Справа № 308/11085/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2023                 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

       за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

       учасників судового розгляду: обвинуваченого - ОСОБА_5 , захисника – ОСОБА_6 , прокурора – ОСОБА_7 ,

       розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/740/22 за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 грудня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

       Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 грудня 2022 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       Продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України - на період судового розгляду кримінального провадження, по 16 лютого 2023 року включно.

       Продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Порошково Перечинського району, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України - на період судового розгляду кримінального провадження, по 16 лютого 2023 року включно.

       В ухвалі суду вказується, що на розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022070000000014 від 25.02.2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України.

       Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

       В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

       Прокурор зазначає, що кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_5 відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів і передбачають можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Також прокурор вважає, що наявний ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників провадження, оскільки ОСОБА_5 знайомий зі свідками, які встановлені під час досудового розслідування, оскільки у відповідності до матеріалів за наслідками проведення НСРД встановлено, що ОСОБА_5 через свою дружину ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження основного свідка у даному кримінальному провадженні з метою впливу на останнього, для зміни ним показань на користь ОСОБА_5 або відмови від уже наданих показань.

       Також, прокурор вказує, що ОСОБА_5 раніше засуджувався за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 358 КК України, ніде не працює, змінював прізвище, змінюючи при цьому документи, що посвідчують особу, неповнолітніх дітей на утриманні не має.                        

       А тому на підставі вищенаведеного, посилаючись на те, що зазначені вище ризики з моменту встановлення їх при обранні відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати, просить задовольнити клопотання та продовжити відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

       Судом встановлено, що згідно обвинувального акту, переданого на розгляд суду, -  ОСОБА_5  обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, з яких кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 111 та ч.1 ст. 112 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та передбачають можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

          В ході розгляду клопотання судом встановлено, що ОСОБА_5  ніде не працює, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 358 КК України, на даний час відповідно до ст. 89 КК України вважається несудимим, обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері національної безпеки.

Аналізуючи доцільність подальшого застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні якого він обвинувачуються, приймає до уваги, що ризики, передбачені положеннями 177 КПК України, що стали підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, а підстави за яких слідчим суддею було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали.

       В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , вказує на те, що ухвала суду є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що ризики, на які прокурор посилався у клопотанні не підтверджені належними доказами, тому їх до уваги не слід брати. Просить скасувати ухвалу суду, постановити нову, якою обвинуваченому ОСОБА_5 визначити заставу.

       Також не погоджуючись з ухвалою суду,  ОСОБА_5  подав апеляційну скаргу та просив скасувати в частині продовження запобіжного заходу ОСОБА_11 і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід непов`язаний із триманням під вартою або визначити розмір застави.

       Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали контрольного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з наявними в матеріалах контрольного провадження доказами та обставинами кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що обставини, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінились, наведені прокурором ризики не зменшились і продовжують існувати.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу обґрунтовано взяв до уваги тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів та покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі доведення його вини за пред`явленим йому обвинуваченням, зокрема за ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, з яких кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст. 111 та ч.1 ст. 112 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та передбачають можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, те, що судове провадження не закінчено.

Колегія суддів вважає, що продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що застосований щодо ОСОБА_5 запобіжний захід із урахуванням його тривалості та у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку й кореспондується з характером суспільного інтересу, в зв`язку з чим, із урахуванням сукупності викладених обставин щодо тривалості перебування обвинуваченого під вартою, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , у силу характеру інкримінованих йому діянь та одночасної потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення (допит свідків, дослідження письмових та речових доказів), суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з чим погоджується й колегія суддів, вважаючи, що інші, більш м`які, запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також дієвості кримінального провадження.

Апеляційний суд бере до уваги і те, що у матеріалах контрольного провадження відсутні та не надано доказів про наявність у ОСОБА_5 будь-яких захворювань, які б свідчили про неможливість тримання його під вартою в умовах ізоляції від суспільства.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, однак, обставини, за яких вчинено інкриміноване йому кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, а також вищенаведені дані про його особу, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування щодо ОСОБА_5 інших більш м`яких запобіжних заходів.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що дійшовши висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд першої інстанції обґрунтовано не визначив йому розмір застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів , а тому доводи апеляційних скарг про необхідність визначення застави задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги, доводи яких не знайшли своїх підтверджень і не впливають на висновки суду першої інстанції, задоволенню не підлягають, а ухвала суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. Керуючись ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд

                                        ПОСТАНОВИВ :

               Апеляційні скарги ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

               Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 грудня 2022 року залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді