах , які перевищують 1 000 000 грн. та була знайома з особами зазначеними в ухвалі суду.

Адвокат ОСОБА_22 вказує, що судом при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та оцінці ризиків визначених в ст. 177 КПК України, судом не взято до уваги, що ОСОБА_5 раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох малолітніх дітей, піклується про матір – інваліда 1-ї групи, яка потребує постійної сторонньої допомоги.

Одночасно захисник вказує, що ОСОБА_5 сама не виготовляла наркотичних засобів, єдине джерело надходження наркотичних засобів в результаті дій працівників міліції ліквідовано; досудовим слідством, на його переконання, не наведено достатніх доказів її можливого незаконного впливу на свідків чи інших підозрюваних, а його підзахисна добровільно видала наркотичні засоби, які зберігала в квартирі свого батька та вказала джерело їх придбання.

Нарешті захисник зазначає, що при вирішенні питання про визначення розміру застави щодо підозрюваної суд, з невідомих причин, обґрунтовував його розмір виходячи з особи підозрюваного ОСОБА_15, а не ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах підозрюваної та саму ОСОБА_5, які просили задовольнити апеляційну скаргу та обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вислухавши заперечення прокурора Альохіна О.І., дослідивши наявні матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції, виходячи з наступного.

Метою застосування запобіжного заходу, згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам :

- переховуватися від органів досудового слідства або суду;

- знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні;

- перешкодити кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, при отриманні клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного, в тому числі у виді тримання під вартою, суд зобов’язаний ретельно перевірити наявність одного або сукупності перелічених у ньому ризиків та доведеність їх доведеність

Із наявних матеріалів вбачається, що 11 лютого 2013 року, допитаною в якості підозрюваної ОСОБА_5 підтвердила, що єдиним джерелом її утримання є реалізація наркотичних засобів, які вона тривалий час реалізовувала за місцем проживання.

/ а. с. 16 – 17 /

Факт неодноразового придбання наркотичних засобів у підозрюваної ОСОБА_5О за місцем фактичного її проживання підтвердили допитані по кримінальному провадженні свідки.

Сама ОСОБА_5 не заперечувала, в тому числі в апеляційній інстанції, що реалізацію наркотичних засобів здійснювала за попередньою змовою з іншими особами за місцем проживання у зв’язку з тим, що раніше реалізацію наркотичних засобів здійснював її батько, а тому наркозалежні особи постійно зверталися за місцем її проживання.

Наведене свідчить про вірний висновок слідчого судді щодо доведеності наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі спробам ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги те, що вона не працює, а єдиним її джерелом існування був збут наркотичних засобів у особливо великих розмірах.

На користь такого висновку свідчать і результати обшуку за місцем проживання підозрюваної.

/ а. с. 29 – 32 /

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу при умові, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є недостатніми для переконання, що жоден і більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першої цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Між тим, слідчий суддя дав належну оцінку встановленим обставинам та прийшов до вірного висновку про доведеність обгрунтованих підозр щодо наявності ризиків щодо ОСОБА_5, передбачених ст. 177 КПК України.

За таких умов, твердження захисника ОСОБА_2 в тому, що в матеріалах провадження відсутні докази збуту наркотичних засобів, які стосуються ОСОБА_5 та її перебування з місцем проживання, не відповідають дійсності.

При вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання та законності обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, питання щодо доведеності чи не доведеності обсягу реалізації наркотичних засобів, як про це в своїй апеляції вказує захисник, судом першої та апеляційної інстанції не вирішується.

Поряд з цим, 13 лютого 2013 року прокурором Альохіним О.І. було змінено повідомлення про підозру з ч.2 ст. 307 на ч. 3 ст. 307 КК України, та вказані повідомлення в цей же день о 15 год.50 хв. вручене ОСОБА_5

/ а. с. 8-10, 59 – 62 /

Зміст клопотання свідчить, що органи досудового слідства виходили саме з останнього повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5, згідно ст. 12 КК України, особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 9 до 12 років.

Саме з урахуванням тяжкості цього кримінального правопорушення та вимог ст. 182 ч.5 КПК України суддя в першу чергу визначив і розмір застави, а не виходячи з її матеріального стану.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах ( від 80 до 300 розмірів мінімальної заробітної плати ) не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Визначаючи розмір застави у 600 розмірів мінімальної заробітної плати підозрюваній ОСОБА_5, суд таке рішення належним чином вмотивував, мотиви цього рішення стосуються саме цієї підозрюваної, про що свідчить зміст мотивувальної частини ухвали.

Посилання захисника на те, що суддя, при визначенні розміру застави підозрюваній ОСОБА_5, виходив лише з матеріального стану іншої особи не заслуговує на увагу, оскільки суддею допущена механічна помилка, про що також свідчить зміст мотивувальної частини ухвали.

Із наявних матеріалів також вбачається, що рідна сестра батька підозрюваної ОСОБА_23 зобов’язалася здійснювати нагляд за неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 2003 та ІНФОРМАЦІЯ_8 та її житлом.

/ а. с. 18 /

В даних матеріалах відсутні будь-які дані, які б свідчили, що підозрювана проти цього заперечувала, а рідна сестра батька характеризувалася негативно.

В апеляційній інстанції ОСОБА_5 також заявила, що ОСОБА_23 характеризується лише позитивно, виявляє їй повну довіру, а батько її дітей є особою працездатною, в добровільному порядку приймає участь в утриманні дітей та мешкає в м. Полтаві.

Наведене свідчить, що неповнолітні діти підозрюваної після обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не залишені без нагляду.

В повній мірі це стосується і матері підозрюваної, яка є інвалідом 1-ї групи та потребує постійного догляду.

За таких умов, твердження захисника в тому, що судом не врахований матеріальний і сімейний стан підозрюваної також не відповідає дійсності, а тому апеляція адвоката ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 183, 422 КПК України колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2013 року щодо обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_24 ОСОБА_25