Справа № 127/9430/22

Провадження № 22-ц/801/224/2023

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 рокуСправа № 127/9430/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Сопруна В.В., Стадника І.М.

з участю секретаря судового засідання: Ковальчук О.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу №127/9430/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудика Валерія Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2022 року, ухвалене у складі судді Ан О.В.,-

встановив:

У травні 2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом відповідно до якого просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.11.2021 вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В.В., зареєстрований в реєстрі за №818 щодо Договору кредиту № 014/035-43/50241 від 16.07.2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1 у розмірі 17255 США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.07.2007 року позивач та відповідач уклали кредитний договір, у забезпечення зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, між сторонами укладено іпотечний договір від 17.07.2007. Приватним нотаріусом 23.11.2021 року вчинено виконавчий напис, яким звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_1 . Позивач вказує на те, що вчинений виконавчий напис винесено із порушенням чинного законодавства оскільки він добросовісно сплачує усі суми та не допустив прострочення, а умовою для винесення виконавчого напису має бути подання банком документів, що підтверджують безспірність заборгованості. У результаті винесення виконавчого напису приватним виконавцем Тимощуком В.В. відкрито виконавче провадження та звернено стягнення на квартиру.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудика Валерія Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – відмовлено. Судові витрати залишено за позивачем.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Чернілевська Руслана Віталіївна просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначила, що рішення суду першої інстанції ухвалено з недотриманням норм матеріального права та неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Окрім того скаржник не погоджується з розміром стягнутого по виконавчому напису боргу, вважає його безпідставно збільшеним, вказує на відсутність будь-яких доказів на підтвердження розрахунку заборгованості, оскільки позивач здійснює обов`язкові платежі відповідно до графіку погашення заборгованості.

Також звертає увагу на те, що позивач не отримував вимогу про погашення заборгованості, не з власної вини , то вданому випадку відсутні підстави стверджувати, що повідомлення було здійснено належним чином.

Представник відповідача надіслав відзив на апеляційні скарги, де просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Інші учасники справи відзив на апеляційні скарги не надіслали.

Представник позивача – адвокат Чернілевська Р.В. апеляційну скаргу підтримала, просила суд її задовольнити у повному обсязі, на підставі мотивів викладених в апеляційній скарзі.

Позивач-відповідач – адвокат Коваленко С.О. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг на рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної скарги переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

По справі встановлено, що 16.07.2007 року ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк» (правонаступником якого є Акціонерного товариства «Райффайзен Банк») уклали кредитний договір № 014/035-43/50241, згідно умов якого сума наданого кредиту 17255 дол. США, кредит надався до 15.07.2027 року, процентна ставка 13% річних. У забезпечення зобов`язань щодо погашення вищевказаного кредиту, сплати відсотків та інших платежів, між сторонами укладено іпотечний договір від 17.07.2007, де предметом іпотеки є нерухоме майно: ціла квартира за АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 . В іпотечному договорі передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь – якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»; згідно з договором про задоволення про задоволення вимог іпотекодержателя. Даний договір нотаріально посвідчений.

Між сторонами 26.09.2012 та 19.03.2015 укладено додаткові угоди №014/035-43/50241/81-1-0-00/1578 та 014/035-43/50241/81-1-0-00/16846 відповідно, якими сторони передбачили зміни до основного кредитного договору № 014/035-43/50241, відбулося рефінансування в гривню.

На адресу ОСОБА_1 АТ «Райффайзен Банк» 11.10.2021 надіслав вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором в якому вказав, що внаслідок неналежного виконання зобов`язань утворилася прострочена заборгованість у сумі 15959,34 грн. Керуючись договором та 625, 1050 ЦК України вимагає протягом не більш як 30 днів з дня отримання вимоги здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом із сплатою відсотків та пені до умов кредитного договору, а саме: 205 045.75 грн- заборгованість по сумі кредиту, 1814.99 грн – за процентами.

Про те вказані вимоги ОСОБА_1 не виконав.

АТ «Райффайзен Банк» 17.11.2021 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудика В.В. про вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рудик В.В. 23.11.2021 виніс виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №818, яким запропонував звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , цим самим задовольнивши вимоги стягувача у розмірі 206 860 грн. З самого виконавчого напису випливає, що заборгованість станом на 07.10.2021 складає: за кредитом 205 045.75 грн, 1814.99 грн – за відсотками також зазначено, що стягнення здійснюється за період з 07.10.2018 по 07.10.2021.

Згідно наданого відповідачем розрахунку станом на 07.10.2021 випливає, що прострочена заборгованість за кредитом складає 15959,34 грн, заборгованість сумі кредиту - 205045,75 грн, 1814 грн – заборгованість за процентами, загальна сума 206860.74 грн. За період з 20.03.2015 по 07.10.2021 позивачем сплачено 52547,26 грн тіла кредиту та 271966,69 грн процентів з необхідних 68506,60 грн. тіла кредиту та 273781,68 грн процентів.

Постановою від 22.01.2022 виданою приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. відкрито виконавче провадження на підставі вищевказаного виконавчого напису.

Таким чином, відповідач розпочав процедуру позасудового звернення стягнення на предмет іпотечного договору на підставі виконавчого напису, яка передбачена іпотечним договором.

Аналіз спірних правовідносин вказує на те, що у дослідженні питання стосовно можливості визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, необхідно керуватися насамперед Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про іпотеку»,  постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Відповідно до положень ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Разом із тим, відповідно до п.1-1 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису на іпотечних договорах, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової  вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Окрім того, частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. При цьому частиною 2 вказаної статті визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право. Проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, що є підставою нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.

Суд дослідивши надані докази, ознайомившись із доводами сторін прийшов до правильного висновку про встановлення факту наявності заборгованості, факту повідомлення ОСОБА_1 про розірвання договору та необхідності повернення кредитних коштів, не виконання ОСОБА_1 вимог кредитора, тобто настання випадку передбаченого договором іпотеки та здійснення кредитором дій, передбачених договором іпотеки - звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання боржником зобов`язань, передбачених договором. Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову із тих підстав, що відповідач надав усі необхідні документи для належного вчинення виконавчого напису, а вказана заборгованість є безспірною оскільки утворилася та не погашалася позивачем, що призвело до порушення ним своїх зобов`язань.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не був належним чином повідомлений про направлення йому вимоги про наявність заборгованості, не знайшли свого підтвердження, оскільки у кредитному договорі та у додаткових угодах вказана адреса: АДРЕСА_2 , на яку і було направлено вище зазначену вимогу.

Не отримання вимоги позивачем свідчить про недобросовісність іпотекодавця та порушення прав іпотекодержателя в очікуванні таких дій. (постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 490/3505/17 (провадження № 61-5426св19).

Доводи про те , що сума боргу не є безспірною, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, так як, в розрахунку наданому банком відображені усі платежі ОСОБА_1 та зафіксовано, що оплати останній проводив з затримкою, тобто не згідно графіку погашення заборгованості, що в свою чергу є порушенням умов договору.

Інші доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права під час розгляду справи є безпідставними та фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржуване судове рішення відповідає критеріям обґрунтованості судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційну скаргупредставника позивача  ОСОБА_1 - адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни -залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:  І.В. Міхасішин

Судді: В.В. Сопрун

І.М. Стадник