КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м .Кіровоград, вул. К. Маркса, 40
тел./факс: 24-06-22, E-mail: inbox@adm.kr.court.gov.ua
Справа № 2-а-2826/08/1170
Категорія статобліку 2.7
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Ком'якович Г.М.
при секретарі: Господарікову М.О.
позивача: ОСОБА_1
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2( довіреність б/н від ІНФОРМАЦІЯ_1 року)
відповідача - 1 - ОСОБА_3 ( довіреність НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року)
відповідача - 2 - ОСОБА_4 ( довіреність НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року)
третя особа - ОСОБА_5 ( довіреністьНОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року)
третя особа: ОлексОСОБА_7ський РВ УМВС України в Кіровоградській області - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача - 1: Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Кіровоградській області, вул. Дзержинського, 41, м. Кіровоград, 25006
відповідача - 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. 50 років Жовтня, 7а, м. Кіровоград, 25009
третя особа - ОлексОСОБА_7ський РВ УМВС України в Кіровоградській області, вул. 6 Грудня, 49, м. Кіровоград, 28000
третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області
про стягнення вихідної допомоги, зобов'язання вчинити певні дії: провести перерахунок пенсії, стягнення заборгованості за минулий час з проведення компенсації втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати та стягнення моральної шкоди, суд -
ВСТАНОВИВ:
До Кіровоградського окружного адміністративного суду ІНФОРМАЦІЯ_5 року звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління МВС України в Кіровоградській області, ОлексОСОБА_7ського міського відділу управління МВС України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОлексОСОБА_7ський РВ УМВС України в Кіровоградській області, Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області про стягнення вихідної допомоги, зобов'язання вчинити певні дії: провести перерахунок пенсії, стягнення заборгованості за минулий час з проведення компенсації втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати та стягнення моральної шкоди в сумі 20 000 грн. з кожного відповідача.
У судовому засіданні позивач та представник позивача просили їх вимоги задоволити, мотивуючи обставинами, наведеними в адміністративному позові. У подальшому в ході судового розгляду позивач ІНФОРМАЦІЯ_6 року надав до суду заяву, в якій відмовився від позовних вимог у частині стягнення вихідної допомоги.
У цьому ж судовому засіданні позивач подав заяву про збільшення позовних вимог у якій просить:
- зобов'язати управління МВС в Кіровоградській області внести зміни до наказу НОМЕР_6 о/с від ІНФОРМАЦІЯ_7 року про звільнення і зазначити, що він звільнений ІНФОРМАЦІЯ_7 року за ст. 64, п. «б» через хворобу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вчинити певні дії, тобто провести перерахунок пенсії у розмірі 61% грошового забезпечення (з врахуванням надбавок і доплат) щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_8 року та довічно, з проведенням компенсації втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати;
- стягнути з управління МВС в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відшкодування моральної шкоди з кожного по 20000 грн.
Ухвалою суду від ІНФОРМАЦІЯ_9 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області.
Представники відповідачів проти заявлених позовних вимог заперечували та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог із урахуванням поданого письмового заперечення.
Зокрема вони зазначили, що ОлексОСОБА_7ський міський відділ та управління МВС України в Кіровоградській області є не прибуткові бюджетні організації.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про міліцію» фінансування міліції здійснюється за рахунок коштів республіканського та місцевого бюджету. Відповідно до п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України затверджено принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. У зв'язку з великою заборгованістю перед звільненими та недостатнім фінансуванням з державного бюджету виплачується в залежності від надходження коштів. Вимоги позивача стягнути моральну шкоду не визнають, вважають необгрунтованими та безпідставними.
При розгляді зазначеної справи в судових засіданнях оголошувалась неодноразово перерва за клопотанням сторін з метою надання додаткових доказів.
У відповідності до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав, та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 3 зазначеної статті цього ж Кодексу передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що наказом начальника управління УМВС України в Кіровоградській області НОМЕР_6 о/с від ІНФОРМАЦІЯ_7 року начальника сектору Державної боротьби з економічною злочинністю кримінальної міліції ОлексОСОБА_7ського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, капітана міліції Іваня Олександра Вікторовича відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил через обмежений стан здоров'я (п.64 «в»).
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах рядового та начальницького складу з ІНФОРМАЦІЯ_10 по ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Його вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить 14 років, два місяці і шість днів, в пільговому - 20 років, пять місяців і два дні, а його середньомісячне грошове утримання до звільнення складало 2120 грн. 22 коп.
За правилами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України від ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_1 з 1 квітня призначено пенсію за вислугу року (пенсійна справа № НОМЕР_7).
Відповідно до п. «а» ч.1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років - 50%, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55% відповідних сум грошового забезпечення, за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «в» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України через обмежений стан здоров'я, а тому за вислугу років йому нараховано пенсію у розмірі 50% грошового забезпечення.
Перед звільненням позивач ОСОБА_1 був направлений на медичне обстеження до військово-лікарської комісії УВС України в Кіровоградській області. Згідно висновку цієї комісії (свідоцтво про хворобу НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_11 року) йому був встановлений відповідний діагноз, у якому зазначено, що захворювання пов'язане з проходженням військової служби та він обмежено придатний до військової служби.
Рішення військово-лікарської комісії УВС України в Кіровоградській області від ІНФОРМАЦІЯ_11 року та наказ начальника управління УМВС України в Кіровоградській області НОМЕР_6 о/с від ІНФОРМАЦІЯ_7 року позивачем у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржувались.
У період з ІНФОРМАЦІЯ_12 по ІНФОРМАЦІЯ_13 року позивач ОСОБА_1 заочно навчався в Національному університеті внутрішніх справ. Згідно довідки про проходження служби позивач у цей же період проходив службу (з ІНФОРМАЦІЯ_14 по ІНФОРМАЦІЯ_15 року) на посаді оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх кримінальної міліції ОлексОСОБА_7ського міського відділу управління МВС України в Кіровоградській області (накази НОМЕР_8 від ІНФОРМАЦІЯ_14 року і НОМЕР_9 від ІНФОРМАЦІЯ_16 року).
Відповідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ при призначенні пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється звання до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців. Тобто, при призначенні пенсії додатково зараховується час навчання (у тому числі заочно) до вступу на службу, а не час навчання в період проходження служби.
При виході на пенсію позивачу була нарахована одноразова грошова допомога при звільненні в сумі 20299 грн. 37 коп. Після звернення позивача до суду із позовом (ІНФОРМАЦІЯ_5 року) проведена виплата зазначеної грошової допомоги: ІНФОРМАЦІЯ_17 року - 3391 грн. 30 коп.; 18.12.2008 року - 3290 грн. 83 коп.; ІНФОРМАЦІЯ_18 року - 13617 грн. 24 коп. Заборгованості по виплаті вихідної допомоги перед ОСОБА_1 немає. Судом ІНФОРМАЦІЯ_6 року прийнято відмову позивача в частині стягнення вихідної допомоги та відповідною ухвалою закрито провадження в цій частині.
Разом з тим, зазначена сума одноразової грошової допомоги повинна була виплачена позивачу при його звільненні, що відповідачем виконано не було. Позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем, на якого покладена відповідальність за своєчасну, виплату всіх сум, що йому належить.
У рішенні НОМЕР_10 від ІНФОРМАЦІЯ_19 року Конституційний Суд України розтлумачив, що діяльність правозастосовчих органів України /зокрема - відповідача/ має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України.
Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність діяльності органів влади у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.
Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що управління має велику заборгованість, а також недостатнє фінансуванням з державного бюджету. Розрахунок зі звільненими працівниками проводиться по мірі надходження коштів і по графіку погашення заборгованості. Таке твердження є необґрунтованим, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань.
Наведене дозволяє дійти висновку про те, що бездіяльність управління МВС України в Кіровоградській області в частині несвоєчасної виплати вихідної допомоги при звільнені позивача на пенсію суперечать Конституції України, через що є неправомірними та такими, що порушують права позивача на належне соціальне забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд вважає, що після звільнення позивача, його відносини з відповідачем, які випливають з його служби у відповідача, припинилися, у зв'язку з чим нарахована та невиплачена вказана сума стала грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем.
Суд дійшов також до висновку, що позивачу дійсно була спричинена моральна шкода в зв'язку з невиплатою відповідачем вихідної допомоги при її звільненні. Дійсно, відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування моральної шкоди власником, або уповноваженим ним органом, працівнику якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань. Однак, їх відносини стосовно наслідків несвоєчасної виплати перейшли у площину цивільно-правових відносин щодо неналежного виконання грошових зобов'язань та наслідків, які при цьому настають.
Судом встановлено, що відповідачем була нарахована позивачеві вказана сума допомоги. Таким чином, з вказаного моменту ця сума стала власністю позивача. Не прийнявши заходів до виплати її позивачеві, відповідач тим самим порушив право власності позивача, змусив його змінити свої життєві плани, внаслідок чого позивач переніс моральні страждання.
Згідно зі ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. На думку суду позивач має право вимагати відшкодування заподіяної відповідачем внаслідок порушення права власності, моральної шкоди.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. НОМЕР_2 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Вихідна допомога виплачена позивачу тільки після звернення його до суду, тобто більше чим через 10 місяців після звільнення.
На утриманні позивача перебуває дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_20 року народження. Син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_21 року народження є інвалідом другої групи. У жовтні 2008 року померла дочка позивача ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_22 року народження. Дружина позивача не працює - інвалід третьої групи, хворіє та є опікуном онука ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_23 року народження, який є круглим сиротою, що підтверджується рішенням ОлексОСОБА_7ської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_24 року.
Несвоєчасна виплата допомоги поставила позивача та його сім'ю у скрутне матеріальне становище.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд вважає необхідним врахувати обставини справи, надані докази, розумність та виваженість, та вважає за необхідне визначити її у розмірі 5000 гривень.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає на те, що Головним управлінням пенсійного фонду України в Кіровоградській області порушені його права і свободи, пов'язані із пенсійним забезпеченням, але ж у ході розгляду справи позивачем не доведено суду обставини, на яких грунтуються ці вимоги та не подано відповідних доказів, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.
В силу ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. 1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. 2. Стягнути з управління МВС України в Кіровоградській області моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. на користь ОСОБА_1.
3. Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 в сумі 4 грн.25 коп. стягнути з Державного бюджету України.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М. Ком'якович