05.10.2010 1-273/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої Скрипник О.Г.

при секретарі Теліциній В. І.

з участю прокурора Усманової Є.И.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за обвинуваченням ОСОБА_1, 23.02.1958 р. н., уродженка с. Мартиновичі Поліського району Київської області, українка, гр-н України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружена, раніше не судима, пенсіонерка, офіційно не працююча, проживає в с. Катюжанка. АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.213 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1М вчинила здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.

В період часу з середини лютого 2010 року по 14.08.2010 року ОСОБА_1, умисно з корисних мотивів і метою одержання доходу, у власному гаражі, який розташований напроти її будинку по вул. Заводській, 22 с. Катюжанка Вишгородського району Київської області, здійснювала купівлю, зберігання та реалізацію металобрухту без державної реєстрації та спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.

Підсудна в судовому засіданні винною себе визнала повністю, обставини вчиненого злочину підтвердила. Зазначила, що вона у власному гаражі по вул.. Заводській, 22 в'с. Катюжанка Вишгородського району Київської області, купувала, зберігала та здійснювала реалізацію металобрухту, при цьому ніякої ліцензії на здійснення цих операцій у неї немає.

Заслухавши думку підсудної, висновок прокурора, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинила здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, вчинивши діяння, яке кваліфікується за ч.1 ст.213 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудної, її позитивну характеристику, те, що вона є пенсіонеркою, має невелику пенсію.

Суд вважає, що сукупність вказаних пом»якшуючих обставин, суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та особи підсудної і дає змогу при призначенні покарання застосувати до неї ст.. 69 КК України.

Зважаючи на наявність пом»якшуючих обставин, суд вважає, що перевиховання підсудної можливе без ізоляції для суспільства. З урахуванням того, що підсудна вчинила злочин невеликої тяжкості, зважаючи на наявність пом»якшуючих обставин, суд застосовує до ОСОБА_1 ст.ст. 53, 69 КК України та призначає їй покарання нижче від найнижчої межі - штраф у розмірі ЗО неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510, 0 гривень.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України

та на підставі ст. ст. 53, 69 КК призначити їй покарання нижче від найнижчої межі - штраф у розмірі 510, 0 гривень.

Запобіжний захід залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області на протязі на протязі 15 діб з дня його проголошення.

Суддя О.Г.Скрипник