Справа № 953/6050/22

                                                        н/п 1-кп/953/514/23

    УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2023 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_2 ,

обвинуваченої – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

УС Т А Н О В И В :

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 подала письмове клопотання про зміну застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні №22022220000001005 від 01.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в якому просить змінити обраний до обвинуваченої запобіжний захід з тримання під вартою без можливості внесення застави на запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

В обґрунтування клопотання посилалася на те, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні, відсутні. Разом з тим застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, на переконання сторони захисту, буде достатнім для забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що обвинувачена  ОСОБА_3  з 2015 року є депутатом у сел.Кутузівка та до цього часу займає посаду секретаря Вільхівської сільської ради, від посади не відсторонена, має позитивну характеристику, міцні соціальні та родинні зв`язки, постійне місце проживання, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, наміру переховуватися від суду та органів досудового розслідування не має. Зауважила на тому, що оскільки жоден доказ немає наперед встановленої сили, при цьому, враховуючи численні порушення прав обвинуваченої, допущені стороною обвинувачення під час досудового розслідування, стороною захисту ставиться під сумнів належність та допустимість доказів сторони обвинувачення. З огляду на відсутність підстав стверджувати про доведену винуватість обвинуваченої  ОСОБА_3  у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а також, враховуючи презумпцію невинуватості та відсутність відомостей про матеріальні збитки по справі, відсутність у обвинуваченої доступу до зброї та права на її використання, захисник вважає, що ризики протиправної поведінки обвинуваченої ОСОБА_3  відсутні. Як на підставу для зміни застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилалася на похилий вік обвинуваченої ОСОБА_3 , на наявність у неї певних хронічних захворювань та неможливість здійснення лікування в умовах слідчого ізолятору. Зазначила, що від депутата Вільхівської сільської ради ОСОБА_6 , першого заступника Вільхівського сільського голови ОСОБА_7 та начальника Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області ОСОБА_8 надійшли заяви про бажання взяти обвинувачену ОСОБА_3 на поруки. З огляду на вищевикладене, просила суд змінити застосований до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Депутат Вільхівської сільської ради ОСОБА_6 , перший заступник Вільхівського сільського голови ОСОБА_7 та начальник Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області ОСОБА_8 у судовому засіданні пітримали свої заяви про бажання взяти на себе обов`язки особистих поручителів обвинуваченої ОСОБА_3 .

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання захисника підтримала та просила задовольнити.

Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання захисника, посилаючись на його необґрунтованість. Зауважив, що застосований до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід є дієвим та в достатній мірі забезпечує її належну процесуальну поведінку. Наголосив, що залишення застосованого запобіжного заходу до обвинуваченої ОСОБА_3 в силі гарантуватиме дотримання останньою своїх процесуальних обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження. Додатково зауважив, що ризики, встановленні слідчим суддею та судом, не втратили своєї актуальності, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали, суд встановив таке.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2022 року щодо ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05 липня 2022 року, який у подальшому був продовжений до 06 листопада 2022 року включно.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2022 року щодо ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 31 грудня 2022 року включно без визначення розміру застави, який у подальшому продовжений до 20 лютого 2023 року включно.

Відповідно до змісту пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, вчинених з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації дій держави-агресора, збройних формувань держави-агресора; добровільного збору, передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.

Сторона захисту, звернувшись до суду з клопотання, у порядку ст. 201 КПК України, просить змінити застосований до обвинуваченої запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, посилаючись на відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також враховуючи дані про особу обвинуваченої, зокрема її похилий вік, наявність у неї певних хронічних захворювань та неможливість здійснення лікування в умовах слідчого ізолятору, що на думку захисника, є вагомими підставами для зміни обвинуваченій обраного щодо останньої запобіжного заходу.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Запобіжний захід може бути змінений, коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні (продовженні) запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Тож, загальною вимогою щодо змісту клопотання про зміну запобіжного заходу є зазначення в ньому нових обставин, які не були предметом судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу у порядку ст. 194 КПК України.

При цьому кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

На переконання суду, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

При цьому, зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Відповідно до. 4 ст. 201 КПК України клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

За змістом положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань та виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним, обвинуваченим зазначених дій.

Так, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Згідно з вимогами положень ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч. 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Зі змісту ст. 194 КПК України вбачається, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу вищезазначених положень слідує, що для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж суттєво зменшилась їх вага.

Натомість, розглянувши клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що стороною захисту не доведено відсутність обставин, зазначених у ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні суд встановив, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2022 року щодо ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який у подальшому неодноразово продовжувався, останній раз до 20 лютого 2023 року включно.

Так, зі змісту ухвали Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2022 року, якою продовжений строк тримання обвинуваченої під вартою до 20 лютого 2023 року включно вбачається, що суд, вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 з урахуванням положень ст. 178 КПК України, дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 . При цьому суд дійшов висновку, що існування вказаних ризиків виправдовує тримання особи під вартою, а також свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Окрім того, зі змісту вказаної ухвали вбачається, що суд вивчав особу обвинуваченої та можливість застосування стосовно ОСОБА_3  більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованого обвинуваченій діяння, як воно сформульоване стороною обвинувачення, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання останньої винуватою у скоєні інкримінованого їй кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченої, тому продовжив обвинуваченій строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто - до 20 лютого 2023 року включно без визначення розміру застави.

Отже, під час ухвалення вищевказаного судового рішення було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування (продовження) до обвинуваченої відповідного запобіжного заходу, зокрема характер та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченій діяння, тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою, особу обвинуваченої та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3  захисник посилається на наступні обставини: відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; похилий вік обвинуваченої, стан її здоров`я та неможливість здійснення лікування в умовах слідчого ізолятору, міцні соціальні зв`язки, відсутність у обвинуваченої фактів притягнення її до адміністративної та кримінальної відповідальності, не встановлення органом досудового розслідування у межах цього кримінального провадження розміру майнової шкоди, яку б було нанесено діями обвинуваченої.

Однак, оцінивши доводи сторони захисту, в контексті твердження щодо відсутності ризиків, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як попередньо зазначалось, відповідно до змісту ухвали суду від 23 грудня 2022 суд під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_3 встановив наявність ризиків того, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також того, що обвинувачена може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному. На переконання суду, вага вказаних ризиків не тільки не зменшилась, а навпаки із зміною стадії кримінального провадження актуалізувалась. Так, у випадку визнання обвинуваченої винуватою, розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов`язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, ОСОБА_3 зможе переховуватися від суду. Крім цього, незважаючи на повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України та оголошення воєнного стану, ОСОБА_3 , має можливість безперешкодного перетину державного кордону.

Окрім того, на переконання суду, на стадії судового розгляду також зростає ймовірність ризику незаконного впливу на свідків, враховуючи ту обставину, що наразі не всі свідки допитані. Разом з тим з урахуванням законодавчої заборони обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, об`єктивує ризик незаконного впливу на свідків на стадії судового розгляду з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань під час досудового розслідування.

Суд, перевіряючи актуальність вищезазначених ризиків бере до уваги те, що обставини, які були враховані судом, та якими була обґрунтована їх першочергова наявність, продовжують існувати станом на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та у своїй сукупності є вагомими. Вказане, з урахуванням відсутності доказів протилежного, підтверджує продовження існування вказаних ризиків.

При цьому відомості, які характеризують особу обвинуваченої, зокрема її вік, стан здоров`я, наявність стійких соціальних зв`язків, зокрема, необхідність догляду за хворою матір`ю, відсутність фактів попереднього притягнення її до адміністративної чи кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 178 КПК України, безумовно враховуються судом і хоча такі вказують на зниження до певної міри ризику переховування обвинуваченої від суду, проте не виключають його.

Також суд враховує репутацію обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем роботи, сумлінно ставилася до виконання своїх службових обов`язків. Водночас, суд, надаючи оцінку таким обставинам вважає, що вони не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені судом ризики та спростувати його висновки щодо необхідності застосування запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою без визначення застави.

З приводу аргументів адвоката про відсутність у сторони обвинувачення доказів матеріальної заінтересованості ОСОБА_3 у цій справі, а також не встановлення органом досудового розслідування розміру майнової шкоди, яку б було нанесено діями обвинуваченої, суд зазначає, що такі твердження захисника не є релевантними для цілей зміни запобіжного заходу. Зазначене пояснюється тим, що такі обставини, на які посилається адвокат, стосуються остаточної винуватості або невинуватості обвинуваченої, що виходить за межі повноважень суду на даній стадії кримінального провадження, оскільки належну оцінку вказаним обставинам має дати суд при розгляді справи по суті.

На переконання суду, на даному етапі судового провадження запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, який хоча і пов`язаний з ізоляцією обвинуваченої від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі судового провадження ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.

З приводу заявлених клопотань депутата Вільхівської сільської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та начальника Вільхівської сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області ОСОБА_8 про бажання взяти обвинувачену ОСОБА_3 на поруки, то суд вважає, що на даній стадії судового провадження,вказаний запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам в повній мірі.

Застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки для запобігання вказаним ризикам також буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинувачену обов`язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_3 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу стороною захисту суду не надано переконливих доказів, які б обумовили зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 , застосованого на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2022 року. За таких обставин у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001005 від 01.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - відмовити.

У задоволенні клопотань ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 про взяття обвинувачену ОСОБА_3 на особисту поруку - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали складений 07 лютого 2023 року.

Суддя                                                         ОСОБА_1