Судове рішення #48306236

          

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 552/8842/13-к

Номер провадження 11-сс/786/511/2013


Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М.

Доповідач ап. інст. ОСОБА_1


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


25 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:


Головуючого судді Гавриша В.М.,

суддів Голубенко Н.В. Костенка В.Г.

при секретарі Григоровій М.В.

з участю прокурора Падалюк Л.В.

слідчого Роєнка О.С.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Київського району м. Полтави на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2013 року ,-


ВСТАНОВИЛА:


Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 18 грудня 2013 року відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше 5 разів судимого:

частково задоволено клопотання органів досудового слідства та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на період часу з 20 години до 7 години і покладено обов’язок носити електронний засіб контролю у визначений в ухвалі суду час домашнього арешту, а також встановлено строк дії ухвали 60 днів.

Слідчий Київського РВ ПМУ УМВС України у Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до Київського районного суду м. Полтави із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що 25.11.2013 року близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поряд з підземним переходом по вул. М. Бірюзова в м. Полтаві, розташованому неподалік з зупинкою громадського транспорту « 11- школа », вчинили розбійний напад, при цьому нанесли потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження та заволоділи його мобільним телефоном марки « Філіпс S».

Продовжуючи свою злочинну діяльність підозрюваний ОСОБА_2М разом з ОСОБА_4, з метою заволодіння майном потерпілого, зайшли до його помешкання, яке розташоване АДРЕСА_1, де останній наніс тілесні ушкодження гр. ОСОБА_6 після чого заволоділи ще трьома мобільними телефонами потерпілих.

Всього ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заволоділи чужим майном на загальну суму 1000 грн.

09.12.2013 року ОСОБА_2 був повідомлений про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187 КК України та допитаний слідчим.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та реєстрацію за місцем проживання, має соціальні зв’язки зі своєю родиною, матір’ю і сестрою, з якими проживає, які є інвалідами відповідно першої та другої групи і піклується про них, оскільки інших членів сім»ї, які б мали можливість здійснювати догляд за інвалідами окрім ОСОБА_2 немає.

Районний суд прийняв до уваги, що сам ОСОБА_2 тяжко хворий на туберкульоз, ВІЛ - інфекцію (4 клінічна стадія), страждає на хронічний гепатит С та інші невиліковні захворювання, з літа 2013 року та по теперішній час проходить курс лікування від цих хвороб.

ОСОБА_5 того, суд вказав, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які дані, які б підтверджували можливість ОСОБА_2 утримуватись в умовах СІЗО та ІТТ та таке перебування не загрожує його життю.

Нарешті, місцевий суд прийняв до уваги, що ОСОБА_2 завжди своєчасно з'являється на виклики слідчого, жодних повідомлень про те, що підозрюваний здійснює тиск на потерпілих чи свідків або перешкоджає провадженню досудового слідства немає.

В поданій апеляційній скарзі, прокурор прокуратури Київського району м. Полтави вказує на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи слідчого про те, що ОСОБА_2 ніде не працює, не має офіційного заробітку, тобто не має джерела доходу для забезпечення свого проживання, що може його спонукати на повторне вчинення корисливих злочинів.

ОСОБА_5 того, інкримінований підозрюваному тяжкий злочин, був вчинений в стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою обставиною при призначенні покарання та доводить, що останній під впливом алкоголю може вчиняти дії, які становить небезпеку для оточуючих громадян.

Також, на думку прокурора, судом не враховано, що підозрюваний ОСОБА_2 знайомий зі свідками та потерпілими, знає місце їх проживання, а тому може впливати та чинити на них тиск.

Прокурор також зазначає, що ОСОБА_2 офіційних сімейних зв’язків (дружини, дітей) не має, а з приводу догляду за матір'ю та сестрою, які є інвалідами, зазначає, що за весь час, що минув після призначення його матері та сестрі груп інвалідності, ОСОБА_2 лише нетривалий час перебував на волі, а решту часу відбував покарання у виді позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, прокурора Падалюк Л.В., яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вислухавши підозрюваного ОСОБА_2, який заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити ухвалу районного суду без змін, а також вислухавши пояснення слідчого Роєнка О.С., дослідивши матеріали подання та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

          Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідуванням та або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших осіб, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 дійсно був неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні також корисливого злочину, який є тяжким, однак в суді першої та апеляційній інстанцій прокурор не навів жодного доказу на ствердження можливих ризиків, на які він посилається в апеляції, оскільки наведені ним доводи є лише його припущенням.

Таким чином, в наявних матеріалах відсутні об’єктивні дані, які б свідчили про намір підозрюваного у будь-який спосіб впливати на потерпілих чи свідків з метою перешкодити встановленню істини по справі чи ухилитися від слідства та суду.

В апеляційній інстанції слідчий Роєнко О.С. підтвердив, що ОСОБА_2, на відміну від ОСОБА_4, співпрацює зі слідством, сприяє встановленню істини по справі, добровільно видав майно потерпілих та таким чином повністю відшкодував матеріальні збитки, на неодноразові виклики слідчого та до суду своєчасно з’являється, при оголошенні підозри вину визнав повністю, щиро кається у вчиненому.

Одночасно слідчий послався на другорядну роль ОСОБА_2 у вчиненні злочину за яким йому оголошена підозра, а також він не є ініціатором його вчинення.

Також колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції обгрунтовано урахував наявність у ОСОБА_2 родинних зв’язків з матір'ю – інвалідом першої групи та сестрою – інвалідом другої групи, які фактично необхідну допомогу отримують лише від нього, а також сам підозрюваний має вкрай незадовільний стан здоров’я через декілька невиліковних хвороб.

/ а. п. 41, 42 /

Зокрема підозрюваний є ВІЛ інфікованою особою 4 клінічної стадії, страждає на хронічний гепатит С та туберкульоз обох легеней, по даний час отримує амбулаторне лікування, що стверджується відповідними довідками медичних закладів.

/ а. п. 39, 40 /

Враховуючи стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2, а також дані медичних довідок з зазначеними діагнозами, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що ОСОБА_2 за станом здоров'я не може утримуватись під вартою в умовах слідчого ізолятору, оскільки відсутні дані щодо відсутності загрози його життю.

Виходячи з наведеного посилання прокурора в апеляції, про необхідність обрання найсуворішої міри запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 з метою перешкоджання вчинення злочинної діяльності, впливу на інших учасників процесу, ухилення від слідства та суду є безпідставними, а тому його апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 407, 409 КПК України колегія суддів ,-


У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Київського району м. Полтави залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2013 року про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту залишити без змін.

С У Д Д І :





ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8








Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація