Справа № 621/626/18

Провадження № 2/638/1447/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року         м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря Почерніної А.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова позвону заяву ОСОБА_2 , як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору по справі №621/626/18, подану до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до державного реєстратора Зміївської районної ради Харківської області Борка Андрія Степановича, Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

встановив:

                ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулись до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до державного реєстратора Зміївської районної ради Харківської області Борко А.С., Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» в якому з урахуванням уточнень просять: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:37689871 від 23.10.2017, відповідно якого право власності на нерухоме майно – квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

       Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 червня 2018 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

       Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

               20 січня 2022 року до суду надійшла позовна заява від ОСОБА_2 в якій вона просить: прийняти до розгляду заяву третьої особи – ОСОБА_2 , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та розпочати розгляд справи з початку; витребувати з незаконного володіння АТ «Альфа Банк» на користь спільних власників ОСОБА_2 , ТА ОСОБА_4 нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2 . Одночасно з вказаною позовною заявою, було подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду. В обґрунтування клопотання, ОСОБА_2 зазначає, що вона набула цивільну процесуальну дієздатність з досягненням повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з чим, просить поновити строк звернення з вказаним позовом.

               В судове засідання учасники не з`явилися, про дату, час та місце повідомлялись.

               Суд, дослідивши позовну заяву ОСОБА_2 та матеріали справи, дійшов висновку про таке.

               В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до державного реєстратора Зміївської районної ради Харківської області Борка А.С., АТ "Альфа-Банк" про скасування рішення про державну реєстрацію.

               Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 червня 2018 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

               Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2018 року підготовче судове засідання закрито та призначено розгляд справи по суті.

               Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

       Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

       Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку- норм ЦПК України.

       Таким чином, право на пред`явлення третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору позовної заяви не є абсолютним, подаючи позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.

       Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

       Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

       Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

       Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

       Положення ст. 127 ЦПК України дають можливість учаснику справи звернутися до суду з заявою про поновлення пропущений процесуальний строк, встановлений законом, вказавши поважні причини його пропуску.

       Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно -процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

       Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

       Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

       Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

       Виходячи з положень вищевказаних норм, факт подання особою клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову повинно містити обґрунтування причин пропуску цього строку.        Цивільний процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

       Відповідно, системний аналіз вищевказаних норм права дає підстави вважати, що необхідною умовою набуття іншою особою статусу третьою особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

       Як роз`яснено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідальності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК України (в редакції закону від 15.12.2017 року - ст. ст. 193-194 ЦПК України).

       Суд зазначає, що підготовче засідання по справі було закрито ухвалою суду від 09 листопада 2018 року.

       Тому, позовна заява ОСОБА_2 подана із порушенням ч.1 ст. 52 ЦПК України.

       Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

       Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

       В постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 року у справі № 204/6085/20 (61-21431св21) зроблено висновок про те, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими.

       У даному випадку, виходячи зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 , суд не вбачає вагомих обставин для повернення на стадію підготовчого судового засідання та поновлення строку для пред`явлення позову третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору. ОСОБА_2 не доведена вагомість обставин повернення на стадію підготовчого судового засідання. Також, суд зазначає, що повернення на стадію підготовчого судового засідання може призвести до більш тривалого розгляду вказаної справи, та порушення прав як позивачів так і відповідачів, оскільки розгляд справи триває з 01 червня 2018 року.

       При цьому, суд зауважує на тому, що ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернутись до суду з окремим позовом за правилами позовного провадження, після вирішення судом даного позову.

       Керуючись ч.1 ст. 52 ст.ст. 53, 189-197, 195, 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

постановив:

       Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку і поверненні до стадії підготовчого засідання по справі № 638/626/18 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до державного реєстратора Зміївської районної ради Харківської області Борка Андрія Степановича, Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про скасування рішення про державну реєстрацію.

       Відмовити ОСОБА_2 у вступі у справу № 638/626/18 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до державного реєстратора Зміївської районної ради Харківської області Борка Андрія Степановича, Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про скачування рішення про державну реєстрацію.

       Позовну заяву повернути ОСОБА_2 та роз`яснити, що вона не позбавлена права звернутись до суду з окремим позовом за правилами позовного провадження.

       Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

        Суддя                                                                                 Л.М. Рибальченко