ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

13 лютого 2023 року                                                Справа № 3/222/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

Розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр.  Миру, 22/2; ідентифікаційний код 33231830)

про: стягнення заборгованості в сумі 1  786  373,33 грн,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа №  3/222/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 05-374/08 від 24.07.2008р. в загальному розмірі 1  786  248,63 гривні, в тому числі:

- заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 1  261  000,00 гривень;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 273  049,69 гривень;

- заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 24.09.2009р. в розмірі 252  198,94  гривні,

шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.  Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 позов було задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» (54034, м.  Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) 1  261  000,00грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 273  049,69грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 252  198,94грн. - заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, шляхом звернення стягнення на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД», що знаходиться в іпотеці у ПАТ «ПУМБ» за договором іпотеки від 07.08.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2448, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.  Миколаїв, пр. Миру, буд. 22/2, та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А) - 17862,49 грн. держмита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 у справі №  3/222/09 рішення господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009р. по справі №  3/222/09 було залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі № 3/222/09 набрало законної сили 02.02.2010.

Суд звертає увагу учасників справи на таке:

Відповідно до Акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду за 2009 рік, на підставі переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України, були відібрані до знищення документи (у тому числі, судові справи за 2009 рік), як такі, що не мають науково-історичної цінності і втратили практичне значення, у тому числі справа № 3/222/09.

Отже, станом на день постановлення даної ухвали матеріали справи №  3/222/09 знищено.

Разом із тим, у відповідності до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 07.12.2017 № 1087, з матеріалів даної справи було вилучено оригінали судових рішень та сформовано Опис справ постійного зберігання (судові справи) за 2009 рік.

При цьому, суд зауважує, що як вбачається із Акту Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2023 про втрату документів, 29.03.2022 внаслідок ракетного удару окупаційних військ РФ по будівлі Миколаївської обласної ради, приміщення Господарського суду Миколаївської області були зруйновані. Під час руйнування приміщень Господарського суду Миколаївської області було знищено (втрачено) документи щодо справи № 3/222/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карс ЛТД» про стягнення заборгованості в сумі 1  786  373,33 грн, а саме: акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду за 2009 рік, опис № 2 справ постійного зберігання (судові справи) за 2009 рік; перелік судових справ, як вилучені для знищення 3 сектору за 2009 рік (суддя Смородінова О.Г.).

Водночас, оригінали судових рішень у справі № 3/222/09 збереглися, та з них судом були зроблені відповідні копії, зокрема:

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2009 у справі № 3/222/09 про порушення провадження у справі;

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2009 у справі № 3/222/09 про відкладення розгляду справи;

- рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі № 3/222/09;

- ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2010 у справі № 3/222/09 про прийняття апеляційної скарги до провадження;

- постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 у справі №  3/222/09;

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2010 у справі № 3/222/09 про призначення розгляду заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду;

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2010 у справі № 3/222/09 про відмову в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

06.02.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» надійшла така кореспонденція:

1. Заява б/н від 06.02.2023 (вх. № 1378/23) про перегляд судового рішення по справі №  3/222/09 від 08 грудня 2009 року за нововиявленими обставинами, у якій заявник просить суд:

- скасувати рішення Господарського суду в Миколаївській області по справі № 3/222/09 від 08 грудня 2009 року за ново виявленими обставинами;

- задовольнити Клопотання про відстрочку сплати судового збору.

2. Клопотання б/н від 06.02.2023 (вх. № 1380/23) про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

3. Заява б/н від 06.02.2023 (вх. № 1379/23) про поновлення процесуальних строків, у якому товариство просить суд:

- поновити пропущений процесуальний строк для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

- прийняти позов про перегляд судового рішення по справі № 3/222/09 від 08.12.2009 року за нововиявленими обставинами до розгляду та винести з цього приводу відповідну ухвалу суду.

Відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

В поданій заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявник неодноразово, систематично зазначає про наявність у даній справі істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Водночас, як вбачається із заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявляючи про поновлення строку на подання заяви, товариство посилається на те, що позивач до розгляду суду по справі №3/222/09 надав завідомо неправдиву інформацію про обставини укладення та виконання Кредитного договору №05-407/08 від 07.08.2008 року, фальшиві письмові докази, про що відповідач не знав і не міг знати, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі, так як правдивість та істотність цих даних обставин для розгляду справи при врахуванні їх судом під час розгляду справи №3/222/09, мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Також заявник зазначає, зокрема, таке:

«Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1)  істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи: 2) факт надання фальшивості письмових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 321 ГПК України та п.2 ч.2 ст. 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п.2 ч.2 ст. 320 цього Кодексу, - факт надання фальшивості письмових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Частиною 3 ст. 321 ГПК України унормовано, що строки, визначені у частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені».

Дослідивши викладені заявником обставини, як в заяві про поновлення процесуальних строків, так і в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, разом із наданими доказами у сукупності, проаналізувавши їх у відповідності з нормами процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити таке.

По-перше, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Разом із тим, відповідно до приписів ч. 3 ст. 321 ГПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Суд наголошує, що трирічний строк, наведений у нормі п. 1 ч. 2 ст. 321 ГПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (цей строк процесуальною нормою визначено як місячний), а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки. Обмеження такого строку має легітимну мету забезпечити додержання принципу правової визначеності, досягнення стабільності правового регулювання, балансу інтересів сторін справи. Отже, за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк (три роки) є преклюзивним – присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2018р. у справі 5009/2987/12).

Як вбачається із матеріалів справи, з дня набрання рішенням суду законної сили у даній справі минуло більше ніж тринадцять років, а тому в силу припису норми, що передбачена ч. 3 ст. 321 ГПК України, строк на звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами з підстави, що передбачена п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України в даному випадку пропущений та в силу прямого припису відповідної процесуальної норми, не може бути поновлений.

По-друге, слід зауважити, що заявник допускає вільне трактування норми процесуального закону, зазначаючи, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України є «факт надання фальшивості письмових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі». Разом із тим, відповідна норма передбачає, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Водночас, товариством не надано Господарському суду Миколаївської області доказів наявності вироку (ухвали) у кримінальному провадженні, що набрав (набрала) законної сили. З урахуванням наведеного, посилання заявника на факт фальшивості письмових доказів у справі № 3/222/09 є лише декларативним та не підтвердженим відповідними доказами.

По-третє, суд також зауважує, що згідно із п. 2 ч. 1 ст. 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України, з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Суд також зазначає, що десятирічний строк, наведений у нормі п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (цей строк процесуальною нормою визначено як місячний - 30 днів), а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки. Обмеження такого строку має легітимну мету забезпечити додержання принципу правової визначеності, досягнення стабільності правового регулювання, балансу інтересів сторін справи. Отже, за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2018р. у справі 5009/2987/12).

Судом mutatis mutandis враховано також позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 29.11.2021 у справі №904/4470/16, в якій Верховний Суд зазначає, що аналіз положень статті 321 ГПК України дає підстави вважати, що за своєю правовою природою встановлений цією нормою строк у три роки/десять років є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Отже, можливість поновлення процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, процесуальним законом виключається. Водночас, наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням.

Близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 01.04.2021 у справі № 910/6260/13).

Як уже було зазначено вище, приписами ч. 3 ст. 321 ГПК України передбачено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Таким чином, можливість поновлення процесуального строку, встановленого ч. 2 ст. 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, тобто з тих, на які посилається заявник, процесуальним законом виключається, - такий строк є присічним.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмеженим законом, особливо щодо умов прийнятності скарги, заяви про перегляд судового рішення, що набуло статусу остаточного. Норми, які регулюють строки подання скарг, заяв, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №910/3600/14.

При цьому суд керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі заявником не наведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 06.02.2023 (вх. № 1379/23) про поновлення процесуальних строків не підлягає задоволенню, з причин неможливості їх поновлення.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

При цьому, згідно із ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 06.02.2023 (вх. № 1379/23) про поновлення процесуальних строків та про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 06.02.2023 (вх.  №  1378/23) про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі № 3/222/09 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 118, 119, 233, 234, 235, 320, 321 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 06.02.2023 (вх. № 1379/23) про поновлення процесуальних строків у справі № 3/222/09 відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРС ЛТД» б/н від 06.02.2023 (вх.  №  1378/23) про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2009 у справі № 3/222/09 за нововиявленими обставинами залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           О.Г. Смородінова