Справа № 724/2665/22

Провадження № 2-а/724/2/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року Хотинський районний суду Чернівецької області у складі:

головуючого судді Скрипника С.М.,

за участю секретаря судового засідання Писанюк Я.П.,

розглянувши в м. Хотині у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції про поновлення строку на оскарження та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -

        встановив:

30.12.2022 року адвокат Біла У.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу.

Адміністративний позов обґрунтовує тим, що 09 березня 2022 року поліцейським СРПП Рахівського РВП ГУНП рядовим поліції Тяском Василем Васильовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, посилаючись на те, що 09.03.2022 року позивача та його товариша, який і керував ТЗ із причепом, зупинили працівники поліції та почали вимагати документи спочатку у водія, а потім, дізнавшись, що ТЗ належить ОСОБА_1 , і у нього. Позивач, знаючи, що Указом Президента України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року по всій території України було введено воєнний стан, а пунктом 7 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" серед заходів правового режиму воєнного стану є перевірка документів в осіб, то відповідно ОСОБА_1 , на вимогу працівників поліції пред`явив своє водійське посвідчення серії НОМЕР_1 . Після перевірки документів позивач із товаришем продовжили рух, не підозрюючи, що на когось із них було винесено постанову, адже жодного правопорушення вони не вчиняли та діяли в рамках закону. Водій, який був за кермом належного ОСОБА_1 автомобіля, мав право керувати транспортним засобом відповідної категорії, а сам позивач взагалі в той день не керував автомобілем, у зв`язку з чим не міг вчинити яке-небудь порушення Правил дорожнього руху.

Зазначає, що відповідно до копії постанови про адміністративне правопорушення, позивач її не підписував та копію не отримував, і позивачу не було відомо про винесення відносно нього оскаржуваної постанови.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував належним йому транспортним засобом Volswagen Krafer, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із причепом, реєстраційний номер НОМЕР_3 , не маючи при цьому права на керування таким ТЗ, а саме причепом, загальна маса якого 1300 кг, тобто без відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР України й скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП України.

Вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад правопорушення, а постанова є незаконною, необґрунтованою, та такою, що не відповідає обставинам події й винесена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів, а тому просить її скасувати, справу відносно  ОСОБА_1  закрити.

05.01.2023 року провадження у даній справі відкрито, поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача 1 Головного управління Національної поліції в Закарпатській областіОлексій В.В. 27.01.2023 року подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на викладене у відзиві. Зазначив, що що дії поліцейського щодо зупини керованого позивачем транспортного засобу та його вимога пред`явлення водієм відповідних документів, ґрунтується на вимогах закону.

Представник відповідача 2 Черкасов М.М. 27.01.2023 року подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на викладене у відзиві. Зазначив, що дії поліцейського щодо зупини керованого позивачем транспортного засобу та його вимога пред`явлення водієм відповідних документів, ґрунтується на вимогах закону.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з постановою серії БАВ № 449895 на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 3400 грн..

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував належним йому транспортним засобом Volswagen Krafer, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із причепом, реєстраційний номер НОМЕР_3 , не маючи при цьому права на керування таким ТЗ, а саме причепом, загальна маса якого 1300 кг., тобто без відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР України й скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП України.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 126 КУпАП України керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування адміністративного позову адвокат Біла У.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 посилається на те, що 06 грудня 2022 року позивачу в телефонному режимі державним виконавцем було повідомлено про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження (№ АСВП: 70473734) на підставі постанови про адміністративне правопорушення від 09.03.2022 року за ст. 126 КУпАП, стягувачем в якому є Рахівський районний відділ поліції.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 12.12.2022 року Рахівського РВП ГУНП України в Закарпатській області від 13.12.2022 р., зазначено про те, що копія постанови серії БАВ № 449895 від 09.03.2022 р. направлена в Хотинський ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області, а які-небудь відео-докази відсутні.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.12.2022р. представником позивача було отримано відповідь на вищевказаний адвокатський запит, надану Хотинським ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області, до якої було долучено копію оскаржуваної постанови, яка і була отримана представником позивача 23.12.2022р., що підтверджується тренінгом поштового відправлення на офіційному веб-сайті "УкрПошта".

Судом поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому, судом встановлено, що із відповіді на адвокатський запит від 12.12.2022 року про надання копій всіх матеріалів, які стали підставою для винесення постанови про адміністративне правопорушення, включаючи результати фотозйомки, а також копії відеозаписів від 09.03.2022 року з нагрудних камер поліцейських, технічних приладів, що встановлені на службових транспортних засобах, відеореєстраторах, які використовувались при складенні постанови про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП Рахівським РВП ГУНП Закарпатської області зазначено, що через технічні несправності портативного реєстраторів поліцейських, які оформляли дане правопорушення, надати копію відеозапису неможливо.

У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для підтвердження порушення позивачем п. 2.1а ПДР України відповідач згідно зі ст. 251 КУпАП зобов`язаний був надати, зокрема, належний відеозапис чи матеріали фіксації події.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У відповідності до п. 2 Розділу 1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з п. 5 Розділу II згаданої Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/ або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Проте, всупереч вищезазначеному, в постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначено та не додано, а ні результатів фото-, відеозйомки, а ні письмових пояснень, та інших доказів задля підтвердження фактів, викладених в ній.

Наявність події і складу правопорушення має бути підтверджено доказами, з яких будуть вбачатися достовірні обставини, які мають значення для вирішення справи. В той же час з матеріалів справи не вбачається достатніх та належних доказів, які б у своїй сукупності могли надати можливість перевірити та підтвердити обставини за фактом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, у постанові, яка оскаржується, відповідачами не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення винесене останнім про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідачі не надали суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини порушення ОСОБА_1  09.03.2022 року пункт 2.1а ПДР України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем інспектором не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268,280 КУпАП, у зв`язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених ст. 9 КУпАП обставин, то суд вважає недоведеним факт скоєння позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому постанова винесена необґрунтовано, без дотриманням вимог КУпАП, що є підставою для її скасування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 та скасування постанови від 09 березня 2022 року серії БАВ № 449895 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400 гривень.

Керуючись Керуючись ст.ст.77,243-245, 286 КАС України, суд, -

        ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції про поновлення строку на оскарження та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягненняу вигляді штрафу - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 449895 від 09 березня 2022 року, винесену поліцейським СРПП Рахівського РВП ГУНП рядовим поліції Тяском Василем Васильовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня його постановлення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Скрипник