КИЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД   м. ПОЛТАВИ

Справа №642/2729/21

Провадження № 2/552/1244/23

У Х В А Л А

07.02.2023 року                                                          м. Полтава

Суддя Київського районного суду м. Полтави Миронець О.К. розглянувши позовну заяву керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Багатогалузевої приватної фірми «Монада», Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів

В С Т А Н О В И В:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся з позовом до Багатогалузевої приватної фірми «Монада», державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання недійсними договорів.

Дослідивши матеріали позовної заяви доходжу такого висновку.

Звертаючись до суду прокурор посилається на незаконність рішення державного реєстратора Печенізької районної державної реєстрації Зоткіна Сергія Володимировича щодо реєстрації за БПФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » права власності на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 . При цьому вказує на те, що спірний об`єкт є самочинним будівництвом, а отже БПФ «Монада», з урахуванням положень ст.658 ЦК України не мала права продажу вищевказаної нежитлової будівлі. Харківська міська рада не є стороною оскаржуваних договорів. Сам факт проведення самочинного будівництва порушує права територіальної громади міста Харкова, представником якої є Харківська міська рада. Вказаним прокурор обґрунтовує представництво інтересів держави прокуратурою у суді.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 175 ЦПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Як убачається з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно.

Згідно пункту 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У пункті 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором.

Правовий аналіз змісту частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

При цьому, у випадках відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до суду, прокурор безсумнівно має право на подання позову в інтересах держави.

Якщо ж такий орган існує, то в такому разі прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва.

Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для прийняття судом цієї заяви та рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва.

До матеріалів справи додано лише лист від 01.04.2021 року керівника прокуратури направлений на адресу Харківської міської ради в якому повідомлено, що прокуратура звертається до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. про скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.

У позовній заяві зазначається, що Харківська міська рада не належним чином виконує свої обов`язки, самостійно до суду за захистом своїх порушених прав не звертається, що і стало підставою для звернення прокурора з вказаним позовом до суду. Проте з такими доводами прокурора погодитися не можна, так як до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження того, що Харківська міська рада не може звернутись до суду з позовом.

Участь прокурора в даній справі може призвести до порушення принципу рівності учасників судового процесу та принципу змагальності сторін.

Враховуючи викладене, доходжу висновку, що прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради.

До того ж Харківська міська рада, на даний момент, існує як юридична особа, не ліквідована, а тому здатна самостійно представляти свої інтереси в суді.

За таких обставин, вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

На підставі викладеного, вважаю, що відповідно до наведених положень ст. 185 ЦПК України, позовну заяву з доданими до неї документами належить повернути прокурору.

Роз`яснити, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Одночасно слід роз`яснити, що Харківська міська рада вправі самостійно звернутися до суду із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради до багатогалузевої приватної фірми «Монада», д ержавного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів повернути прокурору.

Роз`яснити прокурору, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Роз`яснити прокурору передбачене п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» право звернення до суду із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                   О.К. Миронець